На Волині попрощалися з військовим, депутатом сільради Ігорем Тарасюком
Колодяжненська громада сьогодні провела в останню дорогу військового, депутата Колодяжненської сільської ради Ігоря Тарасюка.
Старший стрілець-оператор механізованого відділення, молодший сержант Ігор Миколайович Тарасюк 1966 р.н. загинув 14 червня у Покровському районі на Донеччині, боронячи Україну від російських загарбників.
Як розповідають у громаді, Ігор був авторитетною людиною: його знали та поважали. Свої принциповість, доброчесність та наполегливість Ігор Тарасюк спрямував у правильне русло: був обраний депутатом Колодяжненської сільської ради, аби відстоювати інтереси своєї громади. Завжди відзначався патріотизмом, що, зрештою, стало вирішальним: пішов захищати Україну з початку повномасштабного російського вторгнення.
Його рішення було обдуманим і твердим. Він повертався на фронт після поранень і продовжував оберігати свій дім, Батькіщину від жорстокого і підступного російського ворога. Та, на жаль, ціна цього дуже висока...
Ігор Тарасюк народився і проживав у Любитові. Створив сім’ю, разом з дружиною народили і виховали доньку і сина. Господарював на землі, займався бджільництвом, підприємницькою діяльністю. Та й загалом важко назвати щось, чого він не вмів робити, адже мав направду золоті руки. Окрім того, був творчою людиною: писав пісні, любив співати та грати на гітарі. Боляче, що війна забирає таких людей: чесних, справедливих, талановитих і багатогранних. Нещадний ворог обірвав життя захисника при виконанні бойового завдання і травми виявилися несумісні з життям. Тож тепер ім’я Ігоря Тарасюка навіки вписане в історію України та її боротьби за незалежність, адже він віддав найдорожче...
Сьогодні, 18 червня 2024 року, громада зустріла траурний кортеж, сформувавши живий коридор шани і встеляючи останній земний шлях воїна живими квітами. Попрощатися з Ігорем прийшло багато людей – рідні, друзі, односельчани, представники місцевої влади, духовенства, військові. Щирі співчуття рідним і близьким висловив сільський голова Віталій Кашик.
– Ми всі чекали нашого хорошого колегу з війни і тяжко нині усвідомити цю страшну реальність: його більше немає з нами, він приєднався до Небесного легіону Героїв, але назавжди лишиться у наших серцях. Тож найперше, звертаюся до дружини, дітей, усіх рідних: тримайтеся. Низько схиляю голову перед вами у скорботі за Ігорем і глибокій шані. Вічна і світла пам’ять. Слава Україні!
Отці Православної церкви України відспівали воїна у Свято-Покровській церкві. Варто згадати, що сам Ігор був серед ініціаторів зведення храму ПЦУ у Любитові, активістом релігійної громади, співав у церковному хорі.
Поховали Ігоря Тарасюка на місцевому кладовищі з усіма військовими та релігійними почестями.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Старший стрілець-оператор механізованого відділення, молодший сержант Ігор Миколайович Тарасюк 1966 р.н. загинув 14 червня у Покровському районі на Донеччині, боронячи Україну від російських загарбників.
Як розповідають у громаді, Ігор був авторитетною людиною: його знали та поважали. Свої принциповість, доброчесність та наполегливість Ігор Тарасюк спрямував у правильне русло: був обраний депутатом Колодяжненської сільської ради, аби відстоювати інтереси своєї громади. Завжди відзначався патріотизмом, що, зрештою, стало вирішальним: пішов захищати Україну з початку повномасштабного російського вторгнення.
Його рішення було обдуманим і твердим. Він повертався на фронт після поранень і продовжував оберігати свій дім, Батькіщину від жорстокого і підступного російського ворога. Та, на жаль, ціна цього дуже висока...
Ігор Тарасюк народився і проживав у Любитові. Створив сім’ю, разом з дружиною народили і виховали доньку і сина. Господарював на землі, займався бджільництвом, підприємницькою діяльністю. Та й загалом важко назвати щось, чого він не вмів робити, адже мав направду золоті руки. Окрім того, був творчою людиною: писав пісні, любив співати та грати на гітарі. Боляче, що війна забирає таких людей: чесних, справедливих, талановитих і багатогранних. Нещадний ворог обірвав життя захисника при виконанні бойового завдання і травми виявилися несумісні з життям. Тож тепер ім’я Ігоря Тарасюка навіки вписане в історію України та її боротьби за незалежність, адже він віддав найдорожче...
Сьогодні, 18 червня 2024 року, громада зустріла траурний кортеж, сформувавши живий коридор шани і встеляючи останній земний шлях воїна живими квітами. Попрощатися з Ігорем прийшло багато людей – рідні, друзі, односельчани, представники місцевої влади, духовенства, військові. Щирі співчуття рідним і близьким висловив сільський голова Віталій Кашик.
– Ми всі чекали нашого хорошого колегу з війни і тяжко нині усвідомити цю страшну реальність: його більше немає з нами, він приєднався до Небесного легіону Героїв, але назавжди лишиться у наших серцях. Тож найперше, звертаюся до дружини, дітей, усіх рідних: тримайтеся. Низько схиляю голову перед вами у скорботі за Ігорем і глибокій шані. Вічна і світла пам’ять. Слава Україні!
Отці Православної церкви України відспівали воїна у Свято-Покровській церкві. Варто згадати, що сам Ігор був серед ініціаторів зведення храму ПЦУ у Любитові, активістом релігійної громади, співав у церковному хорі.
Поховали Ігоря Тарасюка на місцевому кладовищі з усіма військовими та релігійними почестями.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Києві знайшли мертвим аташе посольства США в Україні
Сьогодні 22:28
Сьогодні 22:28
Заплатять по 59 тисяч: двоє уродженців Рівненщини незаконно купували на Волині бурштин
Сьогодні 21:50
Сьогодні 21:50
Меру Мукачева Балозі обрали запобіжний захід
Сьогодні 21:14
Сьогодні 21:14
Графік вимкнення електроенергії на Волині 27 червня
Сьогодні 20:17
Сьогодні 20:17
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.