«На туберкульоз може захворіти кожен», – лікар із Луцька про прогресування епідемії, яка не має кордонів

Як прогнозують експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я, через пандемію коронавірусу епідемія туберкульозу може прогресувати. Однією зі складових успішної боротьби з хворобою є пріоритетність лікування пацієнтів в умовах стаціонару, де можна ізолювати їх від соціуму.

Профілактику поширення туберкульозу в протитуберкульозних закладах, епідеміологічні ситуації в Польщі та Україні, а також важливість профілактики інфікування збудником туберкульозної інфекції населення волинські спеціалісти обговорили з польськими колегами.

Вебінар 29 липня провів директор Малопольської лікарні легеневих хвороб і реабілітації імені Едмунда Войтили в Ярошовці (Олькуський повіт Малопольського воєводства, Польща) Кшиштоф Ґжезік. За ініціативи доктора медичних наук, професора, завідувача відділенням легеневого туберкульозу КП «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Юрія Валецького до заходу долучилися лікар-методист відділу моніторингу і оцінки Волинського обласного центру громадського здоров’я Людмила Симонюк та голова ГО «Інститут соціальної ініціативи» Ілля Токаренко.

Із туберкульозом варто боротися на міжнародному рівні

Як розповів Інформаційному агентству Волинські Новини Юрій Валецький, волинські лікарі здавна контактують із представниками системи охорони здоров’я Польщі, які працюють у сфері боротьби з туберкульозом. Ділові зв’язки переросли в дружні, тож медики періодично зустрічаються як у Польщі, так і в Україні. Однак через карантинні реалії зустрічі довелося перевести в онлайн-режим.Рівень захворюваності на туберкульоз у Польщі зараз у 5-6 разів менший, ніж в Україні. «Але поляки добре розуміють те, що інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом, кордонів не має, а міграція населення може сприяти тому, що люди інфікуватимуться й далі, адже від зараження важко убезпечитися. Тобто, якщо ситуація покращиться в Україні, то, відповідно, у Польщі також зменшиться ризик погіршення епідеміологічного стану. Тому з туберкульозом варто боротися на міжнародному рівні», – сказав медик.

Пацієнта потрібно виписувати тоді, коли він не загрожує іншим

Він пригадав, що минулого року двоє лікарів і головна медична сестра з Волинської області разом з українськими колегами з інших регіонів мали можливість на практиці ознайомитися з польським досвідом боротьби з туберкульозом під час двотижневого стажування в Малопольській лікарні легеневих хвороб і реабілітації імені Едмунда Войтили в Ярошовці.

«До боротьби з туберкульозом у Польщі залучені лікарні, санітарно-епідемічна служба і поліція. Навіть у разі підозри на туберкульоз пацієнта чимшвидше госпіталізують у стаціонар, таким чином ізолюють його, аби мінімізувати ризик зараження інших осіб. І хворий перебуває на лікуванні у стаціонарі не до припинення бактеріовиділення, а до повного одужання, тобто протягом 6-20 місяців і довше. Пацієнта виписують лише тоді, коли він не становить загрози для інших», – розказав Юрій Валецький.

Якщо ж хворий відмовляється від госпіталізації, справу бере у свої руки поліція, яка може оштрафувати особу та у примусовому порядку доставити її до лікувального закладу.

Щороку 700-800 волинян хворіють на туберкульоз

Натомість в Україні 90% пацієнтів лікуються амбулаторно, тобто вдома, адже протягом останніх кількох років більшість стаціонарів, де лікували хворих на туберкульоз, у країні закрили. До прикладу, на Волині хворих на туберкульоз приймає лише обласний фтизіопульмонологічний медичний центр, розташований у Луцьку. На сьогодні на стаціонарному лікуванні перебувають 50 пацієнтів.

Кілька років тому в області нараховувалося 400 ліжок у стаціонарі для хворих на туберкульоз.

Водночас щорічно 700-800 волинян хворіють на туберкульозну інфекцію, а 150-200 – помирають від туберкульозу.

«Ми мусимо проконтролювати кожну прийняту пацієнтом таблетку»

До суттєвих переваг стаціонарного лікування Юрій Валецький відніс контроль: «Ми мусимо проконтролювати кожну прийняту пацієнтом таблетку, що амбулаторно зробити неможливо. Часто наші пацієнти – несвідомі, малоосвічені, з груп ризику через вживання алкоголю чи наркотичних речовин. Нерідко хворі припиняють лікування, коли відчувають мінімальне полегшення. Це велика помилка, адже в такому разі збудник туберкульозу пристосовується до ліків і стає резистентним до них, тож повторно призначені препарати на нього не діятимуть. Чи не найбільша проблема – саме резистентність збудника туберкульозу до найефективніших ліків. У кожного 4-5 пацієнта, який захворів вперше, через стійкість мікробактерій до препаратів, курс лікування триває більше 20 місяців. У випадку хіміорезистентного туберкульозу ефективність лікування становить менше 50%».

Окрім того, у стаціонарі можна ізолювати пацієнта від інших, зокрема й від його родини, а також дбати про збалансоване харчування хворого.

«Підраховано, що кожна гривня, вкладена в лікування хворого на туберкульоз, дає економічний ефект у 47 гривень», – сказав лікар.

«На туберкульоз може захворіти кожен»

Юрій Валецький наголосив, що туберкульоз – це не тільки інфекційна хвороба, а й соціальна, тож до боротьби з ним мають долучатися не лише медичні працівники. Необхідні знання повинні мати і громадяни. Також надзвичайно важливо, аби серйозність ситуації усвідомлювали й органи влади.

«На думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я, через коронавірус епідемія туберкульозу загостриться, адже зараз важко діагностувати хворих: прийом пацієнтів у поліклініках обмежений, профогляди не проводяться, хворі залишаються вдома. Натомість дуже важливо своєчасно виявляти туберкульоз, проводити флюорографію серед населення, адже, доки хворий не кашляє, він не є небезпечним для населення і вилікувати його легше. Зараз більшість виявлених випадків – це занедбані пацієнти, які кашляють кілька місяців, а то й років», – розповів медик.

Він поінформував, що туберкульозом інфіковані 90-95% дорослих і половина дітей шкільного віку. Хвороба ж розвивається, зокрема, у разі послаблення імунітету організму. На щастя, діти хворіють не так часто, як дорослі.

Підступність туберкульозу ж полягає в тому, що часто він може проходити на початкових стадіях безсимптомно, або з такими неспецифічними симптомами, як втрата ваги, погіршення апетиту, болі в хребті, невисока температура, захриплість горла тощо.

«На туберкульоз може захворіти кожен. Дехто вважає: якщо добре харчується, забезпечений, часто їздить на відпочинок, то не захворіє. Це хибна думка – хворіють на туберкульоз усі, зокрема й через стреси, коли опірність організму до інфекції знижується», – сказав Юрій Валецький.

Насамкінець резюмував, що потрібно переймати досвід країн, де успішно борються з хворобою, де розуміють, що краще вкладати гроші в профілактику, ніж гасити полум’я туберкульозу.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---