Мріють про Дубай та мільйони підписників: у Луцьку для дітей непростої долі придбали диво-піч для випалювання глини

Муфельну піч для випалювання виробів із глини вартістю 32 тисячі гривень придбали громадській організації «Центр реабілітації інвалідів дитинства, сиріт «Зірка надії», яка вже сьомий рік поспіль реалізовує на Волині проект арт-терапії «Ліпка глиною».

Заповітну мрію дітей із непростими долями втілили за сприяння Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» напередодні новорічних свят.

Глиняний горщик скільки завгодно може стояти на сонці, утім однаково не стане від цього міцним. Натомість ще з моменту зародження гончарства як виду мистецтва майстри випалювали вироби у спеціальних печах, після чого ті тверділи й доходили до нас у неушкодженому вигляді крізь століття.

Читати ще: Як магія волинської глини допомагає віднайти спокій

А ще глина має позитивну енергетику, заспокоює та розвиває дрібну моторику. Саме тому робота із глиною напрочуд важлива для дітей із кризових сімей та для дітей із вадами, якими з 2014 року опікується громадська організація «Зірка надії».Спершу «Зірка надії» займалася лишень із вихованцями Луцького навчально-реабілітаційного центру, дітки з якого стали членами цієї громадської організації. Згодом діяльність розширилася на всю область. Працюють переважно із учнями інклюзивно-ресурсних центрів. Загалом щороку до проекту долучається близько 600 дітей. Щороку організація влаштовує виставку кращих робіт, демонструючи здобутки за рік. Минулоріч восени відкрили школу гончарства. Тепер же хочуть створити мистецький майданчик у старому місті в Луцьку.«Друзів не вибирають – ними стають. Протягом семи років співпраці з Фондом Ігоря Палиці «Тільки разом» ми стали справжніми друзями, бо вони з розумінням ставляться до нашої ініціативи. Бог нам допоміг спільно втілити безліч чудових справ. Муфельна піч була нашою мрією. Це актуальний подарунок, бо тепер можемо випалювати вироби з глини. Це така чудо-піч, що дає нам змогу повноцінно займатися гончарством. Вона має великий простір, у який можна помістити навіть громіздкі вироби. Тому відтепер маємо змогу організовувати майстер-класи не лише для дітей з Луцька, а й з усієї територіальної громади. Їхні вироби можуть сміливо прикрасити будь-який тематичний фестиваль», – із захопленням розповідає ідейний натхненник і засновник організації Олександр Жаловага.З його слів, нині «Зірка надії» налічує понад сотню дітлахів.

«Чужих дітей не буває. Для нас кожна дитина, яку знаходимо, цінна, наче самоцвіт. У кожного із них – своя непроста життєва історія. І знаходити такі скарби – найважливіше у нашій роботі», – наголошує голова організації.Як зазначила голова правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода, ГО «Зірка надії» взяла на себе надзвичайно важливу і почесну місію – допомагати тим дітям, яким змалку життя підкинуло непрості випробування. За час своєї активної діяльності організація охопила творчістю велику кількість дітей.

«Часто це дітки з особливими та непростими долями. А тому це направду надважливо, – зазначає Катерина Шкльода. – В організації постала потреба в придбанні муфельної печі для випалювання виробів з глини. Уявіть, наскільки дітям приємно, коли вони бачать, що створили з маленького шматочка глини, який ні на що не був схожим, сердечко чи, скажімо, ангелика. І цей виріб у печі перетворюється на річ, яку можна потримати в руках, самостійно розмалювати, а потім подарувати комусь. Це надзвичайно цінно, бо розвиває у дитині особистість. Сподіваємося, що муфельна піч, яку ми придбали, допоможе їм творити й розширювати кругозір. Соціалізувати цих дітей дуже важливо. І ми бажаємо організації у новому році ще більше здобутків».17-річний Назар Тарасюк має власний відеоблог на YouTube. Хлопець обожнює комп’ютерні ігри, тому його канал присвячений саме цьому виду розваг. Наразі у юнака лише 17 підписників, але він мріє про мільйон.

«Заливаю відео з іграми на YouTube, щоб бути популярним», – щиро розповідає хлопець.Каже, що з глиною працювати йому дуже подобається: «Колись розмальовував підсвічника. Вийшло досить гарно. Було якось, що навіть замок зліпив».

Назар зізнався, що має заповітну мрію – закінчити школу та надбати власний автомобіль, щоправда, із маркою ще не визначився.

Окрім любові до гончарства, 5-річна Ліза Васильчук обожнює танцювати: «Вмикаю собі вдома відеоролики із танцювальними заняттями і вчуся по них. Результат знімаю у Тік-Ток».

Дівчинка також зізналася, що мріє поїхати у Дубай в далеких Арабських Еміратах.

«Там є багато чого. Величезне море, у яке можна пірнати з головою. Глибоко-глибоко», – мрійливо закочує очі миловидна дитина.Через непрості життєві обставини 10-річна Яна Чуєва зростає без батьківського тепла. Любить малювати, розмальовувати і, звичайно ж, працювати з глиною. Із усіх шкільних предметів дівчинці найбільше подобається образотворче мистецтво.

«У мене з образотворчого мистецтва – 12 балів за рік. Ось! Вдома у мене дуже багато малюнків. Ліпити з глини люблю особливо. Востаннє зробила метелика та сердечко, розмалювала їх, але вироби десь зникли. Видно сподобались комусь, то й забрали», – щиросердно каже дитина.Й справді, в умілих дитячих рученятах незграбний шматочок глини перетворюється на пташку, свищик, підсвічник, кухоль чи янгола. Та найголовнішим є те, що під час творчої роботи малеча та підлітки забувають про життєві негаразди. Їхні очі сяють щастям, а свої вироби вони творять серцем.

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---