Небо забирає найкращих: Луцьк попрощався з єпископом Олегом Ведмеденком. Фото

Луцьк попрощався із єпископом Олегом Ведмеденком, який загинув у результаті отриманих в аварії травм. Тіло священнослужителя віддали землі у дворі храму православної громади «Христового Воскресіння», настоятелем якої він був за життя.

Похорон духівника відбувся 16 листопада у Луцьку.

Трагічна смерть єпископа, богослова та місіонера Олега Ведмеденка, який, до того ж, був засновником та постійним ведучим Біблійної школи духовного вдосконалення, сколихнула не лише Волинь, а й усю країну.

Проповідник був не просто священником, а й духовним покровителем і наставником для великої кількості вірян. Його любили, йому довіряли, з ним радилися, його поважали.

Читати ще: «Прошу пробачення і каюсь»: волинянина, який п’яним на смерть збив єпископа Олега Ведмеденка, взяли під варту

Староста громади «Христового Воскресіння» Луцька Юрій Сирота не може стримати щирих сліз. Для нього, як і для багатьох інших вірян, раптова смерть духовного отця – справжній шок.

«Я досі не вірю, що отця Олега нема. Неочікувано і негадано пішла з життя така Людина. Чистий, світлий, чесний, безвідмовний... Мені бракує слів, аби передати, яка це велика втрата для громади та для сім’ї», – пан Юрій перериває розповідь, оскільки його голос зривається, а з очей течуть сльози.

Трошки оговтавшись, провадить: «Ішов по життю він чесно. Повністю віддавався служінню Богові. Не боявся смерті, бо знав, що буття на землі – тимчасове. Це втрата не лише для громади, а й для міста».

Староста розповів, що єпископ Олег любив піші вечірні прогулянки. Вирішив пройтися і трагічного вечора 14 листопада. За моторошним збігом обставин, незадовго до загибелі Олег Ведмеденко відспівував померлу парафіянку.

«Якби ви знали, якою була його остання проповідь! Він про все це сказав, ніби знав… Ніби прощався», – ридає парафіянка храму Олена Рехнюк.

Жінка каже: коли вперше почула проповідь священника, то подякувала Богу і подумала, що щасливі ті батьки, які мають такого сина.

Читати ще: У Луцькій міській раді вшанували пам'ять єпископа Олега Ведмеденка, який загинув у ДТП

«Трагічна загибель єпископа Олега Ведмеденка – це невиправна втрата для кожного, хто знав цю глибоко духовну, мудру і щиру особистість. Відійшов у вічність духівник і наставник, засновник Біблійної школи духовного вдосконалення, який своєю діяльністю допомагав сотням людей. Прикро і важко сприйняти той факт, що його життя обірвалося через халатність та обмеженість п’яного молодика за кермом. Ця трагедія має стати пересторогою кожному, хто допускає таку легковажність, як водіння у нетверезому стані. Адже до біди в такому випадку недалеко, а страждають від таких ганебних вчинків часто невинні люди. Вічна пам’ять і Царство Небесне... Скорбимо і дякуємо Олегу Ведмеденку за його любов до людей, за духовне надбання, що житиме завжди в його книгах, у пам’яті й серцях його послідовників», – пише у соцмережах голова Волинської облради Григорій Недопад.

З приводу раптової та важкої втрати висловлює співчуття родині та Луцьку загалом депутатка Волинської обласної ради Юлія Вусенко.

«Місто втратило духівника… Людину, що ділилася Божим словом, вчила розмовляти з Богом молитвою. Трагедія для тих, хто шукав у ньому приклад та слушної поради. Трагедія для родини, рідних і близьких людей, а також для тих, хто бачив у ньому наставника. Він буде жити в спогадах і гарних словах», – пише обраниця громади.

