«Нам сказали: ви піти можете, але ми можемо вас розстріляти», – у Луцьку працює лікарка з Маріуполя
У Луцькому пологовому зараз працює лікар-анестезіолог із Маріуполя. Жінка бачила жахи війни та сама ледь виїхала з рідного міста.
Лікар-анестезіолог Оксана Керсанова раніше працювала в обласній лікарні інтенсивного лікування в місті Маріуполь. Жінка розповідає: з 24 лютого її життя кардинально змінилось. Після ворожого авіаудару по пологовому будинку рідного міста, Оксані довелось побачити ще більше жахів війни.
Про це йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».
«Ми не очікували таких поступлень, коли вже почали привозити вагітних. У когось – ампутація стопи. Жінка, в якої вже був роздроблений таз, відірване стегно, вона поступила в дуже тяжкому стані. Вже нічим ми не змогли їй допомогти. І дитина в неї загинула теж. Дістали – вона була вже мертвою. Реанімували. Надія була, що ось-ось має статись якесь диво. Але дива не сталось», – каже лікарка.
Вона додає: важко було бачити, як вмирають маленькі діти. Як їм доводиться ампутувати частини тіла внаслідок поранень. А ще було дуже страшно, коли лікарню захопили російські окупанти.
«Повністю окупували нашу лікарню. Ставили свою техніку по периметру лікарні – з 1 по 8 поверх. Ми вже зрозуміли, що це вже все, що це – вже кінець. Вони там стріляли з нашої лікарні. Стріляли по житлових будинках. Ми це бачили. Вони розстрілювали всі автівки, які під’їжджали до лікарні. Це ми теж бачили на власні очі. Вже ніхто не міг під’їхати до лікарні. 15 березня нам вдалося покинути лікарню. Це було важко. Коли ми питали їх, чи можемо піти додому, вони казали – ви піти можете, але ми можемо вас розстріляти... Прямим текстом вони нам погрожували», – пригадує медик.На свій страх і ризик Оксана з колегами вийшли з лікарні. Бігли близько 20 кілометрів під авіаударами. Медична працівниця випадково знайшла автівку, яка підвезла її спочатку до Бердянська, потім – до Запоріжжя. З батьками, чоловіком і сином Оксана зустрілась вже у Полтаві. Потім всі разом прибули на Волинь. Нині жінка працює у Луцькому клінічному пологовому будинку. Каже, тут хороший колектив і головне, що і вона, і чоловік-лікар знайшли роботу. Директор Луцького клінічного пологового будинку Сергій Сябрук зазначає: готові до праці в будь-яких умовах. Навіть облаштували відділення у підвальному приміщенні, щоправда, на щастя, ним користуються не надто часто – там народилась одна дитина. Найбільше ж пологів прийняли в перші дні війни.
«Найбільш «урожайні» дні це були 24 і 25 числа. 24-го у нас відбулось 13 пологів, 25-го – 9 пологів. За весь час війни з 24 лютого по сьогоднішній день відбулося 140 пологів . Є багато внутрішньо переселених людей. Географія дуже велика: Київська область, Сумська область, Донецька область, Чернігівська. За цей час стало на облік по вагітності 63 жінки. З них серед внутрішньо переселених уже успішно народили 13 жінок», – пояснює очільник Луцького пологового.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Лікар-анестезіолог Оксана Керсанова раніше працювала в обласній лікарні інтенсивного лікування в місті Маріуполь. Жінка розповідає: з 24 лютого її життя кардинально змінилось. Після ворожого авіаудару по пологовому будинку рідного міста, Оксані довелось побачити ще більше жахів війни.
Про це йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».
«Ми не очікували таких поступлень, коли вже почали привозити вагітних. У когось – ампутація стопи. Жінка, в якої вже був роздроблений таз, відірване стегно, вона поступила в дуже тяжкому стані. Вже нічим ми не змогли їй допомогти. І дитина в неї загинула теж. Дістали – вона була вже мертвою. Реанімували. Надія була, що ось-ось має статись якесь диво. Але дива не сталось», – каже лікарка.
Вона додає: важко було бачити, як вмирають маленькі діти. Як їм доводиться ампутувати частини тіла внаслідок поранень. А ще було дуже страшно, коли лікарню захопили російські окупанти.
«Повністю окупували нашу лікарню. Ставили свою техніку по периметру лікарні – з 1 по 8 поверх. Ми вже зрозуміли, що це вже все, що це – вже кінець. Вони там стріляли з нашої лікарні. Стріляли по житлових будинках. Ми це бачили. Вони розстрілювали всі автівки, які під’їжджали до лікарні. Це ми теж бачили на власні очі. Вже ніхто не міг під’їхати до лікарні. 15 березня нам вдалося покинути лікарню. Це було важко. Коли ми питали їх, чи можемо піти додому, вони казали – ви піти можете, але ми можемо вас розстріляти... Прямим текстом вони нам погрожували», – пригадує медик.На свій страх і ризик Оксана з колегами вийшли з лікарні. Бігли близько 20 кілометрів під авіаударами. Медична працівниця випадково знайшла автівку, яка підвезла її спочатку до Бердянська, потім – до Запоріжжя. З батьками, чоловіком і сином Оксана зустрілась вже у Полтаві. Потім всі разом прибули на Волинь. Нині жінка працює у Луцькому клінічному пологовому будинку. Каже, тут хороший колектив і головне, що і вона, і чоловік-лікар знайшли роботу. Директор Луцького клінічного пологового будинку Сергій Сябрук зазначає: готові до праці в будь-яких умовах. Навіть облаштували відділення у підвальному приміщенні, щоправда, на щастя, ним користуються не надто часто – там народилась одна дитина. Найбільше ж пологів прийняли в перші дні війни.
«Найбільш «урожайні» дні це були 24 і 25 числа. 24-го у нас відбулось 13 пологів, 25-го – 9 пологів. За весь час війни з 24 лютого по сьогоднішній день відбулося 140 пологів . Є багато внутрішньо переселених людей. Географія дуже велика: Київська область, Сумська область, Донецька область, Чернігівська. За цей час стало на облік по вагітності 63 жінки. З них серед внутрішньо переселених уже успішно народили 13 жінок», – пояснює очільник Луцького пологового.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Іван
Показати IP
10 Квітня 2022 08:19
Мужня і красива жінка...
Віталій
Показати IP
10 Квітня 2022 09:56
Лікар з Маріуполя вміє і знає прекрасно спілкується державною мовою
санітар
Показати IP
10 Квітня 2022 14:27
Оце українка! З великої букви! А є такі "українці", яким тут влаштовують курси... української мови. Уявіть собі, що англієць не знає рідної мови? Або румун (навіть румунський циган), не знає румунської? Правда, важко уявити, бо такого не буває. А у нас все буває. У нас навіть курка співає.
На Волині попрощалися з загиблим воїном Юрієм Годлевським
Сьогодні 19:15
Сьогодні 19:15
На щиті повертається волинянин Валерій Швець
Сьогодні 18:46
Сьогодні 18:46
Поблизу Луцька зіткнулися чотири автівки
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
На війні загинув волинянин Микола Янчук
Сьогодні 18:01
Сьогодні 18:01
У Луцьку з балкона багатоповерхівки впала жінка
Сьогодні 17:46
Сьогодні 17:46
«Ми повинні зробити все, щоб наступного року війна закінчилась». Головне з інтервʼю Зеленського «Українському радіо»
Сьогодні 17:20
Сьогодні 17:20
На Волині провели в останню дорогу воїна Володимира Радчука
Сьогодні 16:23
Сьогодні 16:23
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.