Микола повернувся із Польщі, а Іван відмовився від заробітків: двоє братів із Волині служать у Нацгвардії
![](/resize/450x300/r/files/news/2023/07-03/364034/357396377_653603423462093_337964930821093793_n.jpg)
Брати Іван і Микола у перші дні повномасштабної війни, не чекаючи повісток, пішли у центр комплектації і приєднались до лав НГУ на Волині. Микола задля цього терміново повернувся з Польщі, де працював зварювальником, а Іван відмовився від чергового виїзду на заробітки.
Історію братів розповідають у Військовій частині 1141 Національної гвардії України.
Обоє служать у підрозділі Національної гвардії, що охороняє важливі державні об’єкти та посилює північні рубежі оборони України. Якби на початку війни не було такої маси добровольців у регіоні, ворог міг би наважитися й на вторгнення з північно-західного напрямку, вважають брати.
Іван має вищу освіту археолога і свій погляд на той історичний момент, у якому нам усім випало жити: «Росія вже триста років не може залишити нас у спокої. Нинішня війна є продовженням Голодомору і всіх інших злочинів проти нас. Але її варто розглядати не тільки як велике випробування, а і як шанс. Шанс остаточно вирватися з-під впливу архаїчної росії. Ми ж для того і починали рух до Євросоюзу – щоб жити цивілізованим життям без неї».
Читати ще: «Стримую сльози, щоб не тривожити синів», – мама двох захисників з Волині
Війна проявила те, що українці в своєму розвитку пішли значно далі, ніж північні сусіди, додає Микола: «Якщо окупанти крадуть з України унітази і ставлять на газову плиту електричні чайники, це проявляє їхній рівень свідомості. Вони живуть десь у минулих століттях і самі наочно доводять, наскільки ми з ними різні народи».
У гвардійському підрозділі брати не лише відновили знання і навички, здобуті під час строкової служби, а й навчилися новим підходам тактики, домедичної допомоги, топографії та інженерної справи.
Читати ще: Єдиним кулаком: на фронті воюють четверо синів, зять та троє онуків матері-героїні з Волині
На запитання, як вплинули їхні цивільні спеціальності на військову службу, брати жартують. «Я ж – професійний зварювальник. Тому й інгредієнти борщу на взводному опорному пункті зварюю добре», – сміється Микола.
Іван каже, що хоч і не працював за своїм археологічним фахом, але у війську всі стають археологами на практиці – копати тут треба багато.
Читати ще: Одне на двох ім’я і спільна мрія: рідну землю боронять батько й син з Волині
Хоча брати провели на заробітках останнє десятиліття, але вірять, що після перемоги трудова міграція українців піде на спад – відбудова держави стане найважливішим завданням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Історію братів розповідають у Військовій частині 1141 Національної гвардії України.
Обоє служать у підрозділі Національної гвардії, що охороняє важливі державні об’єкти та посилює північні рубежі оборони України. Якби на початку війни не було такої маси добровольців у регіоні, ворог міг би наважитися й на вторгнення з північно-західного напрямку, вважають брати.
Іван має вищу освіту археолога і свій погляд на той історичний момент, у якому нам усім випало жити: «Росія вже триста років не може залишити нас у спокої. Нинішня війна є продовженням Голодомору і всіх інших злочинів проти нас. Але її варто розглядати не тільки як велике випробування, а і як шанс. Шанс остаточно вирватися з-під впливу архаїчної росії. Ми ж для того і починали рух до Євросоюзу – щоб жити цивілізованим життям без неї».
Читати ще: «Стримую сльози, щоб не тривожити синів», – мама двох захисників з Волині
Війна проявила те, що українці в своєму розвитку пішли значно далі, ніж північні сусіди, додає Микола: «Якщо окупанти крадуть з України унітази і ставлять на газову плиту електричні чайники, це проявляє їхній рівень свідомості. Вони живуть десь у минулих століттях і самі наочно доводять, наскільки ми з ними різні народи».
У гвардійському підрозділі брати не лише відновили знання і навички, здобуті під час строкової служби, а й навчилися новим підходам тактики, домедичної допомоги, топографії та інженерної справи.
Читати ще: Єдиним кулаком: на фронті воюють четверо синів, зять та троє онуків матері-героїні з Волині
На запитання, як вплинули їхні цивільні спеціальності на військову службу, брати жартують. «Я ж – професійний зварювальник. Тому й інгредієнти борщу на взводному опорному пункті зварюю добре», – сміється Микола.
Іван каже, що хоч і не працював за своїм археологічним фахом, але у війську всі стають археологами на практиці – копати тут треба багато.
Читати ще: Одне на двох ім’я і спільна мрія: рідну землю боронять батько й син з Волині
Хоча брати провели на заробітках останнє десятиліття, але вірять, що після перемоги трудова міграція українців піде на спад – відбудова держави стане найважливішим завданням.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 0
Монастир тринітаріїв у Луцьку на старих зображеннях
Сьогодні 12:03
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 12:03
Ковельську екстренку відремонтують за 14 мільйонів![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 10:08
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 10:08
Оштрафували на 34 тисячі: біля Луцька чоловіка вдруге за рік зловили п’яним за кермом авто![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 09:39
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 09:39
Вночі сили ППО знищили 35 «шахедів» із 39
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
За місяць яйця на Волині здорожчали майже на 30%
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Біля Луцька за три мільйони продають будівлю котельні. Фото
Сьогодні 07:43
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 07:43
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.