«Настрій у команди – бойовий!» – гравець «Волині» Артур Рябов
Поряд із досвідченими гравцями у «Волині» все частіше виходять на поле й молоді вихованці клубу, яким у Луцьку дають дорогу у великий футбол. Ще у попередньому сезоні став невід’ємною частиною нашої команди Олександр Климець, а у нинішньому чемпіонаті серед молодих найчастіше виходить минулорічний капітан «Волині» U-19 – Артур Рябов. Тож напередодні матчу проти «Черкащини» клубна пресслужба «хрестоносців» поспілкувалися саме із ним.
Артуре, по-перше, хотілося б запитати, який настрій у команди після двох перемог – над лідером і першої виїзної, яку ми так чекали?
Ну настрій, звичайно, дуже хороший – все ж таки двічі поспіль виграли. Однак зараз головне – забути ці перемоги і налаштовуватися на інші ігри, тому що нам зараз треба вигравати і треба підійматися.
Очікувала команда на такий важкий початок сезону?
Якщо чесно, думали, що буде трохи легше. Можливо, як почали, десь недопрацювали і втратили багато очок. Але зараз треба реабілітовуватися і наздоганяти усіх конкурентів.
У потрібний момент команда все-таки зібралася і почала вигризати необхідні результати? Билися в тому числі й за свого тренера?
Так, звісно, після Харкова ми зібралися. Ми хотіли довести, що ці всі погані дні – просто непорозуміння, що ми можемо вигравати, можемо досягнути своєї мети та виграти у вищий дивізіон.
Хочеться дещо заглибитися у твою кар’єру – як вона починалася, як робив перші кроки у футболі?
Ну я сам з Львівської області, з Комарного, тож починав саме там. А вже потім я перейшов до ФК «Львів». Ну а далі після численних порад я переїхав до Володимира-Волинського у «БРВ-ВІК».
Хтось був кумиром у дитинстві, на кого ти рівнявся?
Колись мені дуже подобався Роналдіньйо – його техніка, його стиль гри.
Як дався переїзд до Володимира-Волинського? Чи вважаєш, що саме там виріс як гравець?
Звичайно, цей переїзд пішов для мене на краще. Ми виходили до фіналів дитячих першостей, виступали краще, аніж той самий ФК «Львів». Думаю, саме там я сформувався як гравець, за що дуже вдячний тренеру – Віктору Олександровичу Сквірі – який завжди підтримував та дуже багато в чому допоміг.
У «Волині» Ю19 ти виріс до капітана команди. Це тягнуло за собою якусь додаткову відповідальність?
Звісно, будучи капітаном, я розумів, що я лідер, що мушу тягнути команду вгору, іноді комусь допомогти чи підказати. Відповідальність була дуже великою, я відчував, що повинен був допомагати команді.
Минулий сезон навесні вийшов дуже сильним і команда посіла четверту сходинку. За рахунок чого вдалося досягнути таких результатів?
Я би й не сказав, що ми перше коло тоді провалили. У нас просто іноді не йшло, нам залітали прикрі голи. Були нічийні ігри чи мінімальні поразки тоді, коли ми виглядали набагато краще за суперників. У другому колі вже все пішло набагато краще. Я дуже вдячний тренерам, які нас підтримували, розвивали, дали нам нові стимули, показали, що ми багато чого можемо, і це дало результат.
Які емоції були після дебюту за дорослу команду?
Звісно, спочатку трохи хвилювався – тут зовсім інша напруга, інші пристрасті, на гру дивилося багато фанів. Було трохи страшно навіть. Однак, трохи погравши, звикаю і забуваю про хвилювання.
Як можеш порівняти навантаження й роботу там і на юнацькому рівні?
Тут зовсім інший рівень, футболісти дуже досвідчені. Треба швидше думати, швидше приймати рішення, і загалом – набагато важче.
Як воно – грати поряд із такими глибами футболу, як Кожанов, Сімінін, Бартулович? Вони допомагають молоді розвиватися?
