Нема чим доїхати: у Луцькій громаді нарікають на маршрутку №22а

Мешканці села Княгининок під Луцьком бідкаються, що не можуть добратися до обласного центру. Крім того, що маршрутка заїжджає до їхнього мікрорайону лише вранці та ввечері, останнім часом не робить і цього. Тому людям щодня доводиться намотувати кілометри пішки, аби дістатися до найближчої зупинки.

Чого просять люди і що на це кажуть перевізники – йдеться у сюжеті 12 каналу.

Йдеться про єдину маршрутку, яка курсує до мікрорайону Кам’янка села Княгининок, що біля Луцька. Люди бідкаються, що вже тривалий час водії автобусів №22а забули про графік і їздять, як попало.

«На зупинці люди стоять, але не знають, буде маршрутка чи ні. Не у всіх є відстежування на мобільному телефоні. Люди стоять – і що очікувати? Нема маршрутки. Підійдуть до крайньої хати і питають: а були сьогодні маршрутки? Кожного дня люди питають», – розповідає мешканка Княгининка Світлана.

Найближча зупинка для людей – центр села. Маршрутка №22 приїздить кожні 20 хвилин. Чотири рази в день водії доставляють букву «А» і їдуть до Кам’янки. Відстань сюди від центру села – два з половиною кілометри. Хоча нині їх, розповідають люди, водії лінуються проїхати. Приїздять раніше чи пізніше зазначеного часу або ж узагалі не їдуть.

Через таку халатність водіїв люди змушені ходити до центру села пішки. Хоча для автобуса проїхати цей шлях – лічені хвилини.

«Ми розуміємо – є 22-й маршрут. Ми не розуміємо, повезе він нас чи ні», – каже пані Світлана.

На перший погляд, відстань невелика, але на собі перевірили, що долати її щодня не так вже й легко. Особливо для людей старшого віку чи для будь-кого, хто з Луцька їде не з порожніми руками.

Пані Алла розповідає: має третю групу інвалідності, а от із власним транспортом не пощастило. Тому маршруткка – єдиний транспорт, щоб добратися в лікарню до Луцька.

«У мене хворе серце. Поставили кардіостимулятор. І я їду на восьму годину ранку, о дев'ятій потрапляю в лікарню. А назад нереально просто, мені треба 2 кілометри йти пішки», – скаржиться жінка.

Та й іти вздовж траси, де повно машин, не зовсім безпечно. Тротуарів немає, лише одні відбійники. Тому ще бодай одна-дві зупинки не завадили б. Їхню ж зупинку, кажуть мешканці, демонтували на потреби тероборони. Тому нині й нема де почекати тієї маршрутки.

Та найгірше те, що графік маршрутки №22а геть не практичний. Адже виїхати з села нею можна о сьомій ранку, а повернутися – лише після вісімнадцятої.

Водій автобуса №22 Василь, який якраз чекав на відправлення до Луцька, запевнив, що заїжджає до Кам’янки за планом. До того ж, додає, возити там не завжди є кого.

Раніше автобуси курсували значно частіше. Згодом маршрут зняли як нерентабельний. Хоча люди впевнені: якби автобус їздив за графіком, то і пасажири були б, адже в цій частині села мешкає до тисячі людей.

Хоч водії повинні заїжджати до Кам’янки всього чотири рази на день, роблять це не завжди на совість, розповіла директорка підприємства «Санрайз», яке обслуговує цей маршрут, Людмила Гневик. Правда, каже, це пов’язано не з халатністю водіїв, а з комендантською годиною.

«Водії у нас, як правило, не луцькі. Їм потрібно до комендантської години встигнути додому, тому останні рейси не виконуються. То є така проблема», – повідомила директорка.

Вирішити її частково можливо корегуванням чинних графіків, за якими курсують автобуси №22а. Адже теперішні, каже Людмила Гневик, узгоджували давніше у сільській раді. Для цього людям слід відправити звернення на підприємство. Бо ж інших варіантів, як допомогти пасажирам, поки що там не бачать.

«Питання додавання ще одного рейсу не стоїть, тому що, зрозумійте, зараз абсолютно всі рейси є збитковими. Дизпаливо на сьогодні – 68-69 гривень. При вартості проїзду вісім гривень – нерентабельно. Додавати однозначно не будемо. Підприємство працює у збиток, як і всі перевізники. То є проблема в Луцькій громаді, але ще такої критичної ситуації не було, як зараз», – пояснила директорка підприємства.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---