На Волині відтворили одяг часів князя Вітовта
Досить цікавим питанням історії є мода. Якщо говорити про Луцьк та Волинь, то тут завжди актуальним є період Великого князівства Литовського. Адже в Луцьку щороку відбувається багато заходів, фестивалів, пов’язаних з історією цього періоду.
Тісно переплетена історія Луцького замку з постаттю Великого князя Литовського Вітовта (1350-1430). Саме він був ініціатором проведення в Луцьку потужного заходу – З’їзду європейських монархів у 1429 році. Він прожив довге життя, 80 років, що було певним рекордом для правителів його часу. Життя його було досить активним, він брав участь у битвах, походах, але, схоже, мав добру вдачу та гарні гени, адже зміг прожити так довго.
На жаль, в ті часи не було фотоапаратів, а художники не залишили так багато зображень князя Вітовта. Тому часто джерелом для вивчення вигляду тогочасних правителів є згадки очевидців, мемуари, спогади, документи. Вплив на тогочасну моду мали східно-візантійські традиції. З історичних досліджень про моду часів князя Вітовта дізнаємось, що типовою рисою для парадного костюма чоловіків та жінок були закриті верхні і нижні кінцівки, груди й плечі. Якщо говорити про матеріал, то часто це могли бути шовк чи парча. Особливою прикрасою були золоті та срібні нитки. Правителі також доповнювали свої образи ювелірними прикрасами. У період правління Вітовта в Європі особливої популярності набувала бургундська мода. Назву свою вона отримала від регіону Бургундія. Князь Вітовт якраз був прибічником цієї моди і з радістю носив одяг в бургундському стилі. До речі, Бургундія тоді була своєрідною столицею високої моди, тогочасним Парижем або Міланом. Вітовт у повсякденному одязі міксував різне, тобто міг поєднати білу сорочку із полотна зі стильним бургундським одягом. Родзинкою був розшитий золотом пояс, про який просто не можемо не згадати. Про пояс Вітовта існують справжні легенди. Все почалось із того, як на початку 90-х років ХХ ст. віднайшли цінну знахідку. Сталось це поблизу села Литва, яке розташоване на території Молодечненського району Мінської області у Білорусі.
Знахідка вразила усіх, хто її побачив. Історики відразу почали висувати різні версії: хто, де і коли міг зробити цей пояс, хто його носив і чому саме в Білорусі його знайшли. Версія, яка була чи не найпереконливішою, свідчила про те, що цей пояс був подарунком князю Вітовту. А подарував його кримський хан Хаджа-Гірей. Сьогодні ця цінна знахідка є окрасою колекції Національного історичного музею Білорусі. Незважаючи на свій вік, пояс зберігся досить добре. Місцем виготовлення було встановлене місто Кафа, зараз це місто Феодосія на українському півострові Крим. Матеріал пояса – срібло, часто на ньому є позолота та чорніння.
Цікаво й те, що ж було на ногах у Вітовта. Ймовірно, були шкіряні чоботи, які доповнювали шпори зі справжнього золота, що, власне, відповідало рівню європейського правителя. Уже не один рік на території Волині, а саме в містечку Радивилів (Рівненська область), працюють над відтворенням образу князя Вітовта. Спочатку вдалося створити копію його пояса, який є справжньою родзинкою образу князя. Днями учасники процесу історичної реконструкції показали чоловічий та жіночий костюми епохи князя Вітовта. Варто сказати, що дослідження ще тривають і в майбутньому можна буде побачити цікавий результат, можливо, на одному із фестивалів у Луцькому замку. Ініціатором створення образу князя Вітовта є кандидат історичних наук Володимир Дзьобак, керівник ГО «Центр дослідження і відродження Волині», проєктів «Ткацька крамничка «Серпанок», «Етнопарк «Ладомирія». Він також є ініціатором видання потужного п’ятитомного видання «Історія Волині».
«Чотири роки тому ми вперше провели у Рівному День традиційного автентичного костюма. Свято було нове, незвичне, але цікаве. Багато відвідувачів, схвальні відгуки, приємний післясмак і прохання продовжувати досліджувати і відроджувати український автентичний одяг, – розповів Володимир Дзьобак. – Перші роки основну увагу приділяли показу костюмів ХІХ-ХХ століть, в основному селянських. А цього року спробували зосередитися на костюмах більш давніх епох, зокрема Великого князівства Литовського періоду князя Вітовта».
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Фото Мар’яни Олійник, Арсенія Бортника
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Тісно переплетена історія Луцького замку з постаттю Великого князя Литовського Вітовта (1350-1430). Саме він був ініціатором проведення в Луцьку потужного заходу – З’їзду європейських монархів у 1429 році. Він прожив довге життя, 80 років, що було певним рекордом для правителів його часу. Життя його було досить активним, він брав участь у битвах, походах, але, схоже, мав добру вдачу та гарні гени, адже зміг прожити так довго.
