Не набиратимуть 10-й клас, а 11-й перевели в іншу громаду: як на Волині реформували школу

Днями в середній школі села Зачернеччя Ковельського району (на фото) відгуляли випускний одинадцятикласники. Це виявися останній випуск 11-го класу, оскільки з цього навчального року це вже буде дев’ятирічка. Так вирішила громада, у якій функціонує заклад. Цьогоріч тут не тільки не набиратимуть учнів у десятий клас, а й не довчаться свій останній рік діти, які закінчили 10-й клас: їх перевели в іншу школу.

Учні з різних громад в одній школі

Для розуміння специфіки ситуації варто окреслити географічну складову. Зачернеччя, Почапи, Вигнанка і Чорноплеси – невеликі села колишнього Любомльського району. Після останнього етапу децентралізації села Вигнанка, Почапи і Чорноплеси увійшли до Любомльської громади, а Зачернеччя – до Смідинської.

Об’єднує ці села складність з дорогами. Із західного боку від цієї групи сіл – ліси і протікає річка Вижівка, зі східного – лісові масиви. Щоби з Почап потрапити до центру своєї громади – міста Любомля, треба їхати або через село Руда, або через селище Луків до траси Ковель-Ягодин і звідти уже до Любомля. А для того, щоб потрапити з Зачернеччя до центру своєї громади – Смідина, треба спершу їхати до Біличів. Прямого сполучення з центром ці села не мають, хіба лісовими дорогами.

Така географічна особливість й наклала відбиток на освітню мережу. Так, у селі Почапи діяла дев’ятирічка, а найближча школа, куди учні могли йти у 10-11 класи, – Зачернецька. Тому в середній ланці Зачернецької школи частина школярів могла бути з сусідніх сіл. А з 1 січня це вже стали учні з різних громад.

Батьки просили дати дітям довчитися

4 червня на засіданні сесії Смідинської громади депутати ухвалили рішення понизити Зачернецьку школу у ступені і закрити там 10-й та 11-й класи. У 10-й вирішили не набирати, а ті, кому залишився рік до випуску, мають перейти в іншу школу. Проте не в одну зі шкіл Смідинської громади, а в Луківський ліцей Луківської громади. До слова, у цьому класі – п’ять учнів. За міськими мірками це, звісно, небагато, проте, відповідно до чинного законодавства, це повноцінний клас.

Про те, що учні не довчаться свій останній рік у Зачернецькій школі, батьки, учні та вчителі дізналися напередодні засідання цієї сесії. За кілька днів до цього відбулися збори, на які приїхала голова Смідинської громади Оксана Піцик, яка й повідомила про таке рішення.

Батьки, які не погоджувалися з цим рішенням, написали звернення на адресу депутатів сільської ради, проте депутати все-таки проголосували за пониження ступеня школи і переведення учнів до іншої школи.

Читати ще: Освітня реформа: чи вистачить місця у школах волинським старшокласникам

Мама однієї з учениць, яка навчалася в 10-му класі Зачернецької школи, Любов Силюк розповідає: рішення це було дуже несподіване. Жодного обговорення не відбувалося, їх поставили перед фактом.

«Від імені батьків хотілося б, аби наші діти довчилися цей рік. Я просто не знаю, чому так ставляться до наших дітей. Не розумію: невже не можна той рік часу дати, щоб вони закінчили цю школу? Говорять, що переведуть їх у Луків, але я не розумію: якщо ми належимо до Смідинської ТГ, чому нас відсилають до Лукова? – міркує жінка. – Не розумію, як ті діти туди будуть добиратися. Гарантії, що їх туди возитимуть автобусом, ніхто не дає. Депутат наш каже, що вона відстояла техпрацівників. А дітей? Чому ніхто не може відстояти наших дітей?».

Мама учениці додає: коли дізналися, що на сесії мають ухвалювати це рішення, написали звернення, але аргументи батьків не подіяли. Ця ситуація, каже, вплинула й на її доньку, якій не дали у своїй школі довчитися випускний рік. Каже: досі донька багато читала, займалася самоосвітою, гарно вчилася. А ситуацію з переведенням сприйняла дуже болісно.

