Новий районний поділ: експерти закликають вчитися на помилках Польщі
Якою була найбільша помилка під час адміністративно-територіальної реформи у Польщі та у чому полягатимуть повноваження префектів після реформування субрегіонального рівня в Україні, розповіли експерти.
Про це йшлося під час круглого столу на тему «Реформування субрегіонального рівня Адміністративно-територіального устрою. Від історії до сьогодення» у Центрі розвитку місцевого самоврядування 19 лютого у Луцьку. До дискусії долучилися експерти, голови райдержадміністрацій, представники обласної влади та народний депутат Ірина Констанкевич.
Про принципи реформи адміністративно-територіального устрою розповів експерт ЦОР при Мінрегіоні Юрій Ганущак. Він зауважив, що реформа адміністративно-територіального устрою в Україні полягає в реформі системи організації публічної влади. Кожна адміністративно-територіальна одиниця має три компоненти: територію, що контролюється органом влади, населення та владу. Владу варто надавати тому, хто має спроможність скористатися правом влади на користь населенню, тому не толерують створення маленьких ОТГ з населенням до п’яти тисяч осіб та площею менше 200 кілометрів квадратних, у яких витрати на утримання апарату влади надто високі.Як зазначав координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Іван Лукеря, що менша громада, то більше видатків потребує апарат її управління. Так, для управління громадою населенням чотири тисячі, потрібно 20-25 осіб і на них витрачають приблизно половину бюджету. В Естонії муніципальну консолідацію завершили два роки тому – ті, хто не об’єднався до 2016 року, були автоматично об’єднані згодом у громади населенням мінімум у п’ять тисяч. Данія скоротила кількість муніципалітетів і нині вони мають 15-18 тисяч населення. В Україні зараз середня кількість населення в ОТГ становить 8,6 тисячі.
Говорячи про найбільшу помилку реформи адміністративно-територіального устрою Польщі, Юрій Ганущак зауважив, що це надто малі повіти, яких утворили загалом понад три сотні. Порівнюючи адміністративно-територіальний устрій з кровоносною системою, експерт відзначив, що не можна знищити капіляри і лишити лише великі артерії. У Польщі перед вступом в ЄС існувало 16 воєводств та 2200 гмін (місцевих громад). Щоб подолати розрив між цими двома рівнями, утворили 330 повітів завбільшки як наші райони та міст-повітів (міст обласного значення). Тепер, коли роблять інфраструктуру для повітів, люди все одно переїздять до міст. У Польщі не змогли зробити, аби громадяни користувалися послугами в своїй громаді та не виїжджали. Отже, субрегіональний рівень дуже важливий.
Щодо субрегіонального рівня державно-територіального устрою Юрій Ганущак зауважив, що у Франції створені 96 департаментів, в Італії – 103 провінції, в Іспанії – 50 провінцій, у Великій Британії – 36 графств, у Німеччині – 323 округи, у Польщі – 373 повіти.
Експерт наголосив, що у Франції основою стабільності держави є префекти, своєрідні «колони на території, які тримають державу». Великий регіон, мовляв, має спокусу «смикати тигра за вуса»: шантажувати державу, як це робив Донбас. Наполеон зміцнив систему поставивши префектів на чолі департаментів. Інституційно вони мали достатньо інструментів для управління, але не вистачало ресурсів для того, щоб казати «я самостійний». Це, на його думку, найбільш вдалий принцип реформування державної системи управління.Префект матиме повноваження координації – нагляду над актами органів місцевого самоврядування, матиме вихід на Кабмін. Експерт розповів про чотири принципи роботи префекта: перший – вишкіл, другий – хороша зарплата, третій – чітко визначені функції, четвертий – ротація (не більше трьох років роботи на одному місці). Відбуватиметься конкурс не на посаду префекта, а на потрапляння до кадрового резерву префектів. Через рік перебування у кадровому резерві Кабмін зможе обрати особу та надати на затвердження президенту.
