Не білі, а яскраві й запашні: вчені розказали, який вигляд насправді мали античні статуї

У сучасних музеях скульптури Стародавньої Греції та Риму виглядають безбарвними, тому багато хто вважає, що античні статуї нічим не прикрашали.
Однак науковці з’ясували, що стародавні греки та римляни не лише фарбували свої статуї в яскраві кольори, але й ароматизували їх, повідомляє Українська правда з посиланням на The Smithsonian Magazine.
Статуї богів і правителів покривали пахучими речовинами – маслом троянди, бджолиним воском, оливковою олією чи смолами.
Також дослідження доводять, що античні скульптури були розфарбовані в яскраві кольори, прикрашені одягом, коштовностями та вінками з квітів.
Читати ще: Дослідники зʼясували, як пахнуть давньоєгипетські мумії
Археологиня та кураторка музею Glyptotek у Копенгагені Сесілі Брьонс опублікувала результати дослідження про аромати скульптур у журналі Oxford Journal of Archaeology.
Брьонс вивчала тексти Плінія Старшого, Цицерона, Павсанія і Вітрувія та знайшла численні згадки про ароматизацію скульптур.
За словами дослідниці, в античності існували два основні ритуали догляду за статуями:
ганозис – нанесення воскової суміші з ароматами, яка додавала блиску й захищала мармур;
космезис – натирання ароматичними оліями, що не лише зберігало скульптуру, а й надавало їй символічного значення.
На думку Брьонс, запахи підсилювали відчуття «присутності» божества у храмі, а парфумовані статуї правителів підкреслювали їхній особливий статус. Воскові покриття та олії також мали й практичне значення – захищали мармур від ерозії.
Звідки взявся міф про білі статуї?
Коли під час епохи Відродження в Італії почали знаходити античні скульптури, їхнє оригінальне забарвлення вже вицвіло під впливом часу. Ті фрагменти фарб, що збереглися, були стерті під час очищення та реставрації.
Так виник міф про «білосніжний мармур» античності, який закріпився у XVIII столітті завдяки працям таких істориків мистецтва, як Йоганн Вінкельманн. Саме тому митці Ренесансу, зокрема Мікеланджело, залишали свої скульптури білими.
Насправді античні статуї не лише вражали палітрою кольорів, але й «оживали» завдяки своєму аромату. На думку Брьонс, так стародавні греки й римляни отримували від споглядання скульптур «багатовимірний сенсорний досвід».
Сучасні дослідники прагнуть не лише відновити автентичні кольори античних скульптур, а й ідентифікувати, які саме аромати могли використовуватися. Це допоможе уявити, як виглядали грецькі храми, римські площі та імператорські палаци.
Одне можна сказати напевне: статуї античності не просто стояли, а «оживали» завдяки кольору й запаху.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Однак науковці з’ясували, що стародавні греки та римляни не лише фарбували свої статуї в яскраві кольори, але й ароматизували їх, повідомляє Українська правда з посиланням на The Smithsonian Magazine.
Статуї богів і правителів покривали пахучими речовинами – маслом троянди, бджолиним воском, оливковою олією чи смолами.
Також дослідження доводять, що античні скульптури були розфарбовані в яскраві кольори, прикрашені одягом, коштовностями та вінками з квітів.
Читати ще: Дослідники зʼясували, як пахнуть давньоєгипетські мумії
Археологиня та кураторка музею Glyptotek у Копенгагені Сесілі Брьонс опублікувала результати дослідження про аромати скульптур у журналі Oxford Journal of Archaeology.
Брьонс вивчала тексти Плінія Старшого, Цицерона, Павсанія і Вітрувія та знайшла численні згадки про ароматизацію скульптур.
За словами дослідниці, в античності існували два основні ритуали догляду за статуями:
ганозис – нанесення воскової суміші з ароматами, яка додавала блиску й захищала мармур;
космезис – натирання ароматичними оліями, що не лише зберігало скульптуру, а й надавало їй символічного значення.
На думку Брьонс, запахи підсилювали відчуття «присутності» божества у храмі, а парфумовані статуї правителів підкреслювали їхній особливий статус. Воскові покриття та олії також мали й практичне значення – захищали мармур від ерозії.
Звідки взявся міф про білі статуї?
Коли під час епохи Відродження в Італії почали знаходити античні скульптури, їхнє оригінальне забарвлення вже вицвіло під впливом часу. Ті фрагменти фарб, що збереглися, були стерті під час очищення та реставрації.
Так виник міф про «білосніжний мармур» античності, який закріпився у XVIII столітті завдяки працям таких істориків мистецтва, як Йоганн Вінкельманн. Саме тому митці Ренесансу, зокрема Мікеланджело, залишали свої скульптури білими.
Насправді античні статуї не лише вражали палітрою кольорів, але й «оживали» завдяки своєму аромату. На думку Брьонс, так стародавні греки й римляни отримували від споглядання скульптур «багатовимірний сенсорний досвід».
Сучасні дослідники прагнуть не лише відновити автентичні кольори античних скульптур, а й ідентифікувати, які саме аромати могли використовуватися. Це допоможе уявити, як виглядали грецькі храми, римські площі та імператорські палаци.
Одне можна сказати напевне: статуї античності не просто стояли, а «оживали» завдяки кольору й запаху.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Двоє прикордонників з Волині отримали державні нагороди
Сьогодні 17:43
Сьогодні 17:43
Шацька громада попрощалася з Героєм Олегом Захожим
Сьогодні 16:36
Сьогодні 16:36
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Анонси
Сьогодні 16:20

Сьогодні 16:20
У Єгипті затонув підводний човен з російськими туристами
Сьогодні 16:03
Сьогодні 16:03
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.