«Звернення заслухали, але на наше прохання ніхто уваги не звернув. Нас просто кинули і ніхто наших прохань не почув. Вони зробили так, як їм треба. А прохання батьків ніхто не вислухав. Після цієї ситуації дитина опустила руки, в неї настільки сильний психологічний спад, що я не знаю…» – резюмує волинянка.

Школа має перспективи стати початковою

Голова Смідинської громади Оксана Піцик натомість пояснює: закрили середню ланку, оскільки такого узгодження вимагає освітнє законодавство.

«Ми неодноразово отримуємо листи від Міністерства освіти, що маємо приводити у відповідність структури наших освітніх закладів. Станом на травень там загалом навчалося 68 учнів. Одна зі статей закону «Про освіту» вказує, що треба дивитися на демографічну і соціально-економічну ситуацію. Ми як громада маємо забезпечити початкову і базову середню освіту. З огляду на демографічну перспективу, в них залишаються 1-9 класи. Я консультувалася з експертами, і у новому законі про освіту сказано, що 2024 року почнеться переформатування трьох рівнів освіти, відтак там може лишитися тільки початкова школа, – переконує голова Смідинської громади. – І цього року мені давали рекомендації там лишити тільки початкову школу, але коли ми аналізували наповненість школи, то вона існує завдяки 5-9 класам. Цього року там у перший клас мала йти одна дитина, мама вирішила залишити на наступний рік, якщо буде тільки її дитина».

Читати ще: Освітня реформа: чи набиратимуть луцькі школи учнів у 10-ті класи

Має голова громади й претензії до якості освіти, яку тут надають учням. Хоча варто зазначити: у попередні роки серед випускників школи були й медалісти, а за результатами ЗНО чимало учнів вступали у виші на державну форму навчання.

«І там є низка проблем. У мене є звернення директора школи щодо ремонтів, бо в них багато років там нічого не робилося абсолютно. І матеріально-технічне оснащення треба покращувати. В них не було інтернету, поки вони до нашої громади не приєдналися. В час, коли цифровізація на слуху, діти не мали доступу до інтенерту. Я не уявляю, як до цього там проводили уроки інформатики. Є в мене питання, як один вчитель може викладати чотири предмети якісно? Викладати чотири непов’язані предмети – це, як на мене, неприпустимо, – каже Оксана Піцик. – Наступний момент: діти з самого Зачернеччя не здавали ЗНО. Туди довозили дітей з Почапівської школи, які здавали зовнішнє незалежне оцінювання. Як на мене, це і свідчить про якість освітніх послуг».

Про те, що діти перейдуть вчитися до Луківського ліцею, вже домовилися з Луківським головою громади.

«У нас є попередня домовленість з Луківським селищним головою. Вони будуть шкільним автобусом забирати дітей і довозити в 10-11 класи саме туди. Ми готові Луківській громаді компенсовувати витрати на довезення, а з 1 січня вони утримуватимуть освітню субвенцію», – зазначила Оксана Піцик.

Діти вчитимуться за іншою програмою і наздоганятимуть нових однокласників

Директорка Зачернецької школи Ольга Вавринчак переконує: дітям у новій школі буде складно звикнути, бо муситимуть наздоганяти програму ліцею. Та й часу в них буде небагато, адже треба буде готуватися до складання ЗНО.

«Голова громади ініціює переведення дітей в Луківську школу, де зовсім інша ситуація з навчальними планами, інша освітня програма. В дітей виникнуть із цим труднощі. Вони навчалися за рівнем стандарт, а тепер учитимуться за інформаційно-технологічним профілем. Там у них буде шість уроків інформатики на тиждень. Для порівняння: тут у них був один урок інформатики на тиждень. Тож їм доведеться наздоганяти швидкими темпами: і те, що вчили учні в 10-му класі, і новий матеріал за 11-й клас. Ми говорили з головою громади, щоби хоча б цей клас зберегти до кінця навчального року, щоб вони мали нормальні умови для закінчення школи без зайвих звикань. Діти йдуть в 11-й клас, в них зміниться освітня програма, і їм доведеться три-чотири місяці звикати до нових обставин, до нових людей. А тут їх ще чекає ЗНО. Голова громади нам на ці поступки не пішла. Луківський ліцей має поглиблене вивчення й інших предметів, тому труднощі виникатимуть не тільки з інформатикою», – пояснює директорка закладу.

