«Не треба боятися гормонотерапії», – гінеколог з Луцька

Жінок у віці 45+ часто називають пані елегантного віку. У цей період жіноче здоров’я зазнає суттєвих змін. І щоб максимально комфортно пройти цей новий етап у своєму житті, жінка передусім має прислухатися до себе і дбати про самопочуття.

Про симптоми менопаузи, ризики, пов’язані з цим фізіологічним процесом, від чого жінок захищають естрогени, а також про те, чому не варто боятися гормонотерапії, в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» говорили з акушер-гінекологом вищої кваліфікаційної категорії клініки MEDICAL+ Оленою Карголь.

Який період у житті жінки називають елегантним віком?

За статистикою, тривалість життя жінки в європейських країнах орієнтовно коливається в межах 75-76 років. Тобто третину свого життя – 27-30-35, а іноді й більше років жінка проходить у гіпоестрогенному стані. Тому старіння для неї є дуже стресорною ситуацією. Зазвичай ми надто хвилюємося за себе в цей період. Ми хочемо старіти гарно, елегантно, без зморшок, без сивини. Хочемо почуватися активними, цікавими, вродливими, сексуальними.

Сьогоднішня жінка дуже особлива. Вона незалежна, упевнена в собі, готова будувати кар’єру, ставати керівником, багато часу приділяє самоосвіті, саморозвитку, вдосконаленню. І в той же час сучасна жінка хоче народжувати, бути мамою, бабусею. Головне її кредо – все встигнути і бути щасливою.

Але з настанням періоду менопаузи, на жаль, не завжди всі виклики життя нам вдається подолати і реалізувати все те, чого хочемо й до чого прагнемо.

Що ж це за період менопаузи?

Клімакс у перекладі з грецької означає «щабель, сходинка». Фактично, це ще одна сходинка в житті жінки. Це фізіологічний період. Не хвороба. Цей період характерний тим, що поступово згасають репродуктивні функції. Відбувається це під впливом зниження функцій яйників. Це також генетично визначено. Ми не можемо зупинити цей процес.

У цьому періоді визначають чотири основні проміжки. Перший – період менопаузального переходу. Він триває приблизно з 40 до 45 років. Жінка може відмічати перші клімактеричні прояви на фоні порушень менструального циклу, аномальних циклічних кровотеч, але ще не дуже помічає зміни у своєму загальному соматичному здоров’ї.

Другий – період менопаузи. Це остання менструація в житті жінки. Оцінити ми можемо його тільки ретроспективно – через 12 місяців.

Наступний період – переменопаузальний. Він включає менопаузальний перехід, власне останню менструацію і 12 місяців після того. І постменопауза – від настання менопаузи й до кінця життя жінки.

За статистикою, у жінок європейських країн менопауза настає в 51-52 роки. В Україні орієнтовний вік – 48-49 років. Рання і дочасна менопауза є не зовсім прогностично доброю. Дочасна менопауза може настати в жінок до 40 років. Це часто пов’язано із хронічними захворюваннями яйників, онкологічною патологією, унаслідок чого було видалено яйники (так звана хірургічна рання менопауза), іншими пухлинними захворюваннями або впливом токсичних речовин.

Читайте ще: «Гіперпластичні зміни ендометрію можуть бути причиною непліддя у жінок», – гінеколог з Луцька

Рання менопауза відбувається від 40 до 45 років. А вчасною ми називаємо менопаузу, яка настає від 45 до 55 років. Це варіант вікової норми.

Є й пізня менопауза, яка настає після 55 років. Її причиною може бути спадковість, і це є нормою. В той же час жінки, які мають надмірну масу тіла, більш схильні до пізньої менопаузи. Чому? На сьогодні жирова тканина – це теж орган, у ній також проходить метаболізм естрогенів. А жінки з надмірною вагою мають таке собі депо цих естрогенів. Ще однією причиною пізньої менопаузи може бути органічна патологія матки, додатків, тобто це вже хворобливі стани, які не дозволяють настати менопаузі. Тому жінки у віці 55 років і старші, які ще зберігають менструальну функцію, потребують більш ретельного спостереження, кращого дообстеження і більшої уваги з метою з’ясування причини пізньої менопаузи і вчасної корекції патологічних станів.

Як жінці розпізнати, що в неї настав період менопаузи?

