«Ненароджені для війни»: у Луцьку показали виставу від 3-ї ОШБр ЗСУ
У Волинському академічному обласному театрі ляльок відбувся показ моновистави від 3-ї ОШБр ЗСУ «Ненароджені для війни». У головній ролі – боєць Третьої штурмової бригади, заслужений артист України Євген Авдєєнко, який на фронті перебуває з 24 лютого 2022 року. Театральну постановку, яку вже бачили жителі багатьох міст країни, вдруге у Луцьку демонстрували в останній день жовтня.
Ідея вистави-трагікомедії зародилася у комунікаційників бригади, а втілювати її взявся художній керівник театру «Чорний квадрат» Анатолій Нейолов. Саме він і виступив у ролі режисера-постановника.Основна мета – показати цивільним, що військові, навіть найвідважніші, теж люди, і мають свої страхи та почуття. Серед нас немає «Ненароджених для війни» – це лише спроба втекти від обов’язку захищати країну.
До слова, усі зібрані кошти від вистави буде спрямовано на потреби військових на передовій.
Організатори одразу попередили глядачів, що почуті історії з фронту про кохання і самотність, військове хуліганство, небезпечні пригоди та чорний гумор можуть викликати і сміх, і плач, але не варто тримати емоції в собі, адже для цього і покликаний театр.Як зазначив головний і єдиний актор вистави, усі історії в сценарії – це реальні події, які пережив він та його побратими, перебуваючи на фронті.
Перед початком моновистави Євген Авдєєнко розповів про важливість кожної професії на війні, адже навіть у складі Третьої штурмової бригади є не лише штурмовики, але й ті, хто працюють за комп’ютером, доглядають техніку, надають психологічну підтримку та виконують інші не менш важливі завдання.«Ще три роки тому я судив про війну з фільмів та комп'ютерних ігор, будь ласка, не повторюйте моїх помилок, не треба. Війна не схожа ні на те, ні на інше. Ми не стріляємо зранку до вечора, ми не здійснюємо подвиги 24/7. Коли будуть знімати кіно про цю війну, нас не покличуть навіть в масовку. Я не дивлюся телевізор, і справа не в тім, що там немає сюжетів про армію, проблема в тім, що в цих сюжетах немає справжньої армії. У фільмах надлюди із надзусиллями щоденно штурмують посадки. Так, це теж є, буває що і втрьох тримають оборону проти цілої роти і здійснюють подвиги. Знаєте, якби я був цивільним і постійно дивився подібні сюжети, я б боявся тієї армії, я б вважав, що я не народжений для війни, але ж насправді армійський побут складається на 90% з рутини»– звернувся зі сцени до присутніх Євген Авдєєнко.
Розпочав свій виступ актор із спогадів про початок повномасштабного вторгнення та того, як потрапив на фронт. Далі зачепив тему забобонів та різних дрібничок, які служать бійцям за обереги, аби було не так страшно.«Ось зараз я маю по сценарію сказати, що на війні страшно. На одній із вистав військовий, який отримав поранення, крикнув із залу, що це «страшно, п**дець», і це нормально, на війні справді страшно. Знаєте, як каже наша посестра, бойовий медик «Фокс»: «я боюсь йти в бій з тим, кому не страшно». Так, боятися на війні нормально. У житті в нас теж багато страхів, але вони трошки інші», – сказав зі сцени Євген Авдєєнко.
Далі актор розповів про свій перший бойовий досвід, поранення та зустріч з росіянами. Опісля він переповів багато цікавих історій від побратимів, зокрема про штурми та звільнення від оточення ворога.Крім того, боєць зазначив, що є ще тисячі і тисячі історій, адже кожна людина має що розповісти, але ніхто з нас не вічний, тож треба прожити це життя гідно.
Насамкінець Євген Авдєєнко наголосив на важливості любові на війні, і в рамках розповіді історії від побратима, продекламував вірш Володимира Сосюри «Так ніхто не кохав…».
