«Мова – це наш захист»: переселенців у Луцьку вчать розмовляти українською
Для російськомовних українців, які через агресію Росії були змушені покинути власні домівки та переїхати на Волинь, у Луцьку відкрили Розмовний клуб української мови. Усе задля того, щоб переселенці природно й комфортно почувалися в україномовному середовищі.
Координатор розмовного клубу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Оксана Приймачок. Вона розповіла Інформаційному агентству Волинські Новини, що ідею проведення занять у форматі живого спілкування вдалося реалізувати всього за кілька днів.
«Як знаємо, лише в Луцьку нараховується кілька тисяч внутрішньо переміщених осіб. До нас із міської ради дійшла інформація, що деякі переселенці запитували про курси, викладачів, які могли би допомогти їм удосконалити їхній рівень української мови. У нас буквально за кілька днів визріла ідея створення не курсів, які передбачають чітку програму, видачу сертифікатів після закінчення, а Розмовного клубу української мови. Тут, як кажуть переселенці, вони все розуміють, але ще ніяк не розпочнуть розмовляти», – зазначила Оксана Іванівна.
Перше заняття відвідали всього 15 людей, адже багато переселенців уже знайшли роботу або займаються волонтерством.
«Заняття у клубі проходитимуть двічі на тиждень: у вівторок та четвер. Ми очікуємо, що їх можуть відвідувати навіть різні люди. Тобто наш клуб не передбачає якоїсь чіткої програми, коли, наприклад, якщо ви не були на попередньому занятті, то вже не маєте що робити на наступному. Це не уроки чи академічні заняття, а робота за кількома напрямками. В нас є рубрика «Український мовний етикет», де ми згадуємо елементарні формули на випадок загальних ситуацій. Ми промовляємо скоромовки, робимо фонетичні вправи, розробляємо мовленнєвий апарат. Зараз ми підбираємо цікаві тексти для читання, наприклад, про історію Волині», – зауважила Оксана Приймачок.На заняття, які відбуваються о 16:00 в аудиторії № 108 головного корпусу ВНУ імені Лесі Українки, можуть приходити всі охочі. Організатори не виключають, що розмовний клуб продовжить своє існування і після перемоги України.
«Я не проти працювати і волонтерити далі, тому що я всім серцем вболіваю за цю справу. Я вирішила, що теж маю щось робити для нашої перемоги – робити те, що в мене добре виходить», – наголосила Оксана Іванівна.
Додала, що знати мову своєї країни не просто важливо, а необхідно, адже мову можна розцінювати як зброю, особливо під час війни.
«Мова – це наш захист. Мова – це нитка нашої ідентичності, нашої території. Кордони між державами створюються не тільки бар’єрами чи зведеними стінами. Кордони між державами створюються і мовами, і культурами, і національною самобутністю. Усе це мають нарешті усвідомити ті люди, хто ще цього не зробив».
За її словами, популярною українська мова стала з 2014 року: «Я це бачу. Також бачу, як врешті починає працювати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», як починає втілюватися наша Конституція зі своєю десятою статтею в життя (Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України, – ВН). Якщо громадянин хоче, щоб держава його захищала, він повинен сам щось для цього робити. Це повинен усвідомити кожен – не відкладати на наступний понеділок, а перейматися вже і зараз».
Координатор розмовного клубу в Луцьку закликала російськомовних співвітчизників не боятися починати говорити українською мовою, навіть із помилками, адже завжди знайдуться ті, хто зможе допомогти, серед них – і фахівці факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Оксана Приймачок також заохотила тих, хто вчить українську, якнайбільше читати солов’їною: «Підійдуть будь-які книжки, написані українською мовою. У клубі ми починаємо з текстів науково-популярного характеру, текстів про наш край, історію, цікавинки, традиції, страви. Можливо, комусь більше до вподоби поезія: Ліна Костенко, Василь Симоненко – перелік невичерпний. Дивіться телепередачі українською мовою, читайте Facebook українською мовою, читайте і слухайте українською тих людей, кого ви поважаєте… Треба тільки починати щось робити. Я завжди кажу: можна знати теоретичні правила поведінки на воді, але поки ти не опинишся в тій воді, ти все одно не попливеш».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Координатор розмовного клубу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Оксана Приймачок. Вона розповіла Інформаційному агентству Волинські Новини, що ідею проведення занять у форматі живого спілкування вдалося реалізувати всього за кілька днів.