Зазвичай це нескладно. Навіть сама жінка здогадується, що з нею щось не так. Особливих обстежень не потрібно. Кваліфікований лікар, зібравши анамнез, ретельно з’ясувавши скарги, встановить цей діагноз. Найпершими симптомами, що з’являються в періоді переменопаузи, є вазомоторні симптоми. Це виникнення припливів, нічної пітливості, яка взагалі є візитівкою клімактеричного періоду. Це зміни настрою, емоційна лабільність від гніву до радості, від радості до тривожності. Дуже важлива і характерна ознака – безсоння.

Є багато скарг, із якими жінки звертаються до інших спеціалістів, наприклад, поліалгія і міалгія – болі в суглобах. Причому жінка не може пояснити походження болю. Це не було падіння, травма, тобто щось таке, що спровокувало больові відчуття. Це теж може бути симптомом менопаузи.

Неприємними є урогенітальні симптоми, пов’язані з порушенням функції сечостатевої системи, сексуальна дисфункція, що погіршує стосунки з партнером, і маніфестація так званих хвороб старості. На жаль, менопауза є поштовхом для розвитку цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, гіпотиреозу, остеопоротичних порушень тощо.

Як допомогти жінці, яка має такі симптоми?

На щастя, сьогодні ми маємо чим і як допомогти. Маємо досить хорошу стратегію в цьому питанні – це так звана менопаузальна гормонотерапія. Але всі наші пацієнтки спочатку є гормонофобами. І навіть коли вони звертаються на прийом, маючи виражені клімактеричні скарги, перша фраза – тільки не гормони. Вони хочуть фітопрепарати, заспокійливі, таблетки, що покращують сон, вітаміни, БАДи. Насправді всі ці препарати існують і мають місце в лікуванні, ми їх також призначаємо залежно від ситуації.

Але треба розуміти, що всі фітопрепарати або вітамінні комплекси не можуть повністю ліквідувати цих симптомів. Вони можуть їх полегшити. А головне, що менопаузальна гормонотерапія профілактує екстрагенітальну патологію. Інші препарати не є протекторами цих захворювань.

Не треба боятися менопаузальної гормонотерапії. Її вивчають уже понад пів століття. Уперше такі препарати було застосовано в 1942 році. Потім було проведено дуже багато якісних досліджень. Вивчали препарати, їх дози, складники, комбінації. І на сьогодні ми маємо досить доказову та ефективну менопаузальну гормонотерапію.

У цій допомозі є дві основні стратегії розвитку: менопаузальна гормонотерапія і спосіб життя жінки.

Мета призначення такої терапії – полегшити клімактеричні прояви, покращити якість життя жінки та профілактувати остеопороз, серцево-судинну патологію, інсулінорезистентність і розвиток цукрового діабету.

Така терапія має особливості призначення. Її призначають не будь-коли і не в будь-який час, а до 60 років або впродовж десяти років від останньої менструації. Маємо чітко з’ясувати для себе такий момент. Це так звана противікова терапія. Ми маємо забезпечити жінці якісне життя. Що довше вона буде активною, цікавою для тих, хто її оточує, то краще буде всім, тому що страждає не тільки пацієнтка, а й її сім’я.

Що таке припливи?

От, здається, звичайний симптом – припливи. Але це не є щось дуже просте. Це відчуття жару, які з’являються раптово. І цей стан реально виводить з рівноваги. Що більше у жінки виражені припливи, це свого роду предиктор тяжкості перебігу серцево-судинних захворювань.

Часто жінки, відчуваючи певні симптоми, як-то припливи, стрибки тиску, перепади настрою, ідуть не до гінеколога, а до інших спеціалістів. Що робити, коли є супутні захворювання?

Молода успішна жінка, вступаючи в період менопаузи, за кілька місяців може стати пацієнткою багатьох спеціалістів – кардіологів, неврологів, ревматологів – через виникнення нових скарг і станів організму.

Загалом, серцево-судинна патологія має гендер-специічні особливості. Її дебют у жінок на десять років пізніший, ніж у чоловіків. Нас захищають естрогени. Поки ми молоді, поки в нас нормально функціонує яйник, наші судини чистіші, ми більш захищені від стенокардії, ішемічної хвороби, підвищення артеріального тиску. Але з настанням менопаузи все змінюється. Й ішемічна хвороба серця у жінок переменопаузального та менопаузального періоду, на жаль, протікає важче, ніж у чоловіків. І смертність від інфаркту міокарда у жінок в цей період вища.

