Норковій фермі на Волині – бути: більшість селян проголосували «за»

Спірне питання, що стосується будівництва та діяльності норкової ферма у селі Підгірне Рожищенського району, вирішили на користь інвестора. Так, під час громадських слухань за участі усіх сторін конфлікту, місцеві мешканці у своїй більшості ініціативу розвитку хутряного виробництва у своєму селі підтримали.

Громадські слухання щодо будівництва та діяльності звіроферми з розведення норок відбулися учора, 17 лютого, у клубі села Підгірне.

Нагадаємо, нещодавно інформаційний простір Волині сколихнули повідомлення про заплановане відкриття поблизу села Підгірного, що в Рожищенському районі, звіроферми з розведення норок. І в той час, коли активісти, члени громадських організацій наголошують на негативному впливі на довкілля та здоров’я людей хутряного виробництва, представники майбутнього підприємства акцентують на законності такої діяльності в Україна та позитивному економічному ефекті.Також наприкінці січня Інформаційне агентство Волинські Новини писало про те, що товариство з обмеженою відповідальністю, спільне українсько-голландське підприємство «Гірсам», яке вже декілька років володіє фермерським господарством із вирощування свиней на території Березолуківської сільської ради (теж Рожищенський район), планує за межами села Підгірного запустити звіроферму потужністю 9,8 тисячі голів норок.«За» – бо це додаткові робочі місця

Тож, аби дізнатися про настрій місцевого населення щодо можливості подальшого розвитку хутряного виробництва поблизу їхнього населеного пункту, або ж припинення його будівництва, кореспондент Інформаційного агентства Волинські Новини поспілкувалася із селянами.

Так, мешканка сусіднього села Яблунівка Олена Яручик зазначила, що цілком підтримує діяльність норкового підприємства у Підгірному, якщо його власник забезпечить селян робочими місцями:

«Якщо хутряна ферма стане місцем роботи для багатьох людей, то я – за її відкриття. Єдине, що було б добре, якби її діяльність не впливала негативно на здоров’я селян. Є ж такі ферми у Європі, і працюють на них люди, і всі живі-здорові. Взагалі питання роботи у нашому селі – досить болюче, і єдиною надією на нові робочі місця поки що є ця ферма», – ділиться власними роздумами жінка.Власну думку щодо ситуації має й мешканець села Березолуки, утім – корінний уродженець Підгірного, Петро Палюх:

«Наші люди виїжджають на заробітки за кордон, бо у нас немає роботи. Особливо активно «втікає» молодь. З такими темпами за 20 років від села взагалі нічого не залишиться. Якщо чесно, до будівництва ферми ставлюсь позитивно, бо це – додаткові робочі місця. Прикро, що односельці ще не знають, що це буде за ферма, і чим займатиметься – а уже «паскудять» її. До речі, наше село й так завалене сміттям. І засмітили його не фермери, а самі люди – канави завалені дитячими підгузками, туди ж викидають тушки мертвих тварин. Я не вірю, що з відкриттям ферми розпочнеться «екологічна катастрофа». А от в те, що готується рейдерське захоплення – цілком готовий повірити. Прийти комусь на все готове – легко й вигідно. І ця акція зоозахисників, теж, ймовірно, кимось проплачена», – припускає волинянин.Зі слів директора місцевої школи Володимира Блажко, який прийшов на громадські збори, аби підтримати ініціативу відкриття звіроферми, ідея відкрити норкову ферму і Підгірному виникла тоді, коли на Волинь прийшла так звана «африканська чума» і займатися свинарством стало дуже ризиковано:

«Громада і цього, і сусідніх сіл знала про наміри відкриття хутряної ферми років з вісім. І минулого року, коли тут тривало інтенсивне будівництво, ніхто не протестував. Тим більше Еріка (засновника ферми, – ред..) я знаю, як порядну людину, як законослухняного іноземця, жодних законів він не порушував. До того ж, наскільки мені відомо, Волинська обласна рада дала дозвіл на відведення місця під будівництво таких комплексів. Усі дозволи давали державні чиновники. Чому, коли є 99% готовності будівництва – тоді піднімаються питання про доцільність відкриття виробництва?» – дивується волинянин.Проти – бо смердітиме!

Натомість серед підгірчан є й ті, хто категорично проти будівництва такої ферми на території села. Зокрема, одна із місцевих мешканок, яка категорично відмовилась називатися та фотографуватися на камеру, зазначила, що діяльність норкової ферми у селі її категорично не влаштовує, оскільки село потоне у неприємних запахах.