У Польщі воєвода підконтрольний та підзвітний кабміну, а не президенту, воєвода там є політичною фігурою і це помилка – в Україні вимагають, аби префект був аполітичним, адміністративною фігурою. Як приклад, він навів вбивство мера Гданська фанатиком, яке трапилося тому, що протягом трьох років нагніталася система ненависті до влади як такої. Ненависть до органів влади є однією з путінських технологій.
Отже, представник держави на території повинен бути аполітичним, індиферентним, і виконувати свої функції. Тому систему призначення та звільнення префектів роблять складною, аби людина знала, що захищена, але «не може зробити крок ліворуч чи праворуч». У Франції префектам навіть заборонено давати інтерв’ю ЗМІ, а дії префекта пояснює прес-служба.
Для того, щоб центр міг регулювати діяльність префектів, префектур повинно бути не більше сотні. Якщо будуть внесені зміни до конституції, обласний префект буде одночасно префектом центрального району області, як у Франції. В нього максимально забиратимуть державні функції та віддаватимуть їх у райони. Основою державного управління буде субрегіональний рівень, райони. Планують, що префекти будуть підзвітні президенту, відповідальні та підконтрольні Кабміну.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йшлося під час круглого столу на тему «Реформування субрегіонального рівня Адміністративно-територіального устрою. Від історії до сьогодення» у Центрі розвитку місцевого самоврядування 19 лютого у Луцьку. До дискусії долучилися експерти, голови райдержадміністрацій, представники обласної влади та народний депутат Ірина Констанкевич.
Про принципи реформи адміністративно-територіального устрою розповів експерт ЦОР при Мінрегіоні Юрій Ганущак. Він зауважив, що реформа адміністративно-територіального устрою в Україні полягає в реформі системи організації публічної влади. Кожна адміністративно-територіальна одиниця має три компоненти: територію, що контролюється органом влади, населення та владу. Владу варто надавати тому, хто має спроможність скористатися правом влади на користь населенню, тому не толерують створення маленьких ОТГ з населенням до п’яти тисяч осіб та площею менше 200 кілометрів квадратних, у яких витрати на утримання апарату влади надто високі.Як зазначав координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Іван Лукеря, що менша громада, то більше видатків потребує апарат її управління. Так, для управління громадою населенням чотири тисячі, потрібно 20-25 осіб і на них витрачають приблизно половину бюджету. В Естонії муніципальну консолідацію завершили два роки тому – ті, хто не об’єднався до 2016 року, були автоматично об’єднані згодом у громади населенням мінімум у п’ять тисяч. Данія скоротила кількість муніципалітетів і нині вони мають 15-18 тисяч населення. В Україні зараз середня кількість населення в ОТГ становить 8,6 тисячі.
Говорячи про найбільшу помилку реформи адміністративно-територіального устрою Польщі, Юрій Ганущак зауважив, що це надто малі повіти, яких утворили загалом понад три сотні. Порівнюючи адміністративно-територіальний устрій з кровоносною системою, експерт відзначив, що не можна знищити капіляри і лишити лише великі артерії. У Польщі перед вступом в ЄС існувало 16 воєводств та 2200 гмін (місцевих громад). Щоб подолати розрив між цими двома рівнями, утворили 330 повітів завбільшки як наші райони та міст-повітів (міст обласного значення). Тепер, коли роблять інфраструктуру для повітів, люди все одно переїздять до міст. У Польщі не змогли зробити, аби громадяни користувалися послугами в своїй громаді та не виїжджали. Отже, субрегіональний рівень дуже важливий.
Щодо субрегіонального рівня державно-територіального устрою Юрій Ганущак зауважив, що у Франції створені 96 департаментів, в Італії – 103 провінції, в Іспанії – 50 провінцій, у Великій Британії – 36 графств, у Німеччині – 323 округи, у Польщі – 373 повіти.