Коли пацієнтка приходить до кардіолога з певними скаргами, наше першочергове завдання – визначити, чи вона справді є кардіологічною, чи її потрібно вести разом з акушер-гінекологом. Наприклад, жінка у 65-66 років має перебої в серці, аритмію, високий артеріальний тиск. Якщо у неї вже 10-12 років менопауза, це пацієнтка кардіолога і потребує специфічної кардіологічної терапії.

Читайте ще: «Рак яйників називають тихим убивцею», – гінеколог з Луцька

Якщо ж жінка у 45-47 років чітко пов’язує виникнення кардіологічних скарг із початком менопаузи, коли відчувала припливи, емоційну лабільність, тоді треба подумати про можливість призначення менопаузальної гормонотерапії. Таку пацієнтку треба вести паралельно з гінекологом. Здебільшого, коли призначено адекватне лікування, подальша кардіологічна терапія не потрібна. Тобто ці скарги минають.

Як можна пов’язати остеопороз із менопаузою?

На сьогодні остеопороз – дуже поширене захворювання. Це системне захворювання скелета, що характеризується зниженням щільності кісткової тканини і фактично підвищує ризик переломів. У структурі всього остеопорозу 85% займає менопаузальний остеопороз. Він має дві стадії – швидку і повільну. Швидка стадія триває перші п’ять років після останньої менструації і характеризується тим, що ми втрачаємо за ці п’ять років 30-35 відсотків кісткової маси. З кожним роком – від 0,5 до 1%.

Від чого ж залежить менопаузальний остеопороз? Є два фактори. Перший – це щільність кісткової тканини, тобто та кісткова тканина, з якою ми прийшли в менопаузу. Треба зрозуміти, що наше життя після 45 років багато в чому залежить від того, як ми жили до цього. Немає пігулки, яка нам наростить кісткову, м’язову масу. Ми можемо тільки втримати те, що маємо на цей вік. Тому думати про життя після 45 треба значно раніше.

Остеопороз небезпечний своєю підступністю. Ви його не побачите, поки не станеться перелом. Особливість остеопоротичних переломів така, що вони є низькоенергетичними з висоти власного тіла. Для цього не треба бігати, стрибати з висоти. Можна встати з ліжка, зі стільчика, послизнутися і мати перелом. Причому це переломи шийки стегнової кістки, голівки плечової кістки, компресійні переломи хребців, що їх під час обстеження знаходять неврологи, коли жінка звертається з певними неврологічними скаргами. Ці переломи складні в лікуванні та вимагають тривалої реабілітації. Я вже не кажу про вартість таких операцій.Звичайно, методи діагностики є. Це метод денситометрії. Вона є звукова та рентгенологічна. Суть цього методу полягає в тому, що ми визначаємо за допомогою рентген-променів щільність кісткової тканини. За цим можемо прогнозувати можливість переломів у пацієнтки.

Ще один особливий прояв менопаузального остеопорозу – порушення кісткової щільності тканин щелепи. Відповідно, прогресує пародонтоз, виникає складність протезування, втрата зубів.

Ви казали про те, що потрібно зробити життя комфортним не тільки для жінки, а й для тих, хто поряд із нею. Як зробити так, щоб життя у парі було стерпним?

Загалом, клімакс – це такий собі коктейль, суміш стресу, страху, тривоги, іноді гніву, безсоння. Коли жінка живе у цьому коктейлі, їй важко досягти консенсусу з чоловіком, бо ці скарги не дозволяють їй себе реалізувати.

Другий момент – на жаль, гіпоестрогенія, тобто зниження функції яйників і зниження вироблення естрогенів дуже впливають на урогенітальний тракт. З’являються сухість, болючість під час статевого акту. Ще одна неприємна скарга – порушення сечовипускання: нетримання сечі при кашлі, чханні, стрибанні. Частина жінок мають виражені ці скарги. Можете собі уявити, як складно такій жінці працювати, бути в колективі, перебувати в замкнутому просторі. Вона потребує додаткових засобів гігієни. Це накладає відбиток на її психіку і говорити про якусь високу сексуальну активність складно.

