Монастир тринітаріїв у Луцьку на старих зображеннях
Храмово-монастирський комплекс отців тринітаріїв з’явився на Заглушецькому передмісті Луцька у 1729 році. Служителям римо-католицької віри було передано в користування церкву архистратига Михаїла. Дещо згодом духівники придбали ділянку землі поряд і змогли почати будівництво власної обителі.
Під час посвяти бароковий костел отримав імена двох святих – апостола Петра й архистратига Михаїла.
Згодом тут постав і монастир. Стіни обителі розмальовував, імовірно, Йозеф Прехтль – знаний у тому часі маляр. Одним із архітекторів монастиря був Кацпер Бажанка. Митцю належала також робота над Вавельським замком у Кракові. Тринітарії своєю місією бачили викуп із полону мешканців тих теренів, де локалізовувався їхній конвент. Міґеля де Сервантеса, автора знаменитого «Дон Кіхота», з полону викупили саме отці тринітарії.
Читати ще: «Заступивши дорогу в полі біля Довгова, за житом»: про луцьких отців домініканців середини ХVІІ століття
У стінах обителі Йозеф Прехтль, найімовірніше, намалював першу міську ікону Луцька із зображенням св. Каєтана. За постаттю святого – храми, замки, монастирі тогочасного міста. В ордені була потужна бібліотека. Доля її, як і інших бібліотек римо-католицьких конвентів Луцька, – трагічна. Після касації книги вивозили, або ж їх було втрачено. В одній із міських пожеж ХІХ століття згорів костел. Будівлю монастиря використовували як Окружний суд. Суддею працював батько сіамської принцеси, лучанки Катерини Десницької – Іван Десницький. Сьогодні у стінах обителі – військовий госпіталь.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Під час посвяти бароковий костел отримав імена двох святих – апостола Петра й архистратига Михаїла.
Згодом тут постав і монастир. Стіни обителі розмальовував, імовірно, Йозеф Прехтль – знаний у тому часі маляр. Одним із архітекторів монастиря був Кацпер Бажанка. Митцю належала також робота над Вавельським замком у Кракові. Тринітарії своєю місією бачили викуп із полону мешканців тих теренів, де локалізовувався їхній конвент. Міґеля де Сервантеса, автора знаменитого «Дон Кіхота», з полону викупили саме отці тринітарії.
Читати ще: «Заступивши дорогу в полі біля Довгова, за житом»: про луцьких отців домініканців середини ХVІІ століття
У стінах обителі Йозеф Прехтль, найімовірніше, намалював першу міську ікону Луцька із зображенням св. Каєтана. За постаттю святого – храми, замки, монастирі тогочасного міста. В ордені була потужна бібліотека. Доля її, як і інших бібліотек римо-католицьких конвентів Луцька, – трагічна. Після касації книги вивозили, або ж їх було втрачено. В одній із міських пожеж ХІХ століття згорів костел. Будівлю монастиря використовували як Окружний суд. Суддею працював батько сіамської принцеси, лучанки Катерини Десницької – Іван Десницький. Сьогодні у стінах обителі – військовий госпіталь.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині прикордонники склали військову присягу
Сьогодні 18:28
Сьогодні 18:28
Услід за Путіним: США змінили ядерну стратегію
Сьогодні 17:33
Сьогодні 17:33
Волинян попереджають про опади та ожеледицю. Прогноз
Сьогодні 17:16
Сьогодні 17:16
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.