«Мріяла зробити весільний букет для його нареченої. Тепер ношу квіти на кладовище», – сестра Героя з Луцька

У Луцьку на вулиці Чорновола відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику України Сергію Фокіну. Рідні та близькі поділилися спогадами про бійця окремого спеціального батальйону 214-ї бригади ОПФОР.

«Привіт, сину. Мама прийшла з роботи. Все добре», – так щодня вітається зі своїм сином Наталія Фокін. Уже понад рік Сергія немає. Він загинув від артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі Бахмута. Але досі його привіти, записані на телефон, не дають матері забути голос сина, йдеться в сюжеті «12 Каналу».

Боєць із позивним Лютий був чи не на всіх гарячих точках фронту. Це, зокрема, Лиман, Ямпіль, Бахмут.

Згадки про Бахмут і вічну пам'ять викарбувані на меморіальній дошці, яку встановили в Луцьку на вулиці Чорновола, 2, де народився і виріс Сергій Фокін.

«Він ще раніше вирішив. Він нікуди не ховався. Він казав, як і всі хлопці: як треба, то піду захищати, щоб ви жили мирно і щасливо», – плаче мама Героя Наталія Фокін.

Жити щасливо і з усмішкою – це про Сергія Фокіна. Навіть на передовій він ніколи не втрачав почуття гумору і завжди надихав інших співом і музикою, дуже любив грати на гітарі.

На його гітарі тепер мріє навчитися грати рідна сестра Тетяна. Аби стати ближчою до брата, який не з нею, Тетяна записала відео з військовим одягом Сергія і його улюбленою піснею з фронту.

«Я лишила таку пам’ятку на річницю. Записала відео. На тому відео присутній він, присутня я. Це спроба зблизитись і зробити те, що не могла зробити раніше», – говорить Тетяна Фокін.

А ще сестра каже: щоб подарувати частинку своєї вдячності брату, вона щоразу робить для нього квіткові композиції.

«Усі букети, які моя сім’я несе до нього, завжди роблю я. Це для мене дуже велика честь. Це моя душа. Я повинна це робити. Колись я мріяла зробити весільний букет для його нареченої. Цього я не зробила. Тепер ношу квіти на кладовище – найкращі квіти, найгарніші композиції, які стараюся для нього зробити», – не стримує сліз сестра Героя Тетяна Фокін.Читати ще: Є фото розстріляного тіла, але в частині вважають дезертиром. Волинянка півтора року розшукує сина

Меморіальна дошка загиблому Герою – пам’ять, момент, який приверне увагу перехожих, аби нагадати, якою ціною ми виборюємо нашу перемогу.

«Це дуже важливо для мене, щоб його всі пам’ятали і ніколи не забували», – наголошує Тетяна Фокін.

«Повинні всі бачити, що це діти, які пішли за нас воювати. Треба пам’ятати. Це пам'ять для нас усіх про тих, хто віддав за нас життя і віддає за нас життя. Це дуже тяжко», – додає сусідка Героя Любов Кужель.

Та найбільший біль втрати – для матері. Тепер її син завжди зустрічатиме її та інших на куту будинку, нагадуючи, що війна триває.

«Ось він поселився (будемо так казати) у своєму будинку навіки», – говорить матір Героя Наталія Фокін.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---