Але завдяки менопаузальній гормональній терапії ми можемо допомогти. Застосування цього лікування якісно покращує життя пацієнтки і ліквідує ці симптоми досить швидко.

Шляхи введення препаратів є різні. Ми маємо в арсеналі навіть місцеві форми. І коли жінка має тільки урогенітальні прояви, можемо обмежитися лише місцевою терапією.

Які обстеження потрібно пройти жінці, аби встановити, чи вона вже на порозі цього періоду або вже проходить його?

Якихось надмірних обстежень не потрібно. Зазвичай кваліфікований лікар проводить той необхідний мінімум обстеження для встановлення цього діагнозу і призначення менопаузальної гормонотерапії. Цей мінімум включає ретельно зібраний анамнез. Від цього залежить успіх лікування.

Анамнезу треба приділяти максимум уваги, тому що менопаузальну гормонотерапію не можна призначити вже і цієї секунди. Її треба призначити виважено після визначення всіх ризиків, за і проти.

Ми з’ясовуємо наявність шкідливих звичок. Надзвичайно важливим є куріння. Якщо пацієнтка курить, ми ставимо питання, курити чи не курити. Принаймні говоримо про зменшення кількості цигарок. Активне куріння збільшує тромборизики для жінки.

Наступне – вживання алкоголю. Далі – онкоризики. Ми з’ясовуємо онкоанамнез самої пацієнтки та її найближчих родичів – мами, сестри, бабусі. Тромборизики – наявність тромбоемоболічних ускладнень, інсультів, ішемічної хвороби серця тощо.

Щодо загального огляду, важливі такі речі. Обов’язково вимірюємо артеріальний тиск, проводимо гінекологічний огляд з дослідженням мазка на онкоклітини з шийки матки, ультразвукове дослідження органів малого тазу, щоб виключити органічну патологію матки та гіперпластичні процеси ендометрію. Наявність нелікованих гіперпластичних процесів буде протипоказом до призначення такої терапії.

Читайте ще: «Проходьте медогляди не для галочки, а для себе», – гінеколог з Луцька

Ще одне обстеження, яке є обов’язковим, – це мамографія. Без цього таку терапію не призначають. Тут ми, так би мовити, вбиваємо двох зайців. З одного боку, убезпечуємо жінку від ризику захворіти на рак молочної залози, а з іншого – можемо діагностувати якісь ранні прояви, провести адекватне лікування й пацієнтка буде жити довго і щасливо.

Якщо ж ми маємо пацієнток з екстрагенітальною патологією, коли жінка у відносно молоді роки приходить з гіпертонією, гіпотиреозом, діабетом, ревматизмом, тоді, перш ніж призначити терапію, розширюємо об’єм обстежень залежно від діагнозу і обов’язково консультуємося із суміжним спеціалістом. А далі вже визначаємо користь та ризики. І якщо користь перевищує ризики, тоді призначаємо терапію.

Чи є жінки, яким ця гормонотерапія протипоказана?

Основний меседж менопаузальної гормональної терапії – тільки за показами. Її не призначають усім, хто вступив у цей період тільки тому, що так треба. Її призначають жінкам, які мають виражені клімактеричні прояви і коли вони якісно погіршують їхнє життя.

Більше того, підхід – персоніфікований. Ми оцінюємо кожну пацієнтку окремо, враховуємо всі фактори ризику, проводимо бесіду щодо стилю життя, розповідаємо, чого треба уникати. Це не питання одного дня чи однієї консультації.

Щодо того, як довго можна приймати менопаузальну терапію, є теж свої особливості. Це не валеріана, навіть не вітаміни. Її не призначають на місяць-два. Це не та терапія, яку сьогодні можна призначити, а завтра відхилити. Це ще більше збільшуватиме ризики, й про це слід пам’ятати. Тому після виваженого ретельного дообстеження її призначають на роки.

Старт призначення цієї терапії – до 60 років або ж впродовж десяти років з моменту настання менопаузи. Якщо пацієнтка звертається з такими скаргами в 62-63 роки й більше, ми вже не можемо призначити цю терапію, тому що ризики будуть перевищувати користь.

Усі сучасні доказові дослідження говорять про те, що приймати менопаузальну гормонотерапію можна спокійно впродовж п’яти років, але під ретельним спостереженням лікаря.

