На Волині як ніде змушували пити: Ukraїner у Луцьку – про історії з деокупованих міст, експедицію в Крим і книги

«Для нас важливо підтримувати тих, хто зараз перебуває в окупації. Також ми розповідаємо, як люди проходять через окупацію, як вони чинять опір. Це потрібно бачити тим, хто зараз, наприклад, у Криму і підтримує Україну, щоб розуміти, що їх не кинуть, що деокупація можлива. Можна чинити опір. Російська армія не друга у світі. І росіяни тікатимуть як пацюки. Це станеться з усіма нашими землями», – такий меседж намагається транслювати команда Ukraїner у всіх своїх медіапродуктах.

До Луцька засновник проєкту Богдан Логвиненко, шеф-редакторка текстових форматів Євгенія Сапожникова та оператор, режисер Микола Носок завітали 13 листопада.

Вони презентували дві книги: «Ukraїner. Країна зсередини 2» про історії українських земель, розказані людьми з різних куточків країни, та фотокнигу «Ukraine from above», що показує нашу країну з висоти.

Організувала захід команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера». Він відбувся у просторі театру «Гармидер» #культурнеУКРИТТЯ.

Модерувала зустріч журналістка Олена Лівіцька.СВЯТКУВАЛИ ВОСЬМИЙ ДЕНЬ ПАСХИ

Ukraїner із 2016 року досліджує Україну та український контент, розповідає історії українців і транслює їх у всьому світі. Звісно, за цей час команда побувала й на Волині. Як пригадав Богдан Логвиненко, найбільше йому запам’яталися знімання в поліському селі Чорниж.

«У Чорнижі нам було складно, бо там нас, напевно, як ніде примушували пити. Там прозвучала фраза, яка мені запам’яталася назавжди. На сніданок у нас уже налито і чоловік каже: «Або ти п’єш, або йдеш». Отака привітність, гостинність (сміється, – ВН). Ми знімали весь вечір, ранок – хто як міг.

Один зі старших чоловіків сказав: «Нам треба їхати на точку по запаси». Я не знав, про що йдеться, і повіз його. Ми приїжджаємо в будинок, де є тільки голі стіни. По всьому будинку стоїть якась тара. Спершу я подумав, що з водою. Очевидно, що ні. І цей чоловік каже: «Мені того, свіженького». Вони заходять, а там – повна ванна самогону… І ми з тарою повертаємося назад святкувати, здається, восьмий день Пасхи», – поділився Богдан Логвиненко.Читати ще: Вісім світлин з Волині – у ТОП-100 фото 2021 року від Ukraїner

Цього разу команда проєкту встигла оглянути в Луцьку середмістя, Музей сучасного українського мистецтва Корсаків та будинок скульптора Миколи Голованя.

Євгенія Сапожникова наголосила: «Найперше ми пішли до будинку з химерами Миколи Голованя. Ми робили про нього історію. Насправді це одна з моїх улюблених історій. Я дуже перейнялася його підходом до життя, його мистецьким баченням. А на зустріч ми приїхали з музею Корсаків. Музей такого масштабу – це для мене стало відкриттям».Читати ще: Ukraїner зняв відео про луцький театр в ангарі «Гармидер»

«ДЛЯ НАС ВАЖЛИВО ПОКАЗУВАТИ ОПІР»

Від початку повномасштабного вторгнення Ukraїner перезапустив свої канали комунікації, аби вони розповідали про війну. Одним із пріоритетів стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами.

Нині команда медіапроєкту збирає історії евакуйованих, фіксує гуманітарні та військові ініціативи, записує інтерв’ю з активістами та викриває російську пропаганду, зокрема на деокупованих населених пунктах.

Як зауважив Богдан Логвиненко, під час знімання історій з деокупованих міст команді Ukraїner насамперед важливо показати опір.

«Наприклад, ми поїхали на Закарпаття і нам кажуть: «Зніміть про вирубку лісів». Ми відповідаємо: «О’кей. Якщо є якась організація чи людина, яка ефективно бореться з вирубкою лісів, ми це покажемо. Якщо ні, то нам немає що показувати. Ми не розслідувачі. Це не наш формат».