Я дуже вдячний, що можу працювати з такими футболістами. Вони дуже нам допомагають, постійно підказують, як зіграти у тій чи іншій ситуації, дуже сильно нас заводять. Як приклад – Сімінін, який десь може і «нашвиряти», а десь – вмотивувати, завести чи щось підказати.
Уже не раз бачимо тебе на полі у складі основної команди. Відчуваєш довіру тренерського штабу? Тим більше що зараз там працює і твій наставник по Ю19 – Альберт Шахов?
Я відчуваю, що тренери спостерігають за моєю грою, і все, що треба – працювати, працювати і ще раз працювати, і тоді я зможу грати. Альберт Георгійович, звісно, нас дуже добре знає, і, можливо, нам, молодим, навіть більше допомагає, аніж досвідченішим футболістам. І нам з ним, у свою чергу, звично і дуже добре працювати, як і з усім нашим тренерським штабом.
Яка твоя футбольна мрія чи найбільш бажана мета?
Все просто – заграти на високому рівні. Можливо, пізніше – десь у Європі…
До кінця року сім матчів, п’ять з яких домашні. Це позитивно для нас після великої кількості виїздів?
Звичайно, ви ж бачили, що не в усіх гостьових матчах нам вдалося брати потрібні очки, а вдома – свої уболівальники, своя атмосфера. Нам тут набагато легше грати і боротися за хороші результати.
Попереду – дуже важке продовження сезону. Команда готова й далі штурмувати потрібні вершини?
Настрій у команди бойовий! Ми розізлилися, здобули дві перемоги, і зараз повинні ще більше перемагати та підійматися у турнірній таблиці. І хоча зараз команда не зверху в тій самій таблиці, ми віримо в себе, і гадаю, що нам усе вдасться.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Артуре, по-перше, хотілося б запитати, який настрій у команди після двох перемог – над лідером і першої виїзної, яку ми так чекали?
Ну настрій, звичайно, дуже хороший – все ж таки двічі поспіль виграли. Однак зараз головне – забути ці перемоги і налаштовуватися на інші ігри, тому що нам зараз треба вигравати і треба підійматися.
Очікувала команда на такий важкий початок сезону?
Якщо чесно, думали, що буде трохи легше. Можливо, як почали, десь недопрацювали і втратили багато очок. Але зараз треба реабілітовуватися і наздоганяти усіх конкурентів.
У потрібний момент команда все-таки зібралася і почала вигризати необхідні результати? Билися в тому числі й за свого тренера?
Так, звісно, після Харкова ми зібралися. Ми хотіли довести, що ці всі погані дні – просто непорозуміння, що ми можемо вигравати, можемо досягнути своєї мети та виграти у вищий дивізіон.
Хочеться дещо заглибитися у твою кар’єру – як вона починалася, як робив перші кроки у футболі?
Ну я сам з Львівської області, з Комарного, тож починав саме там. А вже потім я перейшов до ФК «Львів». Ну а далі після численних порад я переїхав до Володимира-Волинського у «БРВ-ВІК».
Хтось був кумиром у дитинстві, на кого ти рівнявся?
Колись мені дуже подобався Роналдіньйо – його техніка, його стиль гри.
Як дався переїзд до Володимира-Волинського? Чи вважаєш, що саме там виріс як гравець?
Звичайно, цей переїзд пішов для мене на краще. Ми виходили до фіналів дитячих першостей, виступали краще, аніж той самий ФК «Львів». Думаю, саме там я сформувався як гравець, за що дуже вдячний тренеру – Віктору Олександровичу Сквірі – який завжди підтримував та дуже багато в чому допоміг.
У «Волині» Ю19 ти виріс до капітана команди. Це тягнуло за собою якусь додаткову відповідальність?
Звісно, будучи капітаном, я розумів, що я лідер, що мушу тягнути команду вгору, іноді комусь допомогти чи підказати. Відповідальність була дуже великою, я відчував, що повинен був допомагати команді.
Минулий сезон навесні вийшов дуже сильним і команда посіла четверту сходинку. За рахунок чого вдалося досягнути таких результатів?