Смерть єпископа вразила й колишню редакторку ківерцівської районної газети Людмилу Якимчук:

«Єпископ Олег Ведмеденко був засновником та постійним ведучим Біблійної школи духовного вдосконалення. Серед надісланої свого часу в редакцію електронки були і його духовні роздуми. Не знаючи людини особисто, читали його духовні роздуми... Використовували окремі духовні настанови в районній газеті... Сумна звістка про трагедію, якої могло б і не статися, якби молодь глибоко проникалася темами духовності, моралі, правилами співжиття у суспільстві. Тож, скориставшись Вашими ж словами, побачити безсмертне життя та Господню славу Вашій душі, Царство Небесне».

Досить емоційно пише про святого отця психологиня Катерина Магнета:

«Отче... Олег Ведмеденко! Дякую вам за все! І найбільше – за любов і благодать, яку ви нам даруєте!!! Мої очі плачуть, руки тремтять, голова відмовляється вірити... А на серці спокійно і вдячно! Ви пішли фізично, шкода, що саме так... Але у всьому є вищий план Творця! Я Радію, що тепер ви будете з Боженькою обніматись!.. До зустрічі в Вічності».

«Плачу... Ридаю... Цілую його «Духовний щоденник». Нема мені втіхи. Нічого не розумію... Чому? Що сталося?! На останній зустрічі він був, як завжди, енергійним і сповненим сил... Боже, поможи пережити цю надзвичайно болісну втрату», – пише перекладачка Тетяна Колодіна.

Нагадаємо, у своїй біблійній школі духовного вдосконалення єпископ Олег Ведмеденко навчав досліджувати шляхи внутрішнього вдосконалення людини через вивчення Слова Божого.

«Вважається, що наука і релігія протиставлені одна одній. Насправді ж правдива наука ніколи не суперечила правдивій релігії, а правдива релігія – науці», – був переконаний владика.

До слова, Олег Ведмеденко провадив активну діяльність у інтернет-спільноті. Зокрема він проповідував не лише у храмі та біблійній школі, а й у соціальних мережах та по телебаченню. Багато проповідей та лекцій можна знайти на сайті духівника, який містить і його детальну біографію.

Єпископ Олег (Ведмеденко Олег Валентинович) народився 18 вересня 1961 року у Луцьку в сім'ї інтелігентів. Мати – Ведмеденко Поліна Омелянівна, актриса Волинського обласного музично-драматичного театру, згодом – учитель музики в студії міського Будинку офіцерів. Батько – Марчук Валентин Денисович, завідувач лабораторії кафедри гідрогеології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, провідний спеціаліст Київської геологічної експедиції.

Закінчив середню загальноосвітню школу №9 у м. Луцьку (1978 р.), Луцьку музичну школу №1 (з класу фортепіано). З 1978 до 1979 року працював на Луцькому авіазаводі, де отримав рекомендацію для вступу в Київський інститут інженерів цивільної авіації.

З 1979 до 1984 року – студент денного відділення згаданого вишу.

1984 року, отримавши диплом інженера, влаштувався на роботу в Луцькому цивільному аеропорту. З 1984 до 1997-го працював на посадах інженера, а згодом начальника аеродромної служби, заступника начальника аеропорту з авіаційної безпеки.

У 1995 році вступив до Волинської духовної семінарії УПЦ КП (заочний сектор). Закінчив повний курс за І розрядом.

З лютого 1997 року – ведучий духовної рубрики «Дорога до Храму» спочатку в газеті «Сім'я і дім», а згодом – у часописах «Віче», «Аверс-Прес», «Вісник здоров'я», «Волинь», «Слово і діло», «Волинська газета» (Луцьк), «Вісті Ковельщини» (Ковель), «Провінційна газета» (Рівне), «Кримська світлиця» (Сімферополь), «Україна молода» та «Україна християнська» (Київ, республіканські) та багатьох інших.

З осені 1996 року – постійний автор та ведучий щотижневої релігійно-просвітницької програми «Духовність» на обласному телеканалі «Аверс».

З лютого 1997 рок при Луцькому Свято-Троїцькому кафедральному соборі (ще будучи семінаристом) заснував Біблійну школу. Вона має власний сайт двома мовами: українською та російською.