Те, що школа неперспективна, і рано чи пізно середню ланку тут довелося б закрити, Ольга Вавринчак усвідомлює. Проте, додає директорка, все-таки можна було дати дітям останній рік довчитися.

«Голова громади мотивує це тим, що школа неперспективна, в нас мало учнів. Так, на сьогоднішній день, якщо забираємо 10-11 клас, у нас залишається 50 учнів. Я це сама прекрасно розумію. Але я думаю, що чисто з людської позиції можна було б почути дітей і піти їм назустріч», – резюмує очільниця закладу.

Щодо ситуації зі складанням ЗНО зазначає: так, тести складали четверо учнів, які доїжджали з інших сіл: Почап, Чорноплес і Вигнанки (нагадаємо, ці села входять до складу Любомльської громади, але школа, в якій вони вчилися, на той момент опинилася в Смідинській громаді). Тоді, як інші громади організували довезення дітей до пунктів тестування, директорка везла учнів своєї школи власним авто.

Старша школа, якість навчання і конкурентне середовище

Заступниця начальника управління освіти та науки Волинської ОДА Тетяна Соломіна зазначає: формування мережі освітніх закладів – повноваження органів місцевого самоврядування. У згаданій школі частина учнів перебувають на індивідуальному навчанні.

«Як правило в таких школах 50% учнів після 9-го класу вступають в інші заклади. Якщо там троє-четверо дітей, то це вже не клас, а індивідуальне навчання. У 10-му класі минулого навчального року навчалося шість учнів, а зараз, кажуть, вже п’ять. У 9-му класі – сім учнів. У 8-му – чотири, і це вже не клас. У 7-му – сім, у 6-му – шість, в 5-му – п’ять. У першому класі було три учні. Там один рік учнів більше, у інший – зовсім мало. Старша школа і таке навчання – не конкурентне середовище, щоб діти могли отримувати знання в колі однокласників. Є такі випадки, що ми будемо довчати, бо або дороги немає, або дуже далеко. Як на мене, педагог має розуміти, що він теж несе відповідальність. І там, де троє учнів та індивідуальне навчання, дитина не буде мати рівних можливостей доступу до якісної освіти», – пояснює посадовиця.

Водночас, каже вона, перед тим, як понизити ступінь школи, мало відбутися громадське обговорення, а батьків десятикласників треба було переконувати переводити дітей в іншу школу.

«Щоразу, коли відбуваються зустрічі з такими батьками, йде розмова: «Давайте ще цей рік довчаємось, а потім вже як буде». Так, це додаткове навантаження, треба встати раніше, щоб поїхати в іншу школу. Але якщо засновник забезпечує нормальні умови підвезення до місця навчання і якщо там забезпечені всі складові повноцінного освітнього процесу, я за те, щоби переконувати батьків, і це мають робити педагоги. Якщо ми говоримо про Луківський ліцей – це опорний заклад, де сучасні кабінети, там зробили капремонт в їдальні, купили нове обладнання. Я за те, щоб рухалися вперед. В цій конкретній ситуації засновник мав провести громадське обговорення, і вони прийняли рішення, яке прийняли. Я вже не кажу про фінансову частину – це вже інша розмова. В нас є школи, де навчання одного учня коштує 20 тисяч гривень на рік, а є 89 і більше», – резюмує Тетяна Соломіна.

Що робити учням з інших громад

Як йшлося вище, так вже склалося, що на момент завершення децентралізації у 10-му класі Зачернецької школи Смідинської громади навчалося й двоє учнів з сіл Почапи і Вигнанка Любомльської громади, розповіла директорка школи Ольга Вавринчук. Як і де вони навчатимуться надалі – ніхто не знав.

