«Наші суглоби не люблять спокою», – ревматолог з Луцька

Нині доволі часто і від старших людей, і від молоді доводиться чути про те, що болять суглоби. Нерідко люди терплять болі чи вдаються до самолікування, бо не знають, до якого лікаря звертатися.

Про те, як діагностувати, лікувати захворювання суглобів, а також про методи й засоби профілактики в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» говорили з ревматологом КП «Луцька міська клінічна лікарня» Оксаною Іщик.

Як саме болять суглоби?

Загалом це суглобовий симптомокомплекс, який супроводжується не тільки болем у суглобі, а при цьому залучаються й навколосуглобові тканини. Це і зв’язки, і м’язи, і сухожилля, і фастії тощо. Коли з’являються болі, то болить не тільки суглоб, а й і всі ці структури. Тому в період, коли є болі в суглобах, людина може відчувати не тільки біль, а й інші симптоми. Це може бути деформація суглоба за рахунок його припухлості, деконфігурація, його почервоніння, обмеження рухливості, він може бути гарячим на дотик.

Загалом, треба чітко розрізняти: це артралгія чи артрит. Артралгії (95% у суглобовому синдромі) – це не запальний біль, а артрит супроводжується змінами в суглобах, які людина не тільки може відчувати, а їх уже видно візуально: припухлість, деформація, обмеження рухів. Артритів не так і багато – десь 35% від суглобових синдромів.

Ви зараз кажете про артрити й артрози?

Ні. Такий термін, як артроз, уже відходить. В Україні його ще використовують, а вже за кордоном, зокрема в англомовній літературі, поняття артроз не знайдеш, є тільки остеоартрит. Колись вважали, що артроз виникає внаслідок зношування хряща. Але наука не стоїть на місці. Численними дослідженнями доведено, що хрящ не тільки зношується, а там відбувається й активне запалення, під час якого той хрящ руйнується. Тому остеоартрит більш правильно характеризує поняття самого захворювання суглоба. Хоча в нас ще кажуть остеоартроз. У принципі, ці поняття рівнозначні.

Читайте ще: «Не треба боятися гормонотерапії», – гінеколог з Луцька

До якого лікаря звертатися людині, яка відчуває ці симптоми?

У першу чергу – до сімейного лікаря. А вже він має з’ясувати, чи це артралгія, чи артрит, чи остеоартрит. Бо, наприклад, артрит може бути різного ґенезу й характерний і для молодих людей, а вже остеоартрит – хвороба старшого покоління. Сімейний лікар має визначити, чи він сам може лікувати пацієнта, за потреби дообстежити, чи скерувати до ревматолога, травматолога або до невропатолога й навіть хірурга, бо захворювання, на яких спеціалізуються ці лікарі, можуть давати суглобові болі.

Загалом, суглобовий біль має різні види. Він може бути запальним, механічним і постійним. Це також треба чітко розрізняти навіть самим пацієнтам. Запальний біль у суглобах виникає переважно в спокої, у другій половині ночі, під ранок. Після розходжування, якихось фізичних навантажень він минає, людині стає легше. З таким болем уранці є тривала скованість (понад 30 хвилин). Цей біль дуже добре реагує на прийом ліків.

Якщо це механічний біль, переважно він посилюється після фізичних навантажень. На відміну від запального болю, він зникає вранці після відпочинку. Для нього також характерна ранкова скованість, але вона менш тривала – до 30 хвилин. Механічний біль не завжди потребує лікування. Відпочинку може бути достатньо, щоб він минув.

Біль, який постійно відчувається у суглобах, – не дуже добрий прогностичний показник, тому що коли він не зникає ні вдень, ні вночі, погано піддається дії знеболювальних, протизапальних препаратів, це може свідчити про щось більш небезпечне, наприклад, паранеопластичний суглобовий синдром, онкопатологію тощо.

Які суглоби страждають найчастіше?

Коли люди йдуть від сімейного лікаря до ревматолога, бувають різні випадки. Якщо це, наприклад, старші люди, це переважно остеоартрит або остеоартроз. Остеоартриту піддаються суглоби, які несуть більше навантаження. Це великі колінні суглоби, кульшові, але можуть бути і дрібні суглоби кистей рук або стоп. Це вже залежить навіть від статі людини. Жінки частіше страждають на ураження цих суглобів. Важлива роль тут і спадковості.

