Не вагаючись став на захист країни: загиблому воїну з Волині просять надати звання Героя України

На сайті Президента України зареєстрували петицію про надання звання Героя України посмертно 40-річному військовому з Волині Петру Басанському.

Петицію 13 лютого створила донька загиблого захисника Анна Басанська.

Полеглий військовий проживав у селі Колодяжне Ковельського району. Чоловік був учасником АТО, а коли розпочалося повномасштабне вторгнення, то без вагань знову став на захист України.

Про це Інформаційному агентству Волинські Новини розповіла донька загиблого Анна.

«Військовий шлях мого тата розпочався у 2014 році, коли він пішов в АТО. Тато воював у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Повернувшись до цивільного життя, він жив та працював у рідному селі, та в перший день повномасштабної війни без роздумів став на захист України. Він сказав нам: «Я не буду ховатись і сидіти вдома, не хочу, щоб вони прийшли до нас». Проходив службу на посаді командира відділення. Разом із побратимами брав участь в боях за Київщину, Миколаївщину, Харківщину. Довгий час був саме на Харківському напрямку», – розповідає Анна.У березні 2023 року військового перевели для продовження служби до іншої військової частини на посаду командира 2-го відділення корегування артилерійського вогню взводу корегування артилерійського вогню батареї управління та артилерійської розвідки. Останнім місцем служби Петра Басанського був Запорізький напрямок.

Донька загиблого пригадує, що у важкий для тата час перебування на фронті він завжди всіх підтримував і казав, що все неодмінно буде добре, що ми обов'язково переможемо, та робив для цього усе можливе.

23 листопада 2023 року військовий разом із побратимами вирушив на бойове завдання, яке мало тривати п’ять днів. Востаннє виходив на зв'язок 23 листопада, але розмова була короткою. На жаль, 24 листопада Басанський Петро Миколайович загинув на полі бою в населеному пункті Роботине Запорізької області.

«Пізніше побратими розповіли, що це мав бути крайній виїзд на позиції і тато мав іти в свою найдовшу відпустку, зробити такий довгоочікуваний сюрприз для рідних. Мій тато був чуйною, доброзичливою, щирою людиною, хорошим товаришем, який завжди допоможе та підтримає. Його загибель стала страшним ударом для всіх, особливо для сімʼї. Я пишаюся своїм татом, він моя гордість, мій приклад , він заслуговує на це звання. Ми маємо знати та пам'ятати Героїв, які віддали життя заради нашого мирного та щасливого майбутнього», – зазначає донька загиблого воїна Анна Басанська.Колектив ТОВ «ДПП Ресурс», де останні роки працював чоловік, згадує загиблого як талановитого працівника, який з самих початків діяльності підприємства допомагав становленню господарства. Був лідером, кмітливим та вправним і, здається, зовсім нещодавно вражав колектив гострим розумом і мудрістю.

Колеги пригадують, що Петро в перші дні війни не розгубився, не втікав, а організував швидкий ремонт військової техніки, яка оперативно поїхала захищати Київ. Саме завдяки таким, як він, зазначають працівники, ми втримали тоді навалу окупантів на Київ і відігнали їх геть від столиці.

Підписати петицію можна за посиланням.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---