«Мріємо, щоб донька навчилася читати»: історія луцької сім'ї, яка виховує дитину з синдромом Дауна
60 родин у Луцькій територіальній громаді виховують дітей із синдромом Дауна. Усі вони відвідують громадську організацію «Даун-синдром».
Про це розповіла Суспільному її керівниця Олена Мельник.
Про діагноз синдром Дауна в дитини родина Ткачуків дізналася в пологовому будинку. Як розповіла мама Валентина Ткачук, попри перші сумні думки, Софія принесла в їхнє з чоловіком життя дуже багато радості.
«Якби хоча б на мить заглянути в майбутнє і побачити сьогоднішній день, то сліз було б набагато менше. Всупереч всім стереотипам, ці діти їх ламають своєю добротою, ніжністю, любов’ю до життя. Це постійні обійми, посмішка, я тебе люблю», – каже лучанка.Коли малій виповнився рік, сказала Валентина Ткачук, зрозуміли, що треба приділити максимум зусиль розвитку дитини. Зі слів жінки, Софію вирішили віддати у звичайний дитсадок в селищі Голоби, де проживали певний час, і це був успішний досвід.
«Коли ми звернулися до завідувачки садочка, отримали у відповідь лише один позитив. У них не було на той момент досвіду, спеціалістів, але всі пішли назустріч. За рік ми спільними зусиллями зробили, щоб Софійка почувалася комфортно. Вона розуміє нас, ми розуміємо її, її розуміють ті, хто поряд», – додає Валентина.Зараз Софійка навчається за інклюзивною формою навчання у Луцькому навчально-реабілітаційному центрі. Уже вміє писати й рахувати.«Дітей в класі менше, викладачів і вихователів більше – і результат освіти відразу помітний, дитина пробує читати, писати, елементарні математичні дії виконувати», – розповідає тато дівчинки Анатолій Ткачук.Софію Ткачук підтримує її сестра, 11-річна Ангеліна. Розповідає: разом повторюють букви та цифри, вчать уроки та займаються творчістю. Серед улюблених іграшок Софії – дитячий лікарський набір.
«За нею не дуже тяжко дивитися. Якщо мама мене попросила позайматися, то ми позаймаємося і тоді я піду десь погуляти. Вона весела, смішна, добра», – каже сестра.Серед найбільших мрій родини Ткачуків – аби їхня донька навчилася читати та пізнавала цей світ через книгу. Зі слів Валентини, зусилля для розвитку малечі та покращення її життя докладають щодня, зокрема для отримання підтримки та допомоги приєдналися до громадської організації «Даун-синдром».
Як додав тато Анатолій Ткачук, в організації для дітей постійно відбуваються заходи, тож діти мають хобі, таланти та беруть участь у цікавих забавах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це розповіла Суспільному її керівниця Олена Мельник.
Про діагноз синдром Дауна в дитини родина Ткачуків дізналася в пологовому будинку. Як розповіла мама Валентина Ткачук, попри перші сумні думки, Софія принесла в їхнє з чоловіком життя дуже багато радості.
«Якби хоча б на мить заглянути в майбутнє і побачити сьогоднішній день, то сліз було б набагато менше. Всупереч всім стереотипам, ці діти їх ламають своєю добротою, ніжністю, любов’ю до життя. Це постійні обійми, посмішка, я тебе люблю», – каже лучанка.Коли малій виповнився рік, сказала Валентина Ткачук, зрозуміли, що треба приділити максимум зусиль розвитку дитини. Зі слів жінки, Софію вирішили віддати у звичайний дитсадок в селищі Голоби, де проживали певний час, і це був успішний досвід.
«Коли ми звернулися до завідувачки садочка, отримали у відповідь лише один позитив. У них не було на той момент досвіду, спеціалістів, але всі пішли назустріч. За рік ми спільними зусиллями зробили, щоб Софійка почувалася комфортно. Вона розуміє нас, ми розуміємо її, її розуміють ті, хто поряд», – додає Валентина.Зараз Софійка навчається за інклюзивною формою навчання у Луцькому навчально-реабілітаційному центрі. Уже вміє писати й рахувати.«Дітей в класі менше, викладачів і вихователів більше – і результат освіти відразу помітний, дитина пробує читати, писати, елементарні математичні дії виконувати», – розповідає тато дівчинки Анатолій Ткачук.Софію Ткачук підтримує її сестра, 11-річна Ангеліна. Розповідає: разом повторюють букви та цифри, вчать уроки та займаються творчістю. Серед улюблених іграшок Софії – дитячий лікарський набір.
«За нею не дуже тяжко дивитися. Якщо мама мене попросила позайматися, то ми позаймаємося і тоді я піду десь погуляти. Вона весела, смішна, добра», – каже сестра.Серед найбільших мрій родини Ткачуків – аби їхня донька навчилася читати та пізнавала цей світ через книгу. Зі слів Валентини, зусилля для розвитку малечі та покращення її життя докладають щодня, зокрема для отримання підтримки та допомоги приєдналися до громадської організації «Даун-синдром».
Як додав тато Анатолій Ткачук, в організації для дітей постійно відбуваються заходи, тож діти мають хобі, таланти та беруть участь у цікавих забавах.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.