Багато залежить від того, який спосіб життя вела людина. Якщо це спортсмен, то можуть боліти коліна.

Якщо на прийом приходять люди більш молодого віку, у них суглобовий синдром частіше запального характеру. Він складніший для диференційної діагностики, бо в молодих людей ще нема дегенеративних змін у хрящах, а є якийсь інший процес, що супроводжує суглобовий біль. Це такі захворювання, як ревматоїдний артрит, реактивний артрит, периферичні спондилоартрити, псоріатичний артрит.

Сімейний лікар має ретельно розпитати в пацієнта про роботу, спосіб життя, чи не було травм, аби знати, чи скеровуватилюдину, наприклад, до травматолога, бо це може бути посттравматичний остеоартрит. Але якщо травма була кілька років тому, лікувати можуть і сімейний лікар, і травматолог, і ревматолог.Які дослідження треба провести, щоб зрозуміти, що це ваш пацієнт?

Це залежить від того, який діагноз ми підозрюємо в пацієнта. Якщо це остеоартрит і людині більш як 50-60 років, у принципі, лабораторна діагностика не потрібна, бо переважно всі лабораторні показники будуть у нормі. Доступний метод діагностики – рентгенографія. Зараз серед пацієнтів популярна ультразвукова діагностика, дехто приходить на прийом уже з готовим обстеженням. Але УЗД не показує нам, наскільки виражений той остеоартрит. Найкращий, але дорогий метод обстеження – МРТ.

Коли до мене як до ревматолога приходять пацієнти із запальними артритами, тоді діагностика складніша. Є багато рідкісних системних захворювань, які супроводжуються суглобовим синдромом. Тоді лабораторна діагностика в нас на першому місці. Це дуже допомагає у встановленні діагнозу. Застосовуємо й інструментальні методи: ультразвукову діагностику, рентгенографію, магнітно-резонансну томографію.

Чи виліковні ці хвороби?

Це залежить від того, який діагноз, на якому етапі захворювання пацієнт звернувся до лікаря. Наприклад, якщо це початкові стадії остеоартриту чи остеоартрозу, коли людина впродовж пів року відчуває болі в суглобах після навантажень, це вже має насторожити. Якщо це жінка в клімактеричному періоді, то остеоартрит дуже швидко розвивається.

Людина має звернутися до сімейного лікаря та вчасно почати лікування, прийом хондропротекторів. Багато хто в них не вірить, але коли це тільки початкова стадія артриту, якої ще не видно на рентгені, а є тільки больовий синдром, тоді ці препарати будуть ефективними.

Звісно, потрібна корекція способу життя. Це немедикаментозні методи лікування.

У кого є зайва вага – її треба нормалізувати. У кого робота пов’язана із навантаженням на ті суглоби, в яких відчуває біль, це треба відкоригувати. Варто не нехтувати фізкультурою. Тобто вдаватися до профілактичних методів, аби цей артрит не розвивався.

Другий метод – це місцеве лікування: мазі, гелі на суглоби. А вже третій метод – системне лікування, до якого входять і хондропротектори, і нестероїдні протизапальні засоби.

Четвертий метод – внутрішньосуглобові ін’єкції, які у нас роблять травматологи. А останній метод – ендопротезування, коли суглоб уже не можна врятувати.

Читайте ще: «При сечокам'яній хворобі процес утворення каменів в нирках триває безперервно», – уролог з Луцька

Яким має бути лікування, профілактика подагри? Чи потрібне особливе харчування?

Подагра – це запальне захворювання суглобів, яке виникає через порушення метаболізму сечової кислоти в організмі. Коли тої сечової кислоти надмірна кількість, вона відкладається в суглобах і провокує такі гострі напади подагри. Коли їх погано лікувати, не дотримуватись певних рекомендацій, які надають, коли підвищена та сечова кислота, це переходить у хронічні стани. Тоді виникають вже вторинні артрозні, артритні зміни і хронічний подагричний больовий синдром.