«А ви знаєте, що вони робитимуть із тушками тих норок? Годуватимуть ними тих же норок! Але, оскільки норки норок їсти не будуть, то м’ясо «приправлятимуть» хімікатами, які потім, разом із гноєм, підуть у землю. Усе те ми будемо їсти й пити», – розповіла про свої хвилювання жінка, однак, на запитання про те, звідки володіє такою інформацією, відповіла, мовляв, «люди кажуть».

Зауважимо, що раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло про те, що на території звіроферми передбачено облаштування контейнерів для роздільного збору і зберігання твердих побутових відходів, урн для побутових відходів. Сміття, згідно з укладеним договором із Рожищенським підприємством житлово-комунального господарства, заплановано регулярно вивозити на місцевий полігон. Натомість для збору та видалення полеглих тварин передбачено приміщення для тимчасового зберігання (не більше 7 днів) тушок у холодильних установках закритого типу. Далі утилізацію туш проводитиме спеціалізоване підприємство, з яким уже укладено відповідний договір. Мова йде про Костопільську філію державного підприємства «Укрветсанзавод».

У тому, що майбутня звіроферма принесе місцевому населенню екологічну шкоду, переконаний і представник громадської формації «Хутр’OFF» Антон Вакуленко:

«Сьогодні ми вкотре прибули для того, щоб люди дізналися, які наслідки несе діяльність норкової ферми для їх здоров’я та довкілля. І, для повноти картини, ми обов’язково повинні про це повідомити. Наразі у Верховній раді є Законопроект про заборону діяльності хутрових фірм в Україні. Уже в чотирнадцятьох країнах Європи такий вид діяльності –заборонений. І в Україні є дуже великі шанси його заборонити, тому що понад двадцять сім тисяч людей підписали відповідну петицію на сайті Верховної ради, десятки депутатів підтримали цей законопроект. Цей тренд рано чи пізно прийде, і не має сенсу вкладати в неекологічно негуманне жорстоке виробництво, яке і так буде заблоковано вже дуже скоро. Буквально тиждень тому комісія європарламенту написала резолюцію щодо оцінки того, як Україна виконує умови асоціації з ЄС, і одним із пунктів, якими вони не задоволені, є дотримання прав тварин в Україні. Це означає,що без дотримання цих вимог до ЄС вступити ми не можемо», – переконує активіст.Що робить Нацдружина у «далекому» селі?

Варто зауважити, що на громадські слухання прибули й представники Національної дружини.

Так, голова Волинського осередку Національної дружини Вадим Крикун переконував журналістів, буцімто представники його організації займають «абсолютно нейтральну позицію» щодо спірного питання:

«Наші колеги з національного корпусу контролюють, аби все пройшло в законному руслі. Вони разом з спеціалістами з Києва вивчають екологічну сторону питання. А тут ми для того, аби переконатися у тому, що місцеві жителі мають змогу висловити власну думку без перешкод, щоб жоден зовнішній сторонній третій фактор їм не заважав. В самому процесі голосування ми участі не беремо. Мене попросили колеги, і ми приїхали, бо для колег із Рожищ це – болюче питання. Але моя позиція щодо будівництва норкової ферми така: остаточне рішення повинні прийняти місцеві жителі, зваживши усі «плюси» та «мінуси», врахувавши усі «за» і «проти». Тільки селяни можуть вирішувати, потрібне воно їм чи ні, зважити економічні та екологічні фактори», – коментує факт присутності «дружинників» під сільським клубом Вадим Крикун.

Куди діватимуть відходи?

Тим часом на початку громадських слухань, слово взяв адвокат фірми «Гірсам» Сергій Книш. З його слів, всі необхідні документи товариство почало збирати у квітні 2018 року. До прикладу, повідомлення про планову діяльність із розведення норок, розміщене на офіційному порталі Міністерства екології та природних ресурсів України, датоване 13 квітням 2018 року. Тоді ж відповідні оголошення про планову діяльність підприємства, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було опубліковано в газетах «Наш край» і «Волинь».

Юрист зазначив, що, згідно із вимогами до чинного законодавством України, керівництво ТзОВ СП «Гірсам» уклало договір з філією державного підприємства «Укрветсанзавод», предметом якого є доставка і переробка відходів від виробництва норок.