На жаль, в ті часи не було фотоапаратів, а художники не залишили так багато зображень князя Вітовта. Тому часто джерелом для вивчення вигляду тогочасних правителів є згадки очевидців, мемуари, спогади, документи. Вплив на тогочасну моду мали східно-візантійські традиції. З історичних досліджень про моду часів князя Вітовта дізнаємось, що типовою рисою для парадного костюма чоловіків та жінок були закриті верхні і нижні кінцівки, груди й плечі. Якщо говорити про матеріал, то часто це могли бути шовк чи парча. Особливою прикрасою були золоті та срібні нитки. Правителі також доповнювали свої образи ювелірними прикрасами. У період правління Вітовта в Європі особливої популярності набувала бургундська мода. Назву свою вона отримала від регіону Бургундія. Князь Вітовт якраз був прибічником цієї моди і з радістю носив одяг в бургундському стилі. До речі, Бургундія тоді була своєрідною столицею високої моди, тогочасним Парижем або Міланом. Вітовт у повсякденному одязі міксував різне, тобто міг поєднати білу сорочку із полотна зі стильним бургундським одягом. Родзинкою був розшитий золотом пояс, про який просто не можемо не згадати. Про пояс Вітовта існують справжні легенди. Все почалось із того, як на початку 90-х років ХХ ст. віднайшли цінну знахідку. Сталось це поблизу села Литва, яке розташоване на території Молодечненського району Мінської області у Білорусі.
Знахідка вразила усіх, хто її побачив. Історики відразу почали висувати різні версії: хто, де і коли міг зробити цей пояс, хто його носив і чому саме в Білорусі його знайшли. Версія, яка була чи не найпереконливішою, свідчила про те, що цей пояс був подарунком князю Вітовту. А подарував його кримський хан Хаджа-Гірей. Сьогодні ця цінна знахідка є окрасою колекції Національного історичного музею Білорусі. Незважаючи на свій вік, пояс зберігся досить добре. Місцем виготовлення було встановлене місто Кафа, зараз це місто Феодосія на українському півострові Крим. Матеріал пояса – срібло, часто на ньому є позолота та чорніння.
Цікаво й те, що ж було на ногах у Вітовта. Ймовірно, були шкіряні чоботи, які доповнювали шпори зі справжнього золота, що, власне, відповідало рівню європейського правителя. Уже не один рік на території Волині, а саме в містечку Радивилів (Рівненська область), працюють над відтворенням образу князя Вітовта. Спочатку вдалося створити копію його пояса, який є справжньою родзинкою образу князя. Днями учасники процесу історичної реконструкції показали чоловічий та жіночий костюми епохи князя Вітовта. Варто сказати, що дослідження ще тривають і в майбутньому можна буде побачити цікавий результат, можливо, на одному із фестивалів у Луцькому замку. Ініціатором створення образу князя Вітовта є кандидат історичних наук Володимир Дзьобак, керівник ГО «Центр дослідження і відродження Волині», проєктів «Ткацька крамничка «Серпанок», «Етнопарк «Ладомирія». Він також є ініціатором видання потужного п’ятитомного видання «Історія Волині».
«Чотири роки тому ми вперше провели у Рівному День традиційного автентичного костюма. Свято було нове, незвичне, але цікаве. Багато відвідувачів, схвальні відгуки, приємний післясмак і прохання продовжувати досліджувати і відроджувати український автентичний одяг, – розповів Володимир Дзьобак. – Перші роки основну увагу приділяли показу костюмів ХІХ-ХХ століть, в основному селянських. А цього року спробували зосередитися на костюмах більш давніх епох, зокрема Великого князівства Литовського періоду князя Вітовта».
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Фото Мар’яни Олійник, Арсенія Бортника
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 6
Історик
Показати IP
19 Вересня 2021 19:33
В такі не прості часи займатись історією складно, успіхів у такому починанні.
Олег
Показати IP
19 Вересня 2021 19:34
Був в Ладомирії, сподобалось.
ВІКТОР
Показати IP
19 Вересня 2021 19:43
Пояс оригінальний, треба в Луцьк копію зробити.
краєзнавець
Показати IP
19 Вересня 2021 20:13
Файно!
Руслан Бондарук
Показати IP
20 Вересня 2021 08:14
Дуже імпозантно.
Любарт
Показати IP
24 Вересня 2021 00:40
Тогочасні дикі волиняни що жили по лісах ще не знали що таке штани
Мадонна популярніша за Альберта Ейнштейна, а Брітні Спірс – за Наполеона. Рейтинг найвідоміших людей всіх часів
12 Листопада 2024 23:49
12 Листопада 2024 23:49
На Волині повертаються графіки обмеження електропотужності: поки що для підприємств
12 Листопада 2024 23:31
12 Листопада 2024 23:31
У Луцьку відбувся урочистий прийом з нагоди Дня Незалежності Польщі
12 Листопада 2024 23:13
12 Листопада 2024 23:13
ЗСУ вдарили по складу пально-мастильних матеріалів у Бєлгородській області
12 Листопада 2024 22:55
12 Листопада 2024 22:55
На Волині відкрили пам’ятну дошку Герою Володимиру Пахольчуку
12 Листопада 2024 22:37
12 Листопада 2024 22:37
В Україні порномоделей OnlyFans змусять платити податки
12 Листопада 2024 22:19
12 Листопада 2024 22:19
Трамп обрав конгресмена Майка Волтца своїм радником з нацбезпеки
12 Листопада 2024 22:01
12 Листопада 2024 22:01
В Україні запустили безкоштовні курси для вивчення штучного інтелекту
12 Листопада 2024 21:43
12 Листопада 2024 21:43
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.