У жінок подагра буває набагато рідше, ніж в чоловіків, це 7:1, якщо у пропорції. Тому що жінок від подагри, від надмірної сечової кислоти захищають естрогени. Уже в клімактеричному періоді, коли цих гормонів менше, у жінок може розвинутися подагра, подагричний артрит. А в жінок ще доклімактеричного періоду подагри практично не буває, це така казуїстика. І лікувати її не треба, це остеоартрит.

Якщо навіть десь збільшена за лабораторними показниками сечова кислота в крові, лікувати не треба, просто скоригувати своє харчування. Бо рівень сечової кислоти залежить від нашого харчування в період, коли немає самого захворювання. Коли вже воно розвинулося, його треба лікувати, харчування вже має вторинне значення.

Що можна, чого не можна при подагрі. Багато чого можна. Не можна жирні сорти м’яса, червоні сорти м’яса, жирні сорти риби, усі субпродукти, з алкогольних напоїв не можна особливо пиво, бо в ньому міститься велика кількість пуринів, навіть всі слабоалкогольні напої, якісь лікери. Зі спиртного можна біле вино. Часто кажуть, що не можна бобові. Уже дослідили, що всі бобові можна вживати, вони не сприяють збільшенню сечової кислоти і розвитку подагри.

Дуже добре при подагрі пити вишневий сік, він навіть в гострий період може зменшувати напади болю. Можна пити каву, навіть до шести горнят на день, хто її любить і думає, що не можна, обмежує себе в цьому. Молочні продукти, багато рослинної їжі теж можна вживати. Дехто каже, що не можна їсти помідори, щавель. Ну, можливо, треба просто обмежити їх вживання, все має бути дозовано, щоб не було забагато. Але всі овочі можна вживати у тих кількостях, в яких потрібно, більше під забороною м’ясо і жирні сорти риби.

Що взагалі потрібно робити, щоб не стати вашим пацієнтом?

Треба вести здоровий спосіб життя, має бути нормальна вага тіла в першу чергу, бо ж суглоби несуть його на собі. Мають бути дозовані навантаження, залежно від того, яка в людини професія. Навіть якщо це професія сидяча, це теж не дуже добре, бо суглоби не люблять спокою.

Життя – це рух. Треба рухатися, але цей рух має бути дозований. Дозована ходьба, наприклад, – ходити рівною місцевістю, практикувати скандинавську ходьбу з палицями, бажано уникати ходіння сходами. Якщо це навіть другий поверх, людина знає, що в неї є той остеоартрит, часті болі виникають в суглобах, варто їздити ліфтом. А по рівній місцевості старатись ходити, тільки дозовано. Зі спортивних занять для тих, у кого є остеоартрит, дозволені їзда на велосипеді, плавання. Варто обмежувати стрибки, гру в футбол, біг.

Читайте ще: «Щоб не мати проблем із жовчним, дотримуйтеся здорового харчування», – гастроентеролог з Луцька

Це й носіння зручного взуття з супінаторами, зі спеціальними прокладками для тих, хто має проблеми з суглобами на стопах.

Тепер дуже популярна гімнастика Тай Чі. Це вправи на рівновагу, що особливо актуальні для старших людей, коли навантажень не можна, бо може бути і високий тиск, і гіпертонія. Ці вправи добре допомагають суглобам.

І, мабуть, не піднімати важкого?

Так, не піднімати вантажі, бо це може спровокувати проблеми і в попереку, і в суглобах.

Чи всі мазі та гелі можна використовувати для зняття болю? Чи потрібно знати, наприклад, коли застосовувати хондропротектори, а коли – мазі проти запалення?

У принципі, можна всі використовувати для зняття больового синдрому, бо хондопротекторні мазі – це казуїстика, через шкіру нічого туди не проникне, щоб нам відновити суглобовий хрящ. Тому, як я казала, перший етап – це немедикаментозне лікування, другий етап – медикаментозне, але воно починається з місцевого лікування: не системно, а місцево пробувати нестероїдні протизапальні засоби синтетичного чи природного походження, аби визначити, що допомагає.

Але, звісно, звертатися до лікаря, не призначати самому?

Так, обов’язково звертатись до лікаря, бо можуть бути й алергічні реакції. Трапляється, пацієнти приходять після мазей, компресів навіть з опіками на шкірі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---