USD 41.20 41.60
  • USD 41.20 41.60
  • EUR 41.25 41.50
  • PLN 10.50 10.74

«Наші діди цей ліс в гумових чоботях садили»: на Волині громада воює з лісгоспом за землю

17 Грудня 2021 17:17
Прилісненська громада намагається відстояти своє право власності на заліснені землі – так звані колгоспні ліси, під які свого часу віддавали землі сільськогосподарського призначення.

Про це стало відомо під час заходу Проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування» HOVERLA / проєкт USAID в Україні та Асоціації міст України «Обговорення новацій податкового та бюджетного законодавства у 2021-2022 роках».

Заступник голови Прилісненської сільської ради Олексій Гнатюк розповів, що в громаді – 3,5 тисячі гектарів заліснених земель, на які, відповідно до чинного законодавства, вона має право. Проте їх хоче відібрати Держлісагентство.

Йдеться про колгоспні ліси, які до розформування і розпаювання колгоспів були в їхньому користуванні.

«Згідно з рішенням Верховної Ради, вони в державні акти не ввійшли і розпаюванню не підлягали, а перейшли у спеціалізовані міжгосподарські підприємства – так звані облагроліси. Ради, звичайно, давали добро на оперативне управління. Та на Волині в 2011 році було розпорядження голови ОДА щодо сприяння у реформуванні агролісів, які станом на 2010 рік займали до 25% території державних. Цим розпорядженням передано ліси Держлісагентству й надано дозволи на складання проєктів відводу», – провадить представник громади.

Загальна площа переданих таким чином лісів на Волині склала 56 тисяч гектарів. У 2017 році це розпорядження було скасовано в суді та визнано таким, що порушує законні права громад.

«Проте з 2018 року лісгоспи як господарювали, так і далі це роблять на землях, які їм не належать. Якщо аналізувати ситуацію глибоко, то сьогодні ці ліси розташовані на території громад, які, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», є власниками всього безхазяйного майна, мають право розпоряджатися ним і отримувати доходи. Ці ліси і земельні ділянки належать нам, оскільки нікому не були передані й до 2016 року значились як землі запасів сільських рад», – пояснює Олексій Гнатюк.

Проте на цьому все не закінчилося: уже цього року історія отримала новий виток.

«Лісівники написали на ім'я голови ОДА листа про те, що всі ліси – це державна власність. Тож вони просять надати дозвіл на складання проєкту відводу. 19 і 30 червня 2021 року було підписано два розпорядження, хоча, згідно з законодавством, з 21 травня ОДА не мала права розпоряджатися землями громад. Плюс у розпорядженні голови ОДА ми виявили 700 гектарів самозаліснених земель, а цього ніхто не погоджував. Ми написали на ім'я голови ОДА клопотання і просили зупинити дію розпорядження, оскільки вважаємо його нечинним і будемо оскаржувати в суді та звертатися до правоохоронців, бо це наші землі. Лісовий кодекс передбачає, що документами на землю є картографічні матеріали, які були чинними на момент виходу кодексу – у 2006 році. Ті, хто мав картографічні матеріали, вважаються постійними користувачами», – наголошує посадовець.

Водночас, зауважує він, виникає питання: хто і скільки отримав прибутку за ці чотири роки, відколи дію розпорядження про передання заліснених земель було скасовано в суді.

«Мене цікавить, куди за ці чотири роки поділися надходження, прибуток. А ми знаємо, що 80% прибутку йде в державу. Сьогодні кубічний метр лісу на аукціонах коштує п'ять тисяч гривень, гектар лісу дає в середньому 200 кубів. Нехай буде 100 кубів реалізованої деревини, це п'ять мільйонів. Нехай на обслуговування пішло половина. Два з половиною мільйони для нашої громади – утримати позашкілля. Це, наголошу, з одного гектара, а в нас їх три з половиною тисячі. То питання: варто відстоювати оцей цінний ресурс, який наші прадіди, діди в гумових чоботях садили, по карбованцю віддавали на висаджування, передавали під ліси землю сільськогосподарського призначення? А може, ми його зріжемо і почнемо сільськогосподарські землі продавати. Відсоткова ставка податку на землю під лісами складає 0,1%, а агровиробники платять 12%. А 68% території громади – ліс, і тут стоїть питання, як нам жити: на нас перекидають освіту, медицину, дошкілля, позашкілля, зараз хочуть соціальний захист покласти. А з чого нам його утримувати?» – наголошує він.

Зрештою, зауважили учасники заходу, подібні історії були вже у Старій Вижівці, Смідині. І цілком імовірно, що така практика триватиме в інших громадах. Тому їм радять відстоювати своє право власності на ці землі у судах.

Юлія МАЛЄЄВА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Анонім Показати IP 17 Грудня 2021 18:48
Да, діди ... А внуки за клавана голоснули, па пріколу бл. Їжте тепер не обляпайтесь, ви в руках тих, за кого проголосували, у їх приватній власності. Так було за ваших прадідів.
Петро Показати IP 17 Грудня 2021 20:40
Що ви, екали від донецьких гопників? Будуть ваше майно берегти "бєзвозмєздно"?
Анонім до Петро Показати IP 18 Грудня 2021 12:50
Вони кінець епохи бідності чекали.
Знаючий Показати IP 18 Грудня 2021 16:54
Згідно яких розрахунків вийшло п'ять мільйонів ????

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus