Не для оцінки, а для життя. Луцьким школярам розповідатимуть про секс, аборти і фінансову грамотність

У соціальних мережах волиняни активно обговорюють запровадження в школах християнської етики. Є і прихильники такого рішення, і ті, хто проти, аби їхню дитину «вербували в секту». Однак такий суспільний ажіотаж не має підґрунтя – християнська етика давно є в навчальних закладах, за згодою батьків її викладають факультативно.

А зараз ідеться про розробку курсу з протидії наркоманії та іншим негативним явищам серед молоді, який введуть у школах, знову ж таки, лише в разі згоди батьків учнів.

Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало представників відповідної робочої групи, створеної при Луцькій міській раді, про їхні напрацювання.

Молодіжна лідерка, заступниця голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», депутатка міськради від партії «ЗА Майбутнє» Катерина Шкльода акцентувала: попри поширену в ЗМІ та соціальних мережах інформацію, зараз насамперед триває робота з напрацювання програми підвищення і пропагування морально-етичних цінностей серед молоді. Її реалізовує робоча група з напрацювання програми з протидії наркоманії та інших негативних явищ серед молоді, до якої увійшли не тільки депутати, а й представники ювенальної превенції, департаменту сім’ї, молоді та спорту, управлінь освіти, охорони здоров’я тощо.

«Ми не говоримо про християнську етику, адже вона давно є в школах, розроблено підручник, рекомендований Міністерством освіти і науки. Цей предмет є факультативним, і будь-яка школа в Україні, залежно від бажань батьків учнів, може його запровадити. Ні дирекція школи, ні міська рада не можуть нав’язати батькам той чи той факультатив. З огляду на те, що нині дуже багато основних предметів і факультативів, батьки самостійно визначають, що потрібно їхнім дітям», – сказала вона.Своєю чергою, програма, яку напрацьовують для шкіл Луцької міської територіальної громади, міститиме різнобічні теми. Серед них – боротьба з наркоманією, алкоголізмом, фінансова грамотність, взаємини між людьми, безпека в соціальних мережах, правда про секс і аборти. Методичні матеріали розробляє благодійний фонд «Переображення».

Наразі в підручник планують умістити наступні теми:

- Здоровий спосіб життя. Правильне та здорове харчування.
- Розвиток особистості. Цінності. Формування емоційної зрілості в шкільному віці.
- Емоційний інтелект, критичне мислення.
- Вибір професії та професійний розвиток.
- Тайм-менеджмент молодої людини.
- Безпечне користування соцмережами. Інформаційна (медіа)грамотність.
- Правда про куріння.
- Правда про наркотики.
- Правда про алкоголь.
- Правда про секс та порнографію. Безпечні стосунки з протилежною статтю/чистота в стосунках з протилежною статтю.
- Правда про аборти.
- Правда про азартні ігри.
- Чому і за що важливо поважати інших?
- Протидія булінгу в шкільному середовищі.
- Правда про торгівлю людьми.
- Важливість стосунків із батьками.
- Спілкування, вільне від лихослів’я.
- Цінність твого життя.
- Цінність дружби в молодому віці. Мистецтво спілкування.
- Милосердя. Чому нам потрібна любов?«Коли матеріали будуть готові, ми проведемо громадське обговорення, зокрема за участю вчителів і батьків. Кожен охочий зможе перечитати ці методичні рекомендації. Якщо раптом в когось виникнуть зауваження, то, звісно, їх буде враховано, тому що ми не маємо права нікому нічого нав’язувати. Якщо ми створимо якісні методичні рекомендації і батьки побачать, що вони справді потрібні для розвитку молоді, то це буде найкращий спосіб переконати їх виступити за те, щоб їхні діти пройшли цей факультативний курс», – наголосила Катерина Шкльода.

Як підкреслила, предмети, як-от біологія, основи здоров’я, громадянська освіта, не можуть бути гнучкими до змін у суспільстві. «А факультатив за нашою програмою буде максимально сучасним. Зараз ми шукаємо більш сучасні та цікавіші форми подання інформації: візуалізація, відеоролики тощо. Потрібно використовувати різні методи для того, щоб донести цю інформацію молоді».Механізм упровадження факультативу в школах поки випрацьовують. Імовірно, буде оголошено конкурс – соціальне замовлення на виконання програми. І представники, наприклад, будь-якої громадської організації зможуть подавати свої кандидатури. Звісно, люди, які читатимуть лекції, мають бути дипломованими, мати педагогічну освіту, адже будь-кого в школи не пустять.

«Учителі також можуть виконувати цю роботу. Але діти – різні: хтось довіряє тим людям, які поруч, а комусь набагато легше відкритися сторонній людині, яку вони бачать уперше та востаннє, – відзначила молодіжна лідерка. – Буває, приходить лектор і каже: ви можете до мене підійти й розповісти про свої проблеми, я можу дати вам телефон довіри. І реально є діти, підлітки або й дорослі, які підходять до незнайомої людини і кажуть, що їм потрібна допомога. Вони не можуть сказати це нікому зі своїх рідних. Наша програма – це альтернативний спосіб донесення інформації. Можливо, нам вдасться достукатися до когось».Факультатив за програмою з протидії наркоманії та іншим негативним явищам серед молоді планують упроваджувати в школах громади з наступного навчального року. Він рекомендований для учнів 7-11 класів. Окремими темами, пов’язаними, зокрема, з протидією алкогольній залежності чи курінню, у разі бажання батьків можуть охопити і школярів 5-6 класів.

