Немає стратегії – немає фінансування. Навіщо волинським громадам розробляти стратегії

Громадам варто працювати над розробкою та втіленням проектів, які в майбутньому стануть поштовхом для їх економічного розвитку. І такі проекти мають бути зафіксовані в майбутніх стратегіях.

Якими мають бути стратегії громад, на кого націлені і для чого вони потрібні розмовляли учасники заходу, який спільно організували проект USAID «ГОВЕРЛА» та Асоціація міст України.

Зокрема, обговорення точилося навколо законопроекту № 5323 «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», який уже підготовлений до другого читання. Зокрема, згаданим документом передбачається, що в країні має бути трирівневе стратегування: мають бути ухвалені державна (яка вже ухвалена до 2027 року), регіональна (обласна) та місцеві стратегії. Наявність стратегій у громадах стане умовою для участі громад у проектах Державного фонду регіонального розвитку.

Нема стратегії – нема грошей

Заступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря заначив, що стратегія має перестати пафосним словом для форумів, а має стати основою розвитку громад. З його слів, згаданий законопроект пропонує оновлення рамки державної регіональної політики.

«Цей документ визначає три стовпи регіональної політики: планування, фінансування і управління. Якщо були завжди рухи з фінансуванням: конкурси, субвенції, цільові субвенції, загальнодержавні різнопланові інструменти, якщо сяк-так було з управлінням, то в нас були проблеми з плануванням і моніторингом його виконання», – зауважив він.

Перше, що визначає законопроект № 5323 – це наявність стратегій розвитку на рівні держави, регіону та громади. Стратегія має бути розрахованa на сім років та поділенa на два етапи реалізації – три і чотири роки. Це дає можливість коригувати документ та слідкувати за тим, як впроваджується заплановане. Аби громади мали стимул розробляти стратегії, законопроєкт № 5323 визначає, що ті тергромади, які їх не мають не отримуватимуть державне фінансування. Відповідно до законопроекту, від моменту його ухвалення, громади матимуть трохи більше року на розробку стратегії, якщо вони хочуть отримати фінансування.

«Якщо ні, то живіть і далі в форматі щоденних нарад. Нема стратегії – нема фінансування. Отримав фінансування і провалив проект – наступні три роки не отримаєш фінансування. Це зроблено для того, щоб громади планували проекти, які реально виконати, а не брали на себе непідйомних задач. Це буде справедливо відносно інших громад. Бо є громади, які не виконують свою частину домашнього завдання і забирають ресурс в інших громад, в тих, хто здатні, виконати заплановане. Щоб чіткіше рухатися буде півроку, щоб оновити регіональні стратегії. Ми всі знаємо, як вони писалися в швидкому темпі. Тож з лютого до кінця року облради мають ухвалити оновлені стратегії областей до 2027 року», – пояснює Іван Лукеря.

Завдання стратегій – додати економічного змісту розвитку громад

Заступниця керівника Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Наталія Гнидюк зауважила, що стратегія розвитку – це правила гри.

«Ми створили новий адміністративно-територіальний устрій. Тепер треба додати змісту, бажано економісчного змісту для зростання регіонів. Стратегія – це живий документ, який буде змінюватися і доповнюватися. І у підсумку хотілося б щоб ми говорили не про кількість проектів, а про кількість реалізованих ініціатив», – зазначила вона.

Стратегії громад має об’єднувати регіональна стратегія, тож представникам громад пропонують долучатися до її написання.

«Кожен голова громади має розуміти, що стратегія – це правила гри. Плани дій держави, регіону і громад повинні узгоджуватися. Основою для розробки стратегії мають стати пріоритетні напрямки і наявні ресурси. Щодо процесу планування, то відбуватися він повинен у конструктивній співпраці над оновленням стратегії розвитку регіону обласної ради та облдержадміністрації та тісній взаємодії обласної ради та територіальних громад. Роботу в цьому напрямку ми продовжимо на найближчому засіданні Координаційної ради з питань місцевого самоврядування. Волинська обласна рада допомагатиме громадам Волині ефективно працювати над розробкою стратегічних планувань, над залученням інвестицій і втіленням перспективних проєктів. Спільно ми будемо узгоджувати роботу в цьому напрямку, посилювати її, щоб цілі та задуми громад перетворювалися в реальні справи», – зазначив голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.

Не соціальні об’єкти, а проекти, які принесуть кошти і на "соціалку«

У державній стратегії до 2027 року визначені головні стратегічні цілі, на які варто спиратися місцевим стратегіям. На найближчі три роки, наприклад, пріоритетними визначені два напрямки: надання публічних послуг (третинний рівень медицини, ЦНАПи, безпека) та розвиток місцевої економіки. Під час розробки стратегій громади мають визначити не лише те, на що їм витрачати кошти, а й те, як їм заробляти, наголосив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

«Ділити гроші можуть всі, а запропонувати інструмент заробляння грошей це основний пріоритет, який кілька років стоятиме перед громадами. Розподіл ресурсу уже відбувся. Так, буде певне вирівнювання. Але величезний ресурс є в проектах регіонального розвитку і під час підготовки проектів я б просив звернути увагу на проекти так званого розширеного відтворення, не просто за кошти ДФРР відремонтувати школу чи збудувати садочок, бо будь-які соціальні об’єкти – це додаткові видатки, які не приносять коштів а вимагають більшого фінансування. І ми просимо зосереджуватися на проектах які приносять кошти», – зазначив він.

Як приклад він навів реальний кейс про те, як далекоглядність громади примножила її статки, коли громада витратила гроші не в утримання, а в проект розширеного відтворення.

«Коли вперше ми запровадили в 2015 році три місцеві акцизи (тютюн, пальне і алкоголь) в одного сільського голови виникла дилема: що в першу чергу відремонтувати – будинок сільради, дитячий садочок або частину об’їзної дороги біля населеного пункту. Він обрав облаштування об’їзної дороги. Транспорт почав рухатися, там з’явилися АЗС, які почали приносити податки, з’явилися заклади громадського харчування, магазинчики. Так за 2 роки в 4 рази в громаді збільшилось надходження не тільки ПДФО а й акцизу. І тоді з’явились кошти на утримання садочка, сільради і всього іншого. Так відрізняються проекти розширеного відтворення і проекти соціальні», – пояснив він.

До слова, як анонсують в Мінрегіоні, в кожній області мають з’явитися бізнес-гавані – точки економічного зростання, зокрема у вигляді індустріальних парків. Для облаштування індустріальних парків громади зможуть претендувати на кошти ДФРР.

Наразі ж більшість проектів, які фінансуються з ДФРР на Волині мають соціальний характер: за ці кошти будуться чи ремонтуються школи, садочки, спортивні заклади. Це й не дивно, адже проблеми громад накопичувалися десятками років, а кошти ДФРР – це можливість залучити ресурс, який громадам доведеться акумулювати не один рік.

Як інформують у Міністерстві розвитку громад і територій, у державному бюджеті на 2022 рік закладені основні фінансові інструменти державної підтримки територіальних громад, зокрема, кошти ДФРР, а також субвенції на створення індустріальних парків, центрів креативної економіки тощо. Цей ресурс буде розподілятись на конкурсних засадах і отримають його громади, які найкраще спланували свій розвиток.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---