«Не можу сидіти, знаходжу, що робити», – лучанка, яка відсвяткувала столітній ювілей
Жителька Луцька Ольга Григор’єва 3 березня 2024 року відсвяткувала ювілей. Жінці, яка народилася у 1924 році, виповнилося 100 років.
Суспільному лучанка розповіла: відсвяткувала у колі рідних, яким неодноразово переповідала свій життєвий шлях.
Ольга Григор’єва народилася у селі Городище, тоді Волинь входила до складу Польщі. На початок Другої світової війни, 1939-го, їй було 15 років. Матір померла, а батька забрали на війну.
Жінка каже: у її родині були учасники повстанського руху на Волині у часи Другої світової війни, ті події вона добре пам’ятає.
«Мого дядька звали Шніт Петро Лукашович. Він був у повстанцях, йому було 17 років. Забрали його на фронт і от там хтось подав списка, посадили його у тюрму на 10 років», – пригадує лучанка.
Згодом на фронті загинув батько, бабусю, яка доглядала за нею та братом, – вбили.Із закінченням війни, говорить жінка, за радянської влади закінчила 4 класи. У рідному селі Городище вийшла заміж за приїжджого військового Григорія, який був родом з села Залишане на Київщині.Спочатку, каже жінка, жили з чоловіком у Городищі, там Ольга Гигор’єва працювала у дитсадку, а в 1964 сім’я переїхала у Луцьк, де виховали трьох дітей.
Читати ще: Сім внуків та 13 правнуків: жителька Луцького району відзначила 100-літній ювілей
Жінка каже: багато років працювала у торгівлі. Після виходу на пенсію довго сидіти на місці не може і завжди знаходить собі заняття.
Нині має дев’ять правнуків і п’ятеро онуків. Додає: любить постійно бути у русі.
«Я не можу ніц сидіти, завжди знайду, що робити. Скопала грядку, сіяла усе до цього року. І моркви рядок посію, і бурячків, вони (онуки) на мене сваряться: «Не ходи!» А ні, я все одно іду. Втомлюся, сяду, посиджу, та й кажу: «Ага, дурень старий, не хочеш полежати, то давай, уперед!» І знову встаю», – ділиться ювілярка.
Зі слів Ольги Григор’євої, у її родині були довгожителі. Про те, що доживе до ста років – ніколи не думала. Зараз найбільше мріє про перемогу України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Суспільному лучанка розповіла: відсвяткувала у колі рідних, яким неодноразово переповідала свій життєвий шлях.
Ольга Григор’єва народилася у селі Городище, тоді Волинь входила до складу Польщі. На початок Другої світової війни, 1939-го, їй було 15 років. Матір померла, а батька забрали на війну.
Жінка каже: у її родині були учасники повстанського руху на Волині у часи Другої світової війни, ті події вона добре пам’ятає.
«Мого дядька звали Шніт Петро Лукашович. Він був у повстанцях, йому було 17 років. Забрали його на фронт і от там хтось подав списка, посадили його у тюрму на 10 років», – пригадує лучанка.
Згодом на фронті загинув батько, бабусю, яка доглядала за нею та братом, – вбили.Із закінченням війни, говорить жінка, за радянської влади закінчила 4 класи. У рідному селі Городище вийшла заміж за приїжджого військового Григорія, який був родом з села Залишане на Київщині.Спочатку, каже жінка, жили з чоловіком у Городищі, там Ольга Гигор’єва працювала у дитсадку, а в 1964 сім’я переїхала у Луцьк, де виховали трьох дітей.
Читати ще: Сім внуків та 13 правнуків: жителька Луцького району відзначила 100-літній ювілей
Жінка каже: багато років працювала у торгівлі. Після виходу на пенсію довго сидіти на місці не може і завжди знаходить собі заняття.
Нині має дев’ять правнуків і п’ятеро онуків. Додає: любить постійно бути у русі.
«Я не можу ніц сидіти, завжди знайду, що робити. Скопала грядку, сіяла усе до цього року. І моркви рядок посію, і бурячків, вони (онуки) на мене сваряться: «Не ходи!» А ні, я все одно іду. Втомлюся, сяду, посиджу, та й кажу: «Ага, дурень старий, не хочеш полежати, то давай, уперед!» І знову встаю», – ділиться ювілярка.
Зі слів Ольги Григор’євої, у її родині були довгожителі. Про те, що доживе до ста років – ніколи не думала. Зараз найбільше мріє про перемогу України.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
І навіть тост
Показати IP
5 Березня 2024 21:58
Стидно сказати: щоб ти дожила до 100 років))))
Анонім
Показати IP
6 Березня 2024 08:16
Класна бабуся, 100 років не даш, мені на 75-80 максимум. Ясний розум, ще щось робить. Дай Бог, щоб кожен був в такому стані на схилі літ
Земельні реформи у селах Горохівщини 1920-1930-х років
Сьогодні 15:49
Сьогодні 15:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.