На Волині провели в останню дорогу воїна Олександра Дубчука
Доросинівська громада 3 серпня проводжала в засвіти уже двадцять восьмого Героя-земляка Олександра Дубчука.
Про це повідомляє Наш Край Медіа.
28 липня 2024 року стало чорним днем для Матері-героїні Тетяни Дубчук зі Студинь. В районі населеного пункту Парасковіївка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув її син – Дубчук Олександр Валерійович 1990 року народження.
Він народився 4 жовтня 1990 року в селі Студині. Був другою дитиною у молодій сім’ї Дубчуків, де згодом народиться ще четверо діток. Не мала сім’я великих розкошів, але діти росли в ній, не маючи недостатку материнської любові, в повазі до батьків, дружніми та працьовитими. Олександр закінчив Рожищенський ветеринарний коледж. Трохи схибив у юності, але спокутував свій гріх у виправному закладі. Одружився на дівчині Оксані з сусіднього Береська. У Доросинях купили хату, де почали вити своє сімейне гніздечко. Олександр планував розбудувати оселю, зробити її комфортною і для дружини, і для діточок – Христини та Арсена.
Росія, яка напала на нашу країну, поламала ці плани. У травні 2024 року Олександр був мобілізований. Не довгим був його бойовий шлях, всього три тижні на передовій. Ворожий дрон забрав його молоде життя.
У Героя, крім мами та сім’ї, залишилися сестри Руслана та Богдана, брати Сергій, Валентин з сім’ями, брат Назар.
Але смерть не зможе зруйнувати те, що залишив після себе Олександр Дубчук – це добрі справи та світлу пам’ять про себе.
Розділити біль втрати та підтримати родину у години скорботи зібралося дуже багато людей. Біля стели Героїв відбулася громадська панахида.
Далі дорога траурного кортежу пролягла до рідної домівки Героя.
Чин похорону відправили священники в сільському храмі Апостола Луки.
Похоронили Героя на кладовищі, поряд з могилами Героїв Ігоря Банковського, Василя Мілінчука та Василя Семери.
«Неможливо втамувати біль і гіркоту від втрати, але гарна згадка, нетлінна пам’ять про захисника, який відійшов у засвіти, назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, односельчан, бойових побратимів.
Сумуємо і розділяємо біль разом з рідними Воїна... Не маємо права забути, якою дорогою ціною наші захисники виборюють незалежність для кожного з нас... Світла пам‘ять і вічна слава Герою!» – пишуть у громаді.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Героя. Вічна пам’ять, честь та шана Захиснику!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє Наш Край Медіа.
28 липня 2024 року стало чорним днем для Матері-героїні Тетяни Дубчук зі Студинь. В районі населеного пункту Парасковіївка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув її син – Дубчук Олександр Валерійович 1990 року народження.
Він народився 4 жовтня 1990 року в селі Студині. Був другою дитиною у молодій сім’ї Дубчуків, де згодом народиться ще четверо діток. Не мала сім’я великих розкошів, але діти росли в ній, не маючи недостатку материнської любові, в повазі до батьків, дружніми та працьовитими. Олександр закінчив Рожищенський ветеринарний коледж. Трохи схибив у юності, але спокутував свій гріх у виправному закладі. Одружився на дівчині Оксані з сусіднього Береська. У Доросинях купили хату, де почали вити своє сімейне гніздечко. Олександр планував розбудувати оселю, зробити її комфортною і для дружини, і для діточок – Христини та Арсена.
Росія, яка напала на нашу країну, поламала ці плани. У травні 2024 року Олександр був мобілізований. Не довгим був його бойовий шлях, всього три тижні на передовій. Ворожий дрон забрав його молоде життя.
У Героя, крім мами та сім’ї, залишилися сестри Руслана та Богдана, брати Сергій, Валентин з сім’ями, брат Назар.
Але смерть не зможе зруйнувати те, що залишив після себе Олександр Дубчук – це добрі справи та світлу пам’ять про себе.
Розділити біль втрати та підтримати родину у години скорботи зібралося дуже багато людей. Біля стели Героїв відбулася громадська панахида.
Далі дорога траурного кортежу пролягла до рідної домівки Героя.
Чин похорону відправили священники в сільському храмі Апостола Луки.
Похоронили Героя на кладовищі, поряд з могилами Героїв Ігоря Банковського, Василя Мілінчука та Василя Семери.
«Неможливо втамувати біль і гіркоту від втрати, але гарна згадка, нетлінна пам’ять про захисника, який відійшов у засвіти, назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, односельчан, бойових побратимів.
Сумуємо і розділяємо біль разом з рідними Воїна... Не маємо права забути, якою дорогою ціною наші захисники виборюють незалежність для кожного з нас... Світла пам‘ять і вічна слава Герою!» – пишуть у громаді.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Героя. Вічна пам’ять, честь та шана Захиснику!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.