У 1997 році за покликом серця звільнився з посади заступника директора Луцького авіапідприємства і був рукополокладений митрополитом Луцьким і Волинським Яковом у сан диякона з зарахуванням до штату собору. Навесні цього ж року прийнятий на посаду інспектора з питань місійної діяльності Луцько-Волинського єпархіального управління УПЦ КП.

До Різдва Христового, 7 січня 1998 року, за божественною літургією митрополит Яків возвів його в сан протодиякона.

З 1999 року – заступник голови Волинського крайового братства св. апостола Андрія Первозваного, керівник богословського сектору Братства.

Ставлення до служіння Олега Ведмеденка в УПЦ КП завжди було двоїстим. З одного боку, за місіонерську діяльність тоді ще протодиякона Олега нагороджують благословенними грамотами патріарха Філарета, митрополита Якова, єпископа Михаїла, також медаллю на честь 2000-річчя Різдва Христового, іншими церковними відзнаками. З іншого боку – за неортодоксальність своїх поглядів терпить постійні утиски з боку консервативної частини церковної ієрархії (п'ять звільнень з посади інспектора з питань місіонерської діяльності за десять років).

У жовтні 2006 року – чергова хвиля переслідувань, тепер уже з боку консервативної частини єпископату УПЦ КП. 20 жовтня, так і не одержавши обіцяної організаторами гоніння можливості розв'язати богословський конфлікт у присутності патріарха Філарета, за буцімто неправославне вчення, викладене у книгах «Іще ніч...» та «Смак благодаті», а також за свої лекції і проповіді протодиякон Олег Ведмеденко несе духовне розп'яття. Рішенням Синоду йому забороняють служити і проповідувати від імені Української православної церкви Київського патріархату. А 1 листопада – офіційне звільнення з кліру Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору.

5 листопада 2006 року під час Божественної Літургії у Києві патріарх Української Автокефальної Православної Церкви канонічної Мойсей висвятив отця Олега в сан священника (ієрея, а затим і протоієрея). А 20 листопада, відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», він зареєстрував Незалежну православну релігійну громаду «Христового Воскресіння» у Луцьку і був обраний її настоятелем.

Влітку 2011 року протоієрей Олег отримав пропозицію очолити єпископську кафедру Апостольської Православної Церкви на Волині. Аби рішення було виваженим і благословенним, він на рік вирушає в духовний затвор – скит, келія, ліс. Біблійна школа переходить у віртуальний формат служіння.

6 червня 2012 року в Москві збирається Священний Синод Апостольської Православної Церкви, на засіданні якого затверджують рішення про єпископську хіротонію отця Олега.

28 червня 2012 року за Божественною Літургією у місті Києві митрополит Київський і всієї України Віктор (Веряскін) звершує чин наречення владики Олега Ведмеденка єпископом міста Луцька.

14 липня 2012 року в Кіблярській обителі на Закарпатті відбувається чернечий постриг отця Олега в рясофор з іменем ієромонах Олег.

15 липня 2012 року Божого, в день пам'яті святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси, Митрополит Київський і всієї України Віктор (Веряскін) та Єпископ Чорногорський і Закарпатський Володимир (Мочарник) за Божественною Літургією у храмі на честь ікони Божої Матері «Взыскание погибших» Кіблярської обителі звершують хіротонію в єпископа ієромонаха Олега з титулом єпископа Луцького і Волинського.

18 вересня 2013 року рішенням Священного Синоду АПЦ надано титул єпископа Волинського і Галицького.

18 жовтня 2013 року на Соборі Апостольської Православної Церкви в Києві був обраний митрополитом всієї України.

З 22 листопада 2015 до 22 листопада 2019 року – предстоятель Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ).

Нагадаємо, єпископ Олег Ведмеденко, який був засновником та постійним ведучим Біблійної школи духовного вдосконалення, помер внаслідок отриманих в аварії травм. Увечері 14 листопада його у Луцьку на тротуарі збив п’яний 22-річний водій.

Інформаційне агентство Волинські Новини щиро співчуває рідним та близьким духівника з приводу невиправної втрати.

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---