«Крім того у інвестора є велика кількість земель, під час роботи на яких велика частина цих відходів буде використовуватись у якості органічного добрива. Гній протягом шести місяців дезинфікуватимуть спеціальними препаратами, до складу яких входять органічні бактерії. Внаслідок цього утворюватиметься екологічно-чистий компост. Він і стане органічним добривом для полів. Компостна яма підприємства – це не просто викопана яма, а ємність, що виключає просочування речовин, як в землю, так і в воду. До того ж спеціалісти щоквартально забиратимуть зразки води і грунтів, аби перевірити їх на екологічну безпеку», – зауважив адвокат.У Голландії є запах від ферм, але усі там живуть заможно і здорові

Опісля засновник спільного українсько-голландського підприємства «Гірсам» Ерік де Вріс попросив вибачення перед громадою за те, що своєчасно не зібрав людей на громадські слухання:

«Законодавство змінилось, тож в цьому процесі я припустився помилки, за що і прошу вибачення у громади. Там, де я виріс, у Голландії, великого поширення набуло свинарство. І так, запах від виробництва й справді є! Я не можу його забрати, але цього не потрібно боятися. У хліві концентрація запахів набагато вища. Але ніхто із моїх робітників не захворів на ракові захворювання. У Голландії густота населення набагато вища, там також це питання піднімалось. А це – країна, де звикли слухати людей. Вчені протягом багатьох років досліджували питання шкідливості впливу таких запахів на здоров’я населення й досі не встановили зв’язку між рівнем захворюваності на онкозахворювання та відстанню проживання людей до таких ферм», – зауважив інвестор.Ті люди, які були проти, сьогодні працюють трактористами, доярками, свинарями і в охороні

На його захист виступив і Володимир Безверхий – голова правління Організацій роботодавців Рожищенського району:

«Сьогодні настільки ефективні методи контролю, настільки великі вимоги до санітарії та екології, до чинного законодавства, що ці норми повинні бути знижені. Якщо є змога поставити цю ферму за 10 кілометрів від населеного пункту – прекрасно. Але якщо можливість поставити її ближче, але дотримуючись законних «рамок» – це теж чудово», – зазначив чоловік.Він пригадав, що 15 років тому такі самі колективні збори були й у селі Вишенька, коли селяни піднімали питання про доцільність функціонування його свиноферми:

«Точно так само знаходились люди, які були «за», і які були проти. І, що найцікавіше, що ті люди, які були проти, сьогодні працюють трактористами, доярками, свинарями і в охороні. Ми розводимо свиней, худобу та обробляємо землю. Було стільки крику, куди ж подіти гноївку. «Нам буде смердіти», «Ми будемо кашляти, чхати», – казали люди. А сьогодні, не лукавлю, стоїть у мене черга, і люди просять «дайте бочку гною». І, якщо людина тратить мільйони, підтримайте її. У себе в селі ми зробили школу, дітей до неї возить автобус, і це все, завдяки тому, що є підприємець, який інвестує у молодь. Так, воно буде смердіти, але ви зрозумійте одне: ми люди з села. Давайте покладемо руку на серце: а хіба у нас вдома немає запаху? Хіба в усіх тільки компостні ями, а куп із гноєм немає? Усюди стерильна чистота? До 10% вартості будівництва має інвестуватися в соціальну сферу. І в от цьому клубі оцієї дірки в стелі не повинно бути. Домовтеся, що якщо буде позитивний результат голосування, Ерік, до прикладу, відремонтує ваш клуб. Створіть свою комісію, і хай вона раз в квартал приходить до нього і перевіряє», – порадив місцевим мешканцям підприємець.Після того, як доповідачі виступили, відбулися, власне, громадські обговорення, під час яких кожен охочий міг виступити і висловити власну позицію.

Тож, зваживши усі «за» і «проти», із 115 присутніх на зборах чоловік, ідею будівництва та роботи ферми у селі Підгірне підтримало 74 людини, не підтримало – 32. Окрім того, шестеро присутніх не голосували взагалі, інші – утрималися.

Таким чином, незабаром норкова звіроферма у селі Підгірне розпочне свою діяльність

Про те, наскільки законно відбулися збори, Інформаційне агентство Волинські Новини поцікавилося у волинського адвоката Назарія Щербяка:

«Збори відбулися згідно із дотриманням усіх законодавчих норм, тобто їх можна вважати повноправними. Більшість людей підтримали ініціативу будівництва хутряної ферми. Ми бачимо, що ферма іще на стадії будівництва, тому розмовляти про якісь екологічні чи санітарні перевірки ще дуже рано. До слова, у буклетах, що їх роздавали активісти, є дуже цікава відмітка. У ній йдеться про те, що зміст публікації не є предметом відповідальності ГО «Єдина планета» і не може розцінюватись таким, що відображає офіційну позицію фонду або його донорів. Тобто, вони ніби й подають інформацію, але самі ж це заперечують. Це ніщо інше, як наміри вплинути на думку народу й звернути його на свою позицію», – резюмував юрист.

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---