Назавжди 22: на Волині прощалися з загиблим воїном Олександром Трельо

З глибоким сумом та невимовним болем Підгайцівська громада провела в останню путь Героя Олександра Трельо, який назавжди залишиться 22-річним.
Олександр, солдат єгерського батальйону, довгий час вважався зниклим безвісти.
Згодом, військові сповістили, що він героїчно загинув 22 червня 2024 року, виконуючи бойове завдання, захищаючи рідну землю в районі населеного пункту Новоселівка Перша, що на Донеччині.
У рідному селі, біля Свято-Михайлівського храму, односельці, схиливши коліна, зустрічали траурний кортеж Героя.
Сльози від гіркої втрати молодого хлопця, який так рано віддав своє життя за Батьківщину, омивали обличчя рідних, друзів, вчителів та всіх, хто знав Олександра.
У стінах рідного для Сашка храму, відбулася заупокійна служба.
Далі, уся громада пішою ходою провела Героя повз його рідну школу, до батьківського дому.
Велелюдна процесія, у супроводі військового оркестру, провела Олександра до місця вічного спочинку на Алеї Слави кладовища села Підгайці.
Під звуки військового салюту та Державного Гімну України тіло Героя було віддано землі.
У загиблого залишилися батьки та двоє братів.
Слова не можуть втішити біль втрати для рідних та близьких, для матері Героя, який золотими літерами вписав своє ім’я в історію рідної землі.
Олександр Трельо закінчив 9 класів Підгайцівського ліцею, згодом навчався у Торчинському закладі освіти на верстатника робіт по дереву.
Після строкової служби, коли почалася повномасштабна війна, він став до лав українського війська.
«Олександр завжди з захопленням розповідав про свої успіхи, про мрії стати майстром різьблення по дереву. Він був допитливим, життєрадісним, простим, завжди готовим допомогти, позитивним, любив розповідати про домашні справи, якими допомагав батькам, цікавився життям інших. В його очах завжди горів вогонь рішучості. Жорстока війна внесла свої корективи... Вона не знає пощади. Наш Герой залишив яскравий слід, і його подвиг вічно житиме в наших серцях. Пам’ять про Сашка не згасне, адже він став символом мужності, незламної сили волі та готовності віддати все заради майбутнього. Сашко... ти назавжди залишишся в наших серцях...», – каже класний керівник Оксана Дещинська.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна і світла пам’ять Герою!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Олександр, солдат єгерського батальйону, довгий час вважався зниклим безвісти.
Згодом, військові сповістили, що він героїчно загинув 22 червня 2024 року, виконуючи бойове завдання, захищаючи рідну землю в районі населеного пункту Новоселівка Перша, що на Донеччині.
У рідному селі, біля Свято-Михайлівського храму, односельці, схиливши коліна, зустрічали траурний кортеж Героя.
Сльози від гіркої втрати молодого хлопця, який так рано віддав своє життя за Батьківщину, омивали обличчя рідних, друзів, вчителів та всіх, хто знав Олександра.
У стінах рідного для Сашка храму, відбулася заупокійна служба.
Далі, уся громада пішою ходою провела Героя повз його рідну школу, до батьківського дому.
Велелюдна процесія, у супроводі військового оркестру, провела Олександра до місця вічного спочинку на Алеї Слави кладовища села Підгайці.
Під звуки військового салюту та Державного Гімну України тіло Героя було віддано землі.
У загиблого залишилися батьки та двоє братів.
Слова не можуть втішити біль втрати для рідних та близьких, для матері Героя, який золотими літерами вписав своє ім’я в історію рідної землі.
Олександр Трельо закінчив 9 класів Підгайцівського ліцею, згодом навчався у Торчинському закладі освіти на верстатника робіт по дереву.
Після строкової служби, коли почалася повномасштабна війна, він став до лав українського війська.
«Олександр завжди з захопленням розповідав про свої успіхи, про мрії стати майстром різьблення по дереву. Він був допитливим, життєрадісним, простим, завжди готовим допомогти, позитивним, любив розповідати про домашні справи, якими допомагав батькам, цікавився життям інших. В його очах завжди горів вогонь рішучості. Жорстока війна внесла свої корективи... Вона не знає пощади. Наш Герой залишив яскравий слід, і його подвиг вічно житиме в наших серцях. Пам’ять про Сашка не згасне, адже він став символом мужності, незламної сили волі та готовності віддати все заради майбутнього. Сашко... ти назавжди залишишся в наших серцях...», – каже класний керівник Оксана Дещинська.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Через «Устилуг» до Польщі намагалися провезти екстазі
Сьогодні 15:56
Сьогодні 15:56
На Донеччині загинув військовий з Волині Дмитро Слюсар
Сьогодні 15:22
Сьогодні 15:22
Путін оголосив «перемир’я» з 8 по 11 травня
Сьогодні 15:06
Сьогодні 15:06
«Третій рік живемо між небом і землею»: як у Луцьку ідентифікують безвісти зниклих та загиблих військових
Сьогодні 14:33
Сьогодні 14:33
Накопичувальний чи проточний бойлер. Що краще для квартири
Сьогодні 14:16
Сьогодні 14:16
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.