«Двоє учнів там з Любомльськогї громади – з Вигнанки і Почап. А що їм робити – це нікого не цікавить. Це їх проблеми, отак сказали», – запевняє педагог.

Тетяна Соломіна своєю чергою пояснює: про них має дбати їхня громада.

«Громади ухвалюють розпорядження, в якому визначають, які населені пункти належать до конкретної зони обслуговування. І відповідно до цього, громади здійснюють підвезення і забезпечення освітніми послугами», – зауважила вона.

У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини голова Любомльської громади Роман Ющук розповів, що про пониження ступеня Зачернецької громади йому не було відомо.

«Про те, що Смідинська громада так вирішила, нам невідомо, але в будь-якому випадку питання з навчанням дітей цих сіл вирішимо: або довозитимемо до Любомля, або ж теж до Лукова», – пояснив він і пообіцяв з’ясувати детальніше.

А головна спеціалістка відділу освіти, молоді та спорту Любомльської ТГ Наталія Оксентюк повідомила, що ніхто з батьків згаданих учнів, ані з тих, хто цього року закінчив 9-й клас Почапівської школи і вирішував, куди йти вчитися здобувати середню освіту, до них не звертався. Однак вона запевнила, що сконтактують з батьками учнів і вирішать, як далі діяти.

Уже коли матеріал готувався до публікації Наталія Оксентюк повідомила, що з батьками тих учнів уже поспілкувалися. Цього року в 11-й клас зі згаданих сіл йдуть навчатися двоє учнів. Вони перейдуть разом зі своїми однокласниками з Зачернецької школи до Луківського ліцею.

«Луківська школа організовуватиме підвезення дітей з села Біличі до себе. І нашим дітям треба дістатися до Біличів, щоб сісти на шкільний автобус. У той час вранці з Почап їде рейсовий автобус, і є рейс в Почапи після обіду. Тож наша громада укладе договір з перевізниками на підвезення тих двох дітей», – пояснила вона.

З її слів, у 10-й клас з Почапівської школи ніхто з учнів не пішов: вони поступили і в інші заклади. Чи вплинуло на це рішення закриття середньої ланки в Зачернецькій школі – питання залишається відкритим.

***

Скільком ще громадам на Волині понизили ступені шкіл і не набирають цього року 10-ті класи – наразі невідомо. Як пояснила заступниця начальника обласного управління освіти Тетяна Соломіна, ця статистика стане відомою вже на початку нового навчального року.

«До 1 вересня ви такої інформації ніде не візьмете. Рішення про пониження ступеня ухвалює орган місцевого самоврядування. Вони сьогодні самостійні аж занадто. Ми в управління будемо бачити картину після 1 вересня: є там 10-ті класи, чи немає», – констатує вона.

Нагадаємо, відповідно до нового закону «Про середню освіту», школи в Україні мають розділити на три групи: початкові (1-4 класи), гімназії (5-9 класи) та ліцеї (10-12 класи). Якщо заклад реорганізують у гімназію, а не ліцей, то у багатьох закладах І-ІІІ ступенів старша школа може зникнути. Засновувати ліцеї може або обласна рада, або рада міста з населенням не менше 50 тисяч осіб. І якщо міські ради переформатовують заклади по-своєму, в області планують, що облрада буде засновником у 32 ліцеях.

Попередньо повідомлялося, що нові ліцеї в області планують розмістити так, аби можна було забезпечити довезення учнів. А ще думають над можливістю облаштувати при ліцеях пансіони. Ліцеї мають бути профільні. На Волині уже є заклади такого типу: Волинський науковий ліцей-інтернат, Нововолинський науковий ліцей-інтернат, військовий ліцей у Луцьку, лінгвістичний ліцей у Княгининку. Інший варіант для старшокласників – іти в ПТУ або коледжі.

Раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло про те, як, відповідно до анонсованої реформи, будуть переформатовані заклади середньої освіти міста Луцька.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---