Не дім скорботи, а дім надії: як змінюється волинський онкоцентр*

Щороку в Україні реєструють 148-150 тисяч онкологічних хворих із вперше діагностованим раком. На обліку перебуває понад мільйон пацієнтів з онкологічними захворюваннями. На Волині тільки за 2019 рік зареєстровано 2836 випадків уперше діагностованого раку. На кінець минулого року на обліку перебувало 23516 осіб зі злоякісними новоутвореннями, а померло торік 1496 онкохворих. Страшні цифри, чи не так?

Утім лікарі вкотре наголошують: вчасна діагностика і грамотне лікування в рази збільшують шанси на одужання та здорове життя. І не обов’язково шукати порятунку за кордоном. Наприклад, у Волинському обласному медичному центрі онкології не бракує ані спеціалістів, ані обладнання.

І якщо ще буквально кілька років тому тут було чимало проблем, нині дуже чітко спостерігається тенденція до покращення ситуації.

Зміни помітні вже знадвору – тут якраз завершують ремонт фасаду. Тож тепер уже не страшно ходити попід стінами медзакладу. Бо ж раніше плитка зі стіни могла обвалитися просто на голову.

«Кошти на ремонт фасаду нам виділили з ДФРР, але щоб пройти конкурс, потрібно було докласти чималих зусиль. Починали це робити, коли головою облради ще був Ігор Палиця, а потім підключилася й Ірина Вахович. Ми дуже вдячні за допомогу та сприяння», – каже директор КП «Волинський обласний медичний центр онкології» Юрій Малімон.

Юрій Іванович очолює заклад із 2017 року. І за цей час тут направду відбулося чимало позитивних змін. Хоч сам очільник мед закладу скромно відмахується й каже, що це не його заслуга, а команди, з якою працює, та завдяки підтримці народного депутата Ігоря Палиці, голови облради Ірини Вахович, начальниці відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату Волинської обласної ради Мирослави Якимчук, яка знає та відгукується на усі проблеми, із якими до неї звертаються в онкоцентрі.

«Пані Мирослава знає тут чи не кожен закуток, бо бувала в нашому закладі сотні разів. Завдяки її ініціативі та сприянню в онкоцентрі відбулося дуже багато позитивних змін», – додає очільник медзакладу.

Юрій Іванович пригадує, що коли обласні депутати сумнівалися, чи варто віддавати приміщення хоспісу на потреби онкоцентру, Ірина Вахович просто посадила їх в автобус і привезла сюди на екскурсію. І коли обранці громади пройшлися відділеннями й побачили, в яких умовах перебувають пацієнти, та ще й їхні родичі багато розповіли, то питання і сумніви відпали самі собою.

«Я неодноразово звертався до Ігоря Петровича Палиці із найрізноманітнішими питаннями. І завжди у нас відбувався конструктивний діалог, – додає Юрій Малімон. – У жовтні 2018 року за його сприяння придбали надсучасний рентген-апарат італійського виробництва, який коштує понад шість мільйонів гривень, бо доти у нас був старий, ще 80-х років випуску, який уже не піддавався ремонту. Рентгеноскопії ми взагалі не робили, що утруднювало діагностику. У нас гостро стояло питання хорошого апарата на три робочі місця. І тепер ми його маємо. Апарат працює в цифровому режимі, тобто не треба використовувати плівку, що здешевлює обстеження. Зараз ми їх робимо безплатно».

Окрім того, сучасний ремонт за всіма правилами, з вентиляцією, з комфортними робочими місцями, оцифровувачами знімків, лазерними принтерами – і в самому рентгенологічному відділенні. На це було виділено майже 500 тисяч гривень. А кілька років тому тут була просто розруха.

Обстеження кишківника роблять за допомогою сучасного японського колоноскопа Pentax, який закупили торік. Коштує він майже два мільйони гривень. Завдяки йому виявляють передракові та онкопатології. В основному такі обстеження проводять під наркозом, щоб пацієнтам було комфортно, винятки – лише коли є протипоказання до анестезії.

Також в онкоцентрі є бронхоскоп Pentax, придбаний цьогоріч, а на підході (зокрема вже проведено торги й визначено переможця тендеру) – гастроскоп цієї ж фірми, кожен з апаратів вартує близько двох мільйонів гривень.

«Тобто у нас буде повний цикл ендоскопічних обстежень, – пояснює директор онкоцентру. – Також уже закуплено сучасний апарат для обробки та миття ендоскопічної апаратури вартістю понад пів мільйона гривень».

Діагностику в онкоцентрі проводять і на УЗД-апараті експертного класу General Electric вартістю близько трьох з половиною мільйонів гривень. Його придбали торік.

«Цей апарат дуже потужний, на ньому можна проводити якісну діагностику і онкохворих, і пацієнтів з передраковими хворобами, – розповідає директор медзакладу. – У Луцьку такі апарати на пальцях можна перерахувати».

Є в онкоцентрі й сучасний лінійний прискорювач. Він незамінний у закладах такого типу, адже його використовують для проведення променевої терапії.

«Цьогоріч нам робили заміну трубки до лінійного прискорювача вартістю майже чотири мільйони гривень, завдяки чому апарат працює безперебійно, хворі мають змогу отримувати сучасну променеву терапію, – провадить Юрій Іванович. – І знову ж таки це було зроблено за сприяння Ігоря Палиці та Ірини Вахович. Якби цю трубку не поміняли, то апарат просто не працював би. Зараз до нас просяться пацієнти з інших областей, де нема лінійного прискорювача».

Простій лінійного прискорювача – неприпустимий для медзакладу. Адже променеву терапію тут щодня проходять по 50-55 хворих. Людину обстежують на комп’ютерному томографі, усі параметри передають інженерам-лікарям, вони все розраховують і за їхніми розрахунками апарат проводить опромінення. Тобто апарати, можна сказати, взаємозалежні: якщо зламається томограф, то стоятиме й лінійний прискорювач.