Якщо жінці добре, якщо вона успішна, цікава людям, що робити далі? Це питання. Жінки не хочуть кидати цю терапію. Тож остаточної відповіді на питання, коли припиняти, ще немає. Але лікарі, які мають багато практики застосування менопаузальної гормонотерапії, чітко зауважують, що можна продовжувати приймати її в нижчих дозах під ретельним моніторингом, якщо жінка цього хоче, їй комфортно і вона здорова.

Наші жінки від слова гормонотерапія перебувають в такому легкому шокові й одразу відхиляють це. Не кожна на таке погоджується. Як пояснити, що це потрібно і не шкідливо?

Те, що наші жінки гормонофоби, – правда. Можливо, ця боязнь обґрунтована недостатністю інформації чи отриманням неправильної інформації. Дуже рідко пацієнтка приходить і питає лікаря. Зазвичай останнім часом ми все дізнаємося з інтернету. Треба розуміти, що там не завжди є корисна інформація, є правдива і не зовсім. Таке консультування все-таки треба отримувати в спеціалістів.

Але є пацієнтки, яким застосування такої терапії протипоказане. Протипокази є абсолютні та відносні. До абсолютних належать встановлений сьогодні або раніше рак молочної залози, гормонозалежні раки яйника, ендометрію, гострі захворювання печінки – гострі гепатити, цироз, бо метаболізм препаратів іде через печінку, і їх застосування може спровокувати гостру печінкову недостатність. Також це неліковані гіперпластичні процеси матки і тромбози.

Перелік відносних протипоказів великий. У таких випадках, коли пацієнтка приходить із вираженими клімактеричними скаргами і має, наприклад, епілепсію, ми консультуємося з її неврологом, визначаємо важкість перебігу хвороби. Але коли жінка каже, що вона вже просто не може жити з цим клімаксом, ми зобов’язані якось допомагати. Тому шукаємо вихід, шукаємо препарат, оптимальний для неї. І в рідких випадках, навіть за наявності відносних проти показів, під ретельним спостереженням препарат можна застосовувати.

Стосовно гормонофобів – жінок, які після консультування відмовляються від гормонотерапії й готові терпіти. Я вже говорила про стиль життя. І це те, з чого потрібно почати. По-перше – кидати шкідливі звички. Це дуже допомагає покращити життя.

Читайте ще: «Гістероскопія – максимальний результат за мінімальної травматизації», – гінеколог з Луцька

У жінок в цей період дуже знижується метаболізм. Щодесять років – на 4-5%, а це три-чотири кілограми. Ми набираємо вагу. Тому дієта має дуже важливе значення. Вона має бути збіднена жирами, цукром, легкозасвоюваними вуглеводами. Мають переважати фрукти, листові овочі, білкова їжа – риба, нежирні сорти м’яса. У жодному разі не треба їсти багато жирної шкідливої їжі. І варто виключити фаст-фуд.

Надзвичайно важливий момент – фізична активність. Фізично активні люди мають кращі метаболічні показники, більшу кісткову та м’язову масу, краще думають, краще живуть. Не обов’язково ходити в спортзал, робити важкі фізичні вправи, достатньо 150 хвилин ходьби на тиждень, щоб підтримувати свою фізичну форму.

І купіть сантиметрову стрічку та міряйте талію. Її обсяг має бути не більшим за 80 сантиметрів. Зниження маси тіла на 9-10 кілограмів значно полегшує перебіг клімактеричного синдрому.

Чи можна в цей період вживати контрацептиви?

Їх обов’язково треба вживати. Жінки чомусь думають, що після 40 до 50 років вони вже не можуть завагітніти, але це не так. Одразу зауважу: якщо жінка має 50 і більше років, вона має використовувати контрацепцію впродовж 12 місяців після останньої менструації, бо ми не знаємо, буде вихід яйцеклітини чи ні. А жінка до 50 років має використовувати контрацепцію два роки з моменту настання останньої менструації, тому що може бути овуляція, один фолікул може дозріти, і ця вагітність буде неочікуваною. Є контрацептиви, які застосовують у віці від 40 до 50 років. Вони досить ефективні та якісні.

Чи впливає гормонотерапія на масу тіла?

Не впливає, не бійтеся цього.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---