«Згідно зі статистичними даними, батьки говорять зі своїми дітьми чотири хвилини на день. Йдеться не про розмову про те, чи ти поїв, прибрав іграшки, зробив уроки. Ідеться про ціннісні розмови, і чотири хвилини на день – дуже мало. Це свідчить про те, що хтось розмовляє 15 хвилин, а хтось не розмовляє взагалі й дитина залишається без спілкування. Можливо, це виклик часу, тому що темп життя такий, що батьки змушені заробляти гроші, виживати, часто допізна працюють і їм просто бракує часу та сил для спілкування. Правильно це чи ні – не нам судити. Тому потрібно намагатися доносити інформацію дітям у школах», – звернула увагу Катерина Шкльода.

Як розповів директор Луцького ліцею №27, депутат міськради від партії «ЗА Майбутнє» Віталій Бондар, у рамках факультативних занять учні 1-11 класів можуть вивчати християнську етику, а 10-11 класи – ще й основи сім’ї. Для того щоб запрацював той чи той факультативний курс, потрібно щонайменше вісім заяв від батьків учнів одного класу або хоча б із паралелі.

«Є педагоги, які мають відповідні кваліфікації, освіту і можуть вести ці курси. На сьогодні християнська етика є в закладах освіти, але чи є бажання батьків написати заяви, аби їхні діти прослухали цей курс, – це інше питання. Нерідко буває так, що від цього факультативу відмовляються, в тому числі і через величезне навантаження у зв’язку з основною програмою, – зазначив він. – А необхідність говорити про проблеми наркоманії, алкозалежності, вейп-залежності, питання абортів є. Частково уявлення про ці теми діти можуть почерпнути з тих самих біології, основ здоров’я, громадянської освіти. Але щоб достукатися до дитини, потрібно переконати її, зокрема, власним прикладом. От учень іде по школі з енергетиком, я роблю йому зауваження. Директор має на це право, адже дитячий організм ще розвивається, а цей напій містить багато кофеїну, може викликати залежність. Роблю зауваження, забираю енергетик, фотографую й надсилаю мамі. А вона відповідає: я дозволяю… Куріння IQOS, розпивання спиртних напоїв, енергетиків, слабоалкоголок – розповсюджене явище серед підлітків. Навіть у шостому класі зафіксовано випадки куріння електронних сигарет».

Відповідно до нового законодавства про освіту, навчальний і виховний процеси у школі розділені, й виховний процес лише доповнює навчальний. «Виховний процес частково нівелюється. Це відчувається, коли батьки приходять і кажуть: ви на виховній годині казали те, а мені це не подобається, ми не так дитину виховуємо, в нас інші погляди».


Освітянин зауважив: оскільки сучасне суспільство споживацьке і часто батьки прищеплюють цей споживацький інтерес своїм дітям, то інколи учні йдуть до школи не по знання, а по оцінки. І вчитель – авторитет, тому що ставить оцінку. Тому завдання педагога, який викладатиме курс із протидії наркоманії та іншим негативним явищам, – достукатися до серця й душі дитини, переконати її в тому, що ця інформація потрібна не для оцінки, а для життя.

«Роботу з профілактики негативних явищ мають проводити в школах. Учителі працюють у цьому напрямку, але результат показує, що на вулиці – інша ситуація. Якщо ні батьки, ні педагоги не можуть достукатися до дітей, то, значить, потрібно допомагати», – сказав Віталій Бондар.

На думку керівника молодіжного напрямку Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів (2015-2021), депутата Луцькради від партії «ЗА Майбутнє» Романа Кравчука, факультативні заняття можна проводити за участі людей, дотичних до певної проблематики.

«Наприклад, якщо ми говоритимемо про боротьбу з наркотиками, то на заняття доцільно запросити людину, яка колись мала такі проблеми, виплуталася з них і може розповісти дітям про те, що туди взагалі не варто лізти. Якщо говоритимемо про здоровий спосіб життя, то, можливо, варто запросити кваліфікованого дієтолога чи спортсмена. Загалом, ми мріємо, що це буде єдиний профілактичний курс для всієї Луцької міської територіальної громади. Ми з різних боків хочемо підійти до представників нашого молодого покоління і показати ті негативні речі, з якими вони можуть зіштовхнутися в майбутньому».

Роман Кравчук повідомив, що підручник для курсу із протидії шкідливим звичкам має бути виданий до кінця травня. Школи зможуть використовувати його навіть під час виховних робіт.

«Ми все обов’язково оприлюднимо. Усі охочі зможуть ознайомитися з матеріалами, нічого не буде сховано до 1 вересня. Думаю, в червні на зустрічі з учителями зі всіх шкіл Луцької міської територіальної громади ми презентуємо профілактичний курс із протидії шкідливим звичкам, покажемо свої напрацювання, аби педагоги, своєю чергою, донесли все батькам. Повторно підняти це питання можна буде й перед початком навчального року», – сказав він.Як наголосив, і міський голова, і депутати, і представники церков, управлінь освіти, охорони здоров’я, департаменту сім’ї, молоді та спорту демонструють єдність і переживання за місцеву молодь.

«У нас спільна мета – допомогти молодому поколінню. Це для нас пріоритет. Я завжди казав, що лише гарною інфраструктурою щасливе місто не побудуєш. Це правда. Якщо ми думатимемо лише про інфраструктуру, доріжки, освітлення, але не вкладатимемо в молодь, то матимемо людей, які знищать усі ці речі. Тому ми маємо вкласти глибинну цінність у підлітків, молодь для того, щоб зберегти покоління, адаптувати його до життя в нашому суспільстві».

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---