Ми нація, яка пережила безліч болю, травм. Ми доволі мало уваги звертаємо на свої перемоги, на те, як ми боролися. Ми говоримо про Голодомор, але рідко – про його причини, про те, що в той час була така кількість повстань, що Україна навряд втрималася би у складі СРСР, якби росіяни не вчинили би тут геноцид. Це те, що ми намагаємося робити весь час.

Два роки тому ми займалися темою Голодомору. Ми проінтерв’ювали понад 100 свідків Голодомору. Ми намагалися говорити з ними про опір, про те, як вони рятували інших.

Зараз ми говоримо зі свідками окупації. Для нас важливо показувати, як вони боролися, а не як вони страждали. Звісно, ця історія теж є», – прокоментував автор Ukraїner.Чергова історія проєкту буде присвячена чоловіку з Ізюма, який місяць провів у полоні. Він говорить не тільки про постійні катування в полоні, а й про те, як організувалася самооборона, як понад місяць місто трималося.

«БУДИНОК ЗРУЙНОВАНИЙ, АЛЕ КНИЖКА ВЦІЛІЛА»

Водночас Ukraїner продовжує видавати книги про сучасну українську історію та фотоальбоми.

«Ukraїner. Країна зсередини 2» та «Ukraine from above» – результати кількарічних експедицій країною.

«Чи потрібно видавати книжки? Для нас це було відкритим питанням у березні. У квітні ми вже його закрили, бо в Харкові запрацювала друкарня і ми вирішили, що потрібно друкуватися. Але ми все одно мали побоювання: чи книжки будуть продаватися? У якийсь момент ми зрозуміли, що книжки зараз мають інше значення. Вони більше цінуються.

Ми отримали з десяток знімків. Люди фотографують наші книжки у своїх зруйнованих будинках. Показують: будинок зруйнований, але книжка вціліла. Ідеться про відчуття цінності книги як продукту, який може передати історію. Нам було важливо, аби ті історії, які ми збирали протягом трьох років, залишилися зафіксованими і стали додатковим підтвердженням того, за що ми воюємо, волонтеримо, донатимо», – сказав Богдан Логвиненко.До слова, Ukraїner має попередні домовленості про друк «Країни зсередини» англійською та німецькою мовами.

«У КРИМУ Є БАГАТО ІСТОРІЙ, ЯКІ МИ ЗАПИШЕМО»

Після перемоги Ukraїner продовжуватиме свою роботу – розповідатиме про фантастичних українців, акцентувала Євгенія Сапожникова.

«Думаю, наші експедиції обов’язково продовжуватимуться. Днями ми віддали в друкарню чергову книгу «Різдво й Маланка». Це результат зимової експедиції, яка сталася якраз перед повномасштабним вторгненням. Осмислюючи все, що відбулося, розуміємо: класно, що ми зробили цю експедицію, що зафіксували багато традицій відзначення зимових свят у різних регіонах України. Думаю, в нас буде ще не один такий проєкт», – сказала вона.Також буде багато роботи з висвітлення відбудови України, додав режисер Микола Носок.

«Коли розпочалася реформа децентралізації, в нас був проєкт із вдалими ОТГ. До речі, на Волині їх було досить багато – цілих три. Під час знімання деокупації ми переосмислили те, що робили тоді. Ми знімали ОТГ і зараз приїхали в те ж місце. І ті люди, які чотири роки тому розповідали, що планували зробити, нині показують, як росіяни все знищували, розстрілювали. Водночас вони розказують про плани. Це теж треба фіксувати. Очевидно, є кілька місць, де ми ще не бували. У Криму є багато історій, які ми запишемо», – зауважив він.Своєю чергою, Богдан Логвиненко планує після перемоги переїхати в Крим.

«У нас буде доволі багато випаленої землі. Є багато територій, де російська пропаганда пропрацювала довго. У випадку Криму ідеться не про вісім років… Якщо говорити про те, що буде після деокупації, то ми навіть не уявляємо, наскільки складно нам буде відновлювати український контекст на деокупованих територіях, особливо там, де ця окупація в тихому форматі, як у Криму, розпочалася задовго до офіційної.

Думаю, нам усім варто задуматися про те, щоб хоча би на якийсь час переїхати в Крим, бути посланцями українського контексту в Криму, на частинах Донеччини, Слобожанщини, які понад вісім років – в окупації», – звернув увагу автор Ukraїner.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---