Фітнес-марафони та розумне схуднення: луцька тренерка розповіла, як тримати себе у формі

Колись один мудрий чоловік сказав, що молодість – велика перевага. Можна мріяти, випробовувати себе на міцність. Можна помилятися. Можна круто змінювати шлях, яким хочеш іти. Можна щодень ставати сильнішим і доводити іншим, що нездоланних перешкод у житті практично немає, головне – чітко знати, чого хочеш досягти. І саме такою є лучанка Саша Музика – молода й красива, а ще вона має не лише сталеві м’язи, а й таку саму вдачу. Про таких кажуть: боєць по життю. Двадцятирічна дівчина не мислить свого життя без спорту й допомагає стати стрункими та здоровими іншим, адже вже кілька років працює тренером з фітнесу.

«Спорт я любила з дитинства. Але були моменти, коли мама не пускала мене на тренування. Просто заняття з легкої атлетики відбувалися у вечірню пору, це була зима, я мала років сім, возити мене не було змоги, тож вона, звісно, переживала за мене, – розповідає Саша. – Тому на деякий час я припинила тренування. А потім однокласниця покликала на заняття з кікбоксингу. І впродовж двох років я серйозно захопилася цим видом спорту, хоча більше виступали ми з боксу. Їздила на змагання і обласні, і всеукраїнські. Потім, коли я виборола на чемпіонаті України з боксу друге місце, мене взяли на збір до збірної України. І там у мене почала боліти спина…».По поверненню додому Саша звернулася до лікарів. І їхній висновок був категоричним: дівчина має попрощатися зі спортом.

«Послухавшись лікарів, я перестала тренуватися, приблизно пів року не займалася нічим узагалі, але потім зрозуміла, що зі спиною потрібно щось робити, бо вона дуже боліла, тож близько п’яти років тому почала ходити в тренажерну залу, – провадить дівчина. – Самостійно виконувала вправи для спини, які знайшла в інтернеті, бо тоді взагалі не знала, як її закачувати, розтягувалась, вчилася присідати зі штангою. Пізніше я вступила до коледжу рекреаційних технологій та права, навчалась на вчителя фізичної культури, потім – на реабілітолога».

Під час навчання в коледжі Саша стала серйозно працювати над собою в тренажерному залі. Почала вивчати тренажери сама, тренера спочатку не мала. Шукала інформацію в інтернеті та читала книги з бодібілдингу. «Згодом, коли вже виповнилося 18, я почала працювати тренером, – пригадує спортсменка. – Проводила силові групові заняття, іноді пілатес, тай-бо. Але спробувавши себе в різних видах, вирішила, що хочу бути тільки в тренажерному залі, що більше схильна до силових вправ».Пізніше Саша поставила перед собою ще одну амбітну мету – достойно виступити на змаганнях із фітнес-бікіні. Тож разом із тренером взялася до роботи. «Готувалася приблизно пів року, допомагав мені в цьому чудовий тренер Сергій Мучак. Хоча, коли чесно, до цього я йшла кілька років, і вже коли всерйоз стала готуватися до змагань, була трішки готова сушитись. Адже для того, щоб сушитися, потрібно мати м’язи, а щоб їх наростити, треба кілька років, – пояснює дівчина. – Загалом, правильні спортсмени дивляться на свій результат у наборі м’язової маси за рік, тому що за пів року набрати її нереально , там не так все просто. Тим більше дівчині, у нас гормональна система не така, як в чоловіків. Але якщо старатися, набрати можна. Перші мої змагання відбулися торік навесні, це був Кубок Києва, там я виступила дуже добре, а на другі змагання, які через місяць були в Рівному, приїхала дуже виснажена і навіть пропустила свій вихід, мене не зареєстрували. Так і не виступила в перший день змагань. Я вже і наступного дня не хотіла їхати, але знайомий тренер з іншого міста мене вмовив і я таки виступила в іншій категорії. Після того мене ці змагання вже не цікавлять. Мріяла виступати, зробила те, що хотіла. Та навіть більше, ніж хотіла. Я й мріяти не могла, що буду готуватися в того тренера, у якого хотіла тренуватися дуже давно. І що матиму таку форму, мені вона дуже подобалася».Саша каже, що під час підготовки до змагань багато залежить від тренера, але ще більше – від самого спортсмена, адже жоден тренер не може знати, як правильно харчуватись людині, він може дати рекомендації, розповісти про певний продукт, що краще виключити з раціону, а що включити, але кількість того, що споживати, людина сама має визначати відповідно до стану свого організму. Треба прислухатися до себе.

«У кожної людини обмін речовин різний, – пояснює дівчина. – Кількість продуктів також для кожного підходить різна, тому що в кожної людини різна активність. Калорії я не рахувала. Натомість рахувала білки, жири та вуглеводи. Річ у тім, що не так важливо, скільки калорій ти споживаєш, важливо, яке співвідношення білків, жирів та вуглеводів. Важлива також якість продуктів , тому що в хімічних продуктах немає вітамінів. Коли ви обмежуєте організм в калоріях, ви обмежуєте його у вітамінах, тому коли наважуєтеся на дієту, вітаміни потрібно пити додатково обов’язково».