Читати ще: Наше тіло на асфальті, а гени – у землі: у Луцьку показали драму про фатальну принциповість. Фоторепортаж
Христина КРОТ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ідея вистави-трагікомедії зародилася у комунікаційників бригади, а втілювати її взявся художній керівник театру «Чорний квадрат» Анатолій Нейолов. Саме він і виступив у ролі режисера-постановника.Основна мета – показати цивільним, що військові, навіть найвідважніші, теж люди, і мають свої страхи та почуття. Серед нас немає «Ненароджених для війни» – це лише спроба втекти від обов’язку захищати країну.
До слова, усі зібрані кошти від вистави буде спрямовано на потреби військових на передовій.
Організатори одразу попередили глядачів, що почуті історії з фронту про кохання і самотність, військове хуліганство, небезпечні пригоди та чорний гумор можуть викликати і сміх, і плач, але не варто тримати емоції в собі, адже для цього і покликаний театр.Як зазначив головний і єдиний актор вистави, усі історії в сценарії – це реальні події, які пережив він та його побратими, перебуваючи на фронті.
Перед початком моновистави Євген Авдєєнко розповів про важливість кожної професії на війні, адже навіть у складі Третьої штурмової бригади є не лише штурмовики, але й ті, хто працюють за комп’ютером, доглядають техніку, надають психологічну підтримку та виконують інші не менш важливі завдання.«Ще три роки тому я судив про війну з фільмів та комп'ютерних ігор, будь ласка, не повторюйте моїх помилок, не треба. Війна не схожа ні на те, ні на інше. Ми не стріляємо зранку до вечора, ми не здійснюємо подвиги 24/7. Коли будуть знімати кіно про цю війну, нас не покличуть навіть в масовку. Я не дивлюся телевізор, і справа не в тім, що там немає сюжетів про армію, проблема в тім, що в цих сюжетах немає справжньої армії. У фільмах надлюди із надзусиллями щоденно штурмують посадки. Так, це теж є, буває що і втрьох тримають оборону проти цілої роти і здійснюють подвиги. Знаєте, якби я був цивільним і постійно дивився подібні сюжети, я б боявся тієї армії, я б вважав, що я не народжений для війни, але ж насправді армійський побут складається на 90% з рутини»– звернувся зі сцени до присутніх Євген Авдєєнко.
Розпочав свій виступ актор із спогадів про початок повномасштабного вторгнення та того, як потрапив на фронт. Далі зачепив тему забобонів та різних дрібничок, які служать бійцям за обереги, аби було не так страшно.«Ось зараз я маю по сценарію сказати, що на війні страшно. На одній із вистав військовий, який отримав поранення, крикнув із залу, що це «страшно, п**дець», і це нормально, на війні справді страшно. Знаєте, як каже наша посестра, бойовий медик «Фокс»: «я боюсь йти в бій з тим, кому не страшно». Так, боятися на війні нормально. У житті в нас теж багато страхів, але вони трошки інші», – сказав зі сцени Євген Авдєєнко.
Далі актор розповів про свій перший бойовий досвід, поранення та зустріч з росіянами. Опісля він переповів багато цікавих історій від побратимів, зокрема про штурми та звільнення від оточення ворога.Крім того, боєць зазначив, що є ще тисячі і тисячі історій, адже кожна людина має що розповісти, але ніхто з нас не вічний, тож треба прожити це життя гідно.
Насамкінець Євген Авдєєнко наголосив на важливості любові на війні, і в рамках розповіді історії від побратима, продекламував вірш Володимира Сосюри «Так ніхто не кохав…».
Читати ще: Наше тіло на асфальті, а гени – у землі: у Луцьку показали драму про фатальну принциповість. Фоторепортаж
Христина КРОТ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Підтвердили загибель військового з Волині Олександра Мазурка
Сьогодні 22:04
Сьогодні 22:04
Завтра прощатимуться з чотирма загиблими Героями з Луцька
Сьогодні 21:08
Сьогодні 21:08
Графік вимкнення електроенергії на Волині 27 грудня
Сьогодні 20:12
Сьогодні 20:12
На Волині провели в останню дорогу воїна Івана Оніщука
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.