«Як знаємо, лише в Луцьку нараховується кілька тисяч внутрішньо переміщених осіб. До нас із міської ради дійшла інформація, що деякі переселенці запитували про курси, викладачів, які могли би допомогти їм удосконалити їхній рівень української мови. У нас буквально за кілька днів визріла ідея створення не курсів, які передбачають чітку програму, видачу сертифікатів після закінчення, а Розмовного клубу української мови. Тут, як кажуть переселенці, вони все розуміють, але ще ніяк не розпочнуть розмовляти», – зазначила Оксана Іванівна.
Перше заняття відвідали всього 15 людей, адже багато переселенців уже знайшли роботу або займаються волонтерством.
«Заняття у клубі проходитимуть двічі на тиждень: у вівторок та четвер. Ми очікуємо, що їх можуть відвідувати навіть різні люди. Тобто наш клуб не передбачає якоїсь чіткої програми, коли, наприклад, якщо ви не були на попередньому занятті, то вже не маєте що робити на наступному. Це не уроки чи академічні заняття, а робота за кількома напрямками. В нас є рубрика «Український мовний етикет», де ми згадуємо елементарні формули на випадок загальних ситуацій. Ми промовляємо скоромовки, робимо фонетичні вправи, розробляємо мовленнєвий апарат. Зараз ми підбираємо цікаві тексти для читання, наприклад, про історію Волині», – зауважила Оксана Приймачок.На заняття, які відбуваються о 16:00 в аудиторії № 108 головного корпусу ВНУ імені Лесі Українки, можуть приходити всі охочі. Організатори не виключають, що розмовний клуб продовжить своє існування і після перемоги України.
«Я не проти працювати і волонтерити далі, тому що я всім серцем вболіваю за цю справу. Я вирішила, що теж маю щось робити для нашої перемоги – робити те, що в мене добре виходить», – наголосила Оксана Іванівна.
Додала, що знати мову своєї країни не просто важливо, а необхідно, адже мову можна розцінювати як зброю, особливо під час війни.
«Мова – це наш захист. Мова – це нитка нашої ідентичності, нашої території. Кордони між державами створюються не тільки бар’єрами чи зведеними стінами. Кордони між державами створюються і мовами, і культурами, і національною самобутністю. Усе це мають нарешті усвідомити ті люди, хто ще цього не зробив».
За її словами, популярною українська мова стала з 2014 року: «Я це бачу. Також бачу, як врешті починає працювати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», як починає втілюватися наша Конституція зі своєю десятою статтею в життя (Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України, – ВН). Якщо громадянин хоче, щоб держава його захищала, він повинен сам щось для цього робити. Це повинен усвідомити кожен – не відкладати на наступний понеділок, а перейматися вже і зараз».
Координатор розмовного клубу в Луцьку закликала російськомовних співвітчизників не боятися починати говорити українською мовою, навіть із помилками, адже завжди знайдуться ті, хто зможе допомогти, серед них – і фахівці факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Оксана Приймачок також заохотила тих, хто вчить українську, якнайбільше читати солов’їною: «Підійдуть будь-які книжки, написані українською мовою. У клубі ми починаємо з текстів науково-популярного характеру, текстів про наш край, історію, цікавинки, традиції, страви. Можливо, комусь більше до вподоби поезія: Ліна Костенко, Василь Симоненко – перелік невичерпний. Дивіться телепередачі українською мовою, читайте Facebook українською мовою, читайте і слухайте українською тих людей, кого ви поважаєте… Треба тільки починати щось робити. Я завжди кажу: можна знати теоретичні правила поведінки на воді, але поки ти не опинишся в тій воді, ти все одно не попливеш».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Наталія
Показати IP
13 Серпня 2022 18:03
ідея вичерпала себе? чи переселенці скінчились?
У стародавньому скарбі знайшли золоті монети із зображенням незаконного римського імператора
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
«Будапештський меморандум – це...»: скільки «Укрпошта» заробила на продажу епатажної марки
11 Січня 2025 23:34
11 Січня 2025 23:34
Вечірній снігопад у Луцьку: як працюють комунальні служби
11 Січня 2025 23:06
11 Січня 2025 23:06
Лучанка вкрала у «Сім-23» продуктів на 200 гривень, а сплатить 850 гривень штрафу
11 Січня 2025 22:38
11 Січня 2025 22:38
У Ківерцях провели у вічність сорокарічного Героя Миколу Анопка
11 Січня 2025 22:10
11 Січня 2025 22:10
Україна й Польща обмінялися списками місць для ексгумації, – Мінкульт
11 Січня 2025 21:42
11 Січня 2025 21:42
На Волині за ухилення від мобілізації покарали переселенця
11 Січня 2025 21:14
11 Січня 2025 21:14
У Луцьку нетверезий водій на Volkswagen наїхав на дорожні знаки
11 Січня 2025 20:46
11 Січня 2025 20:46
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.