Нині багато хто переймається тим, що за свята «наїв» кілька зайвих кілограмів. Утім тренерка каже, що не все так страшно, як ми собі уявляємо. «Нереально набрати багато зайвого за кілька днів, – переконана Олександра. – Це все – вода. Якщо ви тиждень щодня їли багато, то здебільшого у вашому організмі накопичилося забагато води, а не жиру, його може бути трішки. Організм не здатний накопичити п’ять кілограмів жиру за тиждень. За кілька днів занять, коли ви почнете їсти менше і додасте якісь кардіонавантаження, силові тренування, все одразу піде».Загалом, аби привести себе в норму після свят, дівчина радить почати їсти нормальними порціями, не переїдати, включити в раціон здорові продукти, більше клітковини, виключити швидкі вуглеводи (тобто борошняні вироби, солодощі тощо). Варто віддати перевагу кашам, фруктам. Не можна забувати й про регулярні тренування, але не тільки аеробіку та кардіо, а й силові, тому що найкращий спосіб пришвидшити обмін речовин – це наростити м’язову масу. «М’язову масу можна наростити тільки за допомогою силових занять, – каже тренерка. – Тобто що більше у вас м’язів, то швидший обмін речовин і то менше накопичуватиметься жиру. М’язам потрібно більше енергії. Наш організм дуже розумний, він накопичує жир для екстремальних ситуацій, адже він налаштований на виживання».

Про користь чи шкоду популярних нині фітнес-марафонів дівчина помірковано каже: усе залежить від мотивації людини та її готовності вийти із зони комфорту. «На мою думку, до кожної людини потрібен індивідуальний підхід, одна програма харчування всім не підійде, – вважає Саша. – Але марафони корисні тим, що тренери дають основу правильного харчування, розповідають, які вуглеводи, білки, жири треба їсти, що корисно, а що ні. Після цих марафонів людина знає основу, але цього періоду недостатньо. Потрібно багато працювати над собою, а передусім – привчити себе до правильного харчування та виключити з раціону сміттєїжу».

На думку тренерки, людям, які багато працюють у спортзалі, не варто нехтувати й спортивним харчуванням. «Якщо ви спортсмен, який багато тренується, то обов’язково потрібні добавки, але коли ви новачок і тільки почали заняття, то вони не обов’язкові, – радить тренерка. – Коли у вас вже є якийсь досвід в залі, у вас багато фізичної активності, багато виснажливих тренувань, добавки потрібні, щоб підтримувати ваш організм. Особливо під час підготовки до змагань, коли ви обмежуєте себе в харчуванні».А ще дівчина наголошує: аби мати результат, працювати над собою треба постійно. «Не можна за кілька місяців зробити хорошу форму, – каже вона. – Навіть не знаю, як люди можуть так думати. Всім ясно, що якщо ти їси що-небудь, не тренуєшся і тільки навесні прийшов на два місяці в зал, чекати на хороший результат годі. Можна, звісно, сісти на жорстку дієту, вживати добавки для схуднення, але чи буде воно корисно для здоров’я? Ні, тим більше, для жіночого здоров’я це дуже шкідливо. Краще регулярно стежити за самопочуттям, поступово привчати свій організм до занять, щоб він адаптувався до фізичного навантаження, тим більше, коли досвіду в залі зовсім немає. До всього потрібно підходити з розумом, особливо до дієти. Неправильною дієтою та виснажливими заняттями можна зіпсувати здоров’я так, що потім доведеться пів року його відновлювати, а то й довше».

До спортзали клієнти приходять із різною мотивацією, каже Саша. Більше тих, хто хоче скинути зайві кілограми, та не бракує й таких, хто хоче наростити м’язи, бути здоровим та бадьорим. «Насправді нічого складного в цьому нема, просто треба дотримуватися правильного харчування, прислухатися до свого організму, менше себе шкодувати й не пропускати тренувань», – усміхається спортсменка.Коли немає тренувань, Саша дуже любить слухати музику, читає корисні книжки з анатомії, біохімії, саморозвитку, а також Біблію. А ще подовгу гуляє з улюбленою собачкою Асею. І мріє стати хорошим реабілітологом, щоб мати змогу допомагати людям. «Мені цікаво бути реабілітологом, працювати з людьми не тільки для того, щоб вони приводили себе у форму і худнули, – каже вона. – Хочу кваліфіковано давати рекомендації, як виправити проблеми з опорно-руховим апаратом, з хребтом тощо. А для цього буду навчатися. Бо вважаю, що якщо в мене немає відповідного багажу знань, то я не можу конкретно рекомендувати людині, в якої, наприклад, проблеми зі спиною, що потрібно робити, тому що я до кінця всіх нюансів не знаю. Дуже сумно, що є тренери, які можуть рекомендувати комплекси вправ, не орієнтуючись у тому, що людині можна, а що ні».

Дівчина каже, що нічого не хотіла б змінювати у своєму житті. Бо робить те, що їй до душі. «Коли я дуже чогось хочу, буду йти до кінця, в мене така вдача, – усміхається. – До всіх цілей є дуже багато перешкод. І не варто опускати рук за перших же труднощів. Не треба боятися виходити із зони комфорту. Коли хочеш здатися, завжди думай, для чого ти це почав. Людина має піклуватися про своє тіло і здоров’я в першу чергу. Якщо Бог їй дав здоров’я, то вона має його підтримувати».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото з особистого архіву Олександри МУЗИКИ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---