До слова, чимала кількість пацієнтів з інших лікувальних закладів проходять діагностику на комп’ютерному томографі саме у Волинському онкоцентрі.

Крім того, за три роки, відколи заклад очолює Юрій Малімон, закуплено нові операційні столи, замінено операційні лампи, придбано робочі станції в реанімацію, три апарати ШВЛ. Клінічна лабораторія тепер має біохімічні аналізатори – електролітний, гематологічний і сечовий, а цитологічна лабораторія – два сучасні мікроскопи Olympus. Цьогоріч закуплено сучасний оцифровувач для мамографів та чимало іншого вкрай потрібного для якісної роботи онкоцентру обладнання, самого лишень хірургічного інструментарію – близько 700 одиниць.

На потреби онкоцентру передано приміщення площею 1000 квадратних метрів, де раніше розташовувався хоспіс. Нині там тривають ремонтні роботи. Їх планували завершити до осені, але на заваді стала пандемія коронавірусу. У цьому приміщенні буде створено сучасне відділення хіміотерапії.

«Ми плануємо, що вже з наступного року пацієнти будуть отримувати хіміотерапію в комфортних умовах, – зазначив Юрій Малімон. – Приміщення, у якому зараз розташоване відділення хіміотерапії, – пристосоване. Ліжка там стоять дуже тісно, нема де й тумбочку поставити. Пацієнтам у таких умовах дуже некомфортно, найгірше, що це відділення прохідне. А для таких пацієнтів потрібні особливі умови, тож ми намагаємося якомога швидше завершити ремонт у просторому приміщенні на 1000 квадратів. Загалом диспансер розрахований на 108 ліжок. А зараз тут на лікуванні перебуває мінімум 180-200 пацієнтів. Є черга на госпіталізацію, особливо в хіміотерапевтичне відділення. Тож ми звернулися по допомогу до Ігоря Петровича Палиці».

У новому хіміотерапевтичному відділенні будуть і умови для амбулаторної хіміотерапії, зокрема для тих, кому призначено короткі курси, будуть спеціальні зручні крісла. А після процедур пацієнти зможуть іти додому.

Юрій Малімон відзначає, що поступ у галузі таки відчутний. Якщо раніше онкоцентр фінансували за залишковим принципом, то з останні три роки цей вектор кардинально змінився завдяки Ігорю Палиці, який ніколи не відвертався від проблем медзакладу і завжди старався знайти фінансування, щоб закупити сучасну апаратуру та покращити лікування.

У жовтні відзначають Всесвітній день боротьби з раком молочної залози.

«За сприяння Ігоря Палиці та його Фонду «Тільки разом» ми розпочинаємо серію виїздів пересувного мамографа у населені пункти Волині, – розповів Юрій Малімон. – Адже такий скринінг є дуже важливим, бо завдяки йому рак молочної залози можна виявити на ранніх стадіях і, як наслідок, запобігти розвитку недуги та врятувати людині життя. Не секрет, що є чимало причин, через які люди відкладають візит до лікаря: нема часу, нема як доїхати в лікарню, страшно… Тож коли пацієнти не йдуть до нас, ми йдемо до них».

Отож, у жовтні виїзний мамограф працюватиме в Гіркій Полонці, Заборолі, Рокинях, Княгининку, Зміїнці Луцького району, у мікрорайоні ДПЗ Луцька (ПМСД №1). Тож усі, хто дбає про своє здоров’я, зможуть прийти та обстежитися.

Зауважимо, що директор КП «Волинський обласний медичний центр онкології» Юрій Малімон балотується у депутати Волинської обласної ради від політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ». Мотивацію до такого рішення та вибір команди пояснює просто: на власному досвіді пересвідчився у ефективності дій Ігоря Палиці та його однодумців. До того ж, вважає, що будучи у владі, зможе бути корисним у розв’язанні проблем медичної галузі на Волині.

«Я бачу, скільки всього зробив для Волині Ігор Петрович. Тому мені хочеться бути в його команді – у команді людей, які є справжніми професіоналами, які тверезо дивляться на стан справ і мають чітку стратегію дій на благо краю, – переконаний Юрій Малімон. – Ці люди не повертаються спиною до потреб медицини, до потреб пацієнтів. Іду в депутати для того, щоб мати змогу покращити стан медицини на Волині та фінансування медичних послуг, тому що того, що прописала НСЗУ для онкології, мало. Так, ми отримуємо більше коштів, ніж раніше, але цього недостатньо. А ще дуже хочу, щоб стереотип про те, що онкоцентр – дім скорботи, відійшов у забуття. Нехай він стане домом надії на одужання та здорове життя».

Директор онкоцентру каже, що йде в політику, бо хоче щось змінити на краще і для пацієнтів, і для медпрацівників.

«Хочу, щоб не було відтоку кадрів з України, – додає він. – Торік у нас звільнилося 38 осіб. Більшість із них поїхали за кордон. Звільнилися медичні сестри, які працювали у хіміотерапевтичних відділеннях, в операційних. Туди на роботу не візьмеш дівчаток після медучилища, їх мінімум пів року треба вчити. І знаєте, як образливо, коли ти її пів року вчиш, а вона або за кордон їде, або до Києва в приватну лабораторію працювати. І я її розумію, адже там платять високі зарплати. А хочеться, щоб кваліфіковані кадри тут отримували гідну зарплату й не хотіли їхати шукати кращої долі. Я хочу, щоб розвиток онкоцентру не припинявся і наші пацієнти мали доступ до ефективного якісного лікування тут, на Волині, а не за кордоном».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---