Експерт наголосив, що у Франції основою стабільності держави є префекти, своєрідні «колони на території, які тримають державу». Великий регіон, мовляв, має спокусу «смикати тигра за вуса»: шантажувати державу, як це робив Донбас. Наполеон зміцнив систему поставивши префектів на чолі департаментів. Інституційно вони мали достатньо інструментів для управління, але не вистачало ресурсів для того, щоб казати «я самостійний». Це, на його думку, найбільш вдалий принцип реформування державної системи управління.Префект матиме повноваження координації – нагляду над актами органів місцевого самоврядування, матиме вихід на Кабмін. Експерт розповів про чотири принципи роботи префекта: перший – вишкіл, другий – хороша зарплата, третій – чітко визначені функції, четвертий – ротація (не більше трьох років роботи на одному місці). Відбуватиметься конкурс не на посаду префекта, а на потрапляння до кадрового резерву префектів. Через рік перебування у кадровому резерві Кабмін зможе обрати особу та надати на затвердження президенту.
У Польщі воєвода підконтрольний та підзвітний кабміну, а не президенту, воєвода там є політичною фігурою і це помилка – в Україні вимагають, аби префект був аполітичним, адміністративною фігурою. Як приклад, він навів вбивство мера Гданська фанатиком, яке трапилося тому, що протягом трьох років нагніталася система ненависті до влади як такої. Ненависть до органів влади є однією з путінських технологій.
Отже, представник держави на території повинен бути аполітичним, індиферентним, і виконувати свої функції. Тому систему призначення та звільнення префектів роблять складною, аби людина знала, що захищена, але «не може зробити крок ліворуч чи праворуч». У Франції префектам навіть заборонено давати інтерв’ю ЗМІ, а дії префекта пояснює прес-служба.
Для того, щоб центр міг регулювати діяльність префектів, префектур повинно бути не більше сотні. Якщо будуть внесені зміни до конституції, обласний префект буде одночасно префектом центрального району області, як у Франції. В нього максимально забиратимуть державні функції та віддаватимуть їх у райони. Основою державного управління буде субрегіональний рівень, райони. Планують, що префекти будуть підзвітні президенту, відповідальні та підконтрольні Кабміну.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 1
![](/public/images/user_no_foto.png?1723605699)
скептик
Показати IP
19 Лютого 2019 23:19
основною проблемою України є конфлікт влади у особі президента з іншими конституційними гілками влади., президент наділений невластивими йому повноваженнями, а тому постійно намагається здійснювати незаконний вплив на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, перетворюючи цим демократію на монархію
На Волині надходження єдиного податку зросли у півтора раза
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
Марс приховує запаси рідкої води, що можуть покрити планету
Сьогодні 00:31
Сьогодні 00:31
Науковці знайшли нову причину раннього старіння: вона пов'язана з батьками й алкоголем
Сьогодні 00:22
Сьогодні 00:22
14 серпня: свята, події, факти. Всесвітній день каліграфії, запатентовано електричний лічильник
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Нідерландець побив світовий рекорд, пройшовши босоніж майже 3,5 тисячі кілометрів
13 Серпня 2024 23:38
13 Серпня 2024 23:38
В Африці оголосили надзвичайну ситуацію через спалах віспи мавп
13 Серпня 2024 23:18
13 Серпня 2024 23:18
У Литві розкрили схему контрабанди товарів до Росії на суму майже 2 млн євро
13 Серпня 2024 23:00
13 Серпня 2024 23:00
На Волині за тиждень вилучили з водойм понад пів кілометра браконьєрських риболовних сіток
13 Серпня 2024 22:39
13 Серпня 2024 22:39
Росія може оголосити нову хвилю мобілізації через високі втрати на фронті, – Bloomberg
13 Серпня 2024 22:22
13 Серпня 2024 22:22
Волинянин ледь не сів на два роки за купівлю посвідчення водія![](/public/images/logo.png)
13 Серпня 2024 22:02
![](/public/images/logo.png)
13 Серпня 2024 22:02
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.