Я би й не сказав, що ми перше коло тоді провалили. У нас просто іноді не йшло, нам залітали прикрі голи. Були нічийні ігри чи мінімальні поразки тоді, коли ми виглядали набагато краще за суперників. У другому колі вже все пішло набагато краще. Я дуже вдячний тренерам, які нас підтримували, розвивали, дали нам нові стимули, показали, що ми багато чого можемо, і це дало результат.
Які емоції були після дебюту за дорослу команду?
Звісно, спочатку трохи хвилювався – тут зовсім інша напруга, інші пристрасті, на гру дивилося багато фанів. Було трохи страшно навіть. Однак, трохи погравши, звикаю і забуваю про хвилювання.
Як можеш порівняти навантаження й роботу там і на юнацькому рівні?
Тут зовсім інший рівень, футболісти дуже досвідчені. Треба швидше думати, швидше приймати рішення, і загалом – набагато важче.
Як воно – грати поряд із такими глибами футболу, як Кожанов, Сімінін, Бартулович? Вони допомагають молоді розвиватися?
Я дуже вдячний, що можу працювати з такими футболістами. Вони дуже нам допомагають, постійно підказують, як зіграти у тій чи іншій ситуації, дуже сильно нас заводять. Як приклад – Сімінін, який десь може і «нашвиряти», а десь – вмотивувати, завести чи щось підказати.
Уже не раз бачимо тебе на полі у складі основної команди. Відчуваєш довіру тренерського штабу? Тим більше що зараз там працює і твій наставник по Ю19 – Альберт Шахов?
Я відчуваю, що тренери спостерігають за моєю грою, і все, що треба – працювати, працювати і ще раз працювати, і тоді я зможу грати. Альберт Георгійович, звісно, нас дуже добре знає, і, можливо, нам, молодим, навіть більше допомагає, аніж досвідченішим футболістам. І нам з ним, у свою чергу, звично і дуже добре працювати, як і з усім нашим тренерським штабом.
Яка твоя футбольна мрія чи найбільш бажана мета?
Все просто – заграти на високому рівні. Можливо, пізніше – десь у Європі…
До кінця року сім матчів, п’ять з яких домашні. Це позитивно для нас після великої кількості виїздів?
Звичайно, ви ж бачили, що не в усіх гостьових матчах нам вдалося брати потрібні очки, а вдома – свої уболівальники, своя атмосфера. Нам тут набагато легше грати і боротися за хороші результати.
Попереду – дуже важке продовження сезону. Команда готова й далі штурмувати потрібні вершини?
Настрій у команди бойовий! Ми розізлилися, здобули дві перемоги, і зараз повинні ще більше перемагати та підійматися у турнірній таблиці. І хоча зараз команда не зверху в тій самій таблиці, ми віримо в себе, і гадаю, що нам усе вдасться.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Перу за допомогою ШІ знайшли 303 стародавні малюнки
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
27 вересня: свята, події, факти. День туризму та перша школа з навчання Санта-Клаусів
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Учені плетуть штучне павутиння, яке зможе лікувати хронічні рани. Дослідження
26 Вересня 2024 23:42
26 Вересня 2024 23:42
У Швейцарії вперше використали капсулу для самогубств – поліція провела арешти
26 Вересня 2024 23:24
26 Вересня 2024 23:24
У Японії виправдали чоловіка, який найдовше в світі пробув у камері смертників
26 Вересня 2024 23:06
26 Вересня 2024 23:06
Зеленський представив ключові пункти Плану перемоги сенаторам США та зустрівся з Джо Байденом
26 Вересня 2024 22:46
26 Вересня 2024 22:46
SeaBaby Світозарович: полярники обрали ім'я для першого тюленятка
26 Вересня 2024 22:27
26 Вересня 2024 22:27
Україна отримає нову партію самохідних гаубиць AS90 від Великої Британії
26 Вересня 2024 22:09
26 Вересня 2024 22:09
У постраждалих – тяжкі та середні травми: волинянина судили за побиття двох чоловіків
26 Вересня 2024 21:51
26 Вересня 2024 21:51
«Відкриті уроки футболу»: у Луцьку провели спортивний фестиваль для школярів
26 Вересня 2024 21:31
26 Вересня 2024 21:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.