МОН планує зменшити кількість вишів в Україні, вже є законопроєкт: що він передбачає
За останні 15 років середня кількість студентів в одному закладі вищої освіти знизилася майже вдвічі.
Зважаючи на це, у Міністерстві освіти і науки вважають, що кількість вишів потрібно оптимізувати. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі «Радіо Культура» 21 листопада, пише УП. Життя.
За його словами, наявна система вищої освіти є «роздутою», оскільки налічує понад 170 державних вишів, частина з яких має територіально відокремлені структурні підрозділи. Ступінь бакалавра також можна здобути в деяких коледжах.
«Ще є аспірантура, відкрита в інститутах Академії наук, які також вважаються окремими закладами освіти. Це – достатньо роздута система. І це тільки державні заклади, поряд із ними є ще 85 приватних», – сказав Винницький.
За його словами, потребу в оптимізації мережі закладів також диктує демографічна ситуація в країні, оскільки тенденція кількості студентів у вишах знижується.
Читати ще: Українським студентам, які виїхали за кордон, скасують стипендії, – МОН
Він додав, що зменшити кількість вишів Україні рекомендує Європейська комісія, яка стежить за тим, як Україна виконує вимоги для вступу до Європейського Союзу.
«Наша демографія не може підтримати такої кількості закладів освіти. 15 років тому середня кількість студентів на один заклад становила 6,5 тисячі осіб, сьогодні це 3,5 тисячі. І ця тенденція триває. Європейська комісія пропонує розробити план дій для цього. Відповідь Міністерства освіти є – вже розроблено законопроєкт «Про модернізацію мережі закладів вищої освіти», – сказав заступник очільника МОН.
Читати ще: У МОН заявили, що кількість викладачів у вишах перевищує потреби
Згідно з документом, в Україні, зокрема, мають відмежувати заклади фахової передвищої освіти (коледжі) від закладів вищої освіти, каже Винницький.
Тож територіально відокремлені структурні підрозділи мають або бути приєднані до інших закладів освіти, або стати незалежними вишами.
«У Європі немає концепції територіально відокремленого структурного підрозділу чи філії, складно уявити, що, наприклад, в Гамбурзі є філія Мюнхенського університету, а в Марселі – Паризького. Нам треба їх розділити», – наголосив Винницький.
Він додав, що до кінця 2023 року в Україні буде щонайменше шість об’єднаних закладів у різних регіонах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Зважаючи на це, у Міністерстві освіти і науки вважають, що кількість вишів потрібно оптимізувати. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі «Радіо Культура» 21 листопада, пише УП. Життя.
За його словами, наявна система вищої освіти є «роздутою», оскільки налічує понад 170 державних вишів, частина з яких має територіально відокремлені структурні підрозділи. Ступінь бакалавра також можна здобути в деяких коледжах.
«Ще є аспірантура, відкрита в інститутах Академії наук, які також вважаються окремими закладами освіти. Це – достатньо роздута система. І це тільки державні заклади, поряд із ними є ще 85 приватних», – сказав Винницький.
За його словами, потребу в оптимізації мережі закладів також диктує демографічна ситуація в країні, оскільки тенденція кількості студентів у вишах знижується.
Читати ще: Українським студентам, які виїхали за кордон, скасують стипендії, – МОН
Він додав, що зменшити кількість вишів Україні рекомендує Європейська комісія, яка стежить за тим, як Україна виконує вимоги для вступу до Європейського Союзу.
«Наша демографія не може підтримати такої кількості закладів освіти. 15 років тому середня кількість студентів на один заклад становила 6,5 тисячі осіб, сьогодні це 3,5 тисячі. І ця тенденція триває. Європейська комісія пропонує розробити план дій для цього. Відповідь Міністерства освіти є – вже розроблено законопроєкт «Про модернізацію мережі закладів вищої освіти», – сказав заступник очільника МОН.
Читати ще: У МОН заявили, що кількість викладачів у вишах перевищує потреби
Згідно з документом, в Україні, зокрема, мають відмежувати заклади фахової передвищої освіти (коледжі) від закладів вищої освіти, каже Винницький.
Тож територіально відокремлені структурні підрозділи мають або бути приєднані до інших закладів освіти, або стати незалежними вишами.
«У Європі немає концепції територіально відокремленого структурного підрозділу чи філії, складно уявити, що, наприклад, в Гамбурзі є філія Мюнхенського університету, а в Марселі – Паризького. Нам треба їх розділити», – наголосив Винницький.
Він додав, що до кінця 2023 року в Україні буде щонайменше шість об’єднаних закладів у різних регіонах.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 4
Анонім
Показати IP
22 Листопада 2023 09:34
А вища освіта рабсилі не потрібна.
123
Показати IP
22 Листопада 2023 09:42
Скажи чесно дядьку, ну немає бабла, щоб фінансувати всі ці програми. А то за останні 15 років... Ти б ще підняв статистику за минулих сто років.
Корiнний лучанин
Показати IP
22 Листопада 2023 09:48
П'ятерiчку по дебiлiзацii молодi - за три Роки!!!
три беноклі
Показати IP
23 Листопада 2023 07:04
Оптимізувати усі ЗФПО до рівня професійно-технічної освіти разом зі спеціалтностями, які потребують вищого рівня освіти. Для того є ЗВО. У Європі поняття "передвища освіта" немає.
Наприклад, порівняння: спеціальність "медсестринство", кваліфікація - бакалавр, магістр. І спеціальність "клінічна психологія", кваліфікація - молодший бакалавр і т.п.
Фахівців за гуманітарними спеціалтностями готують у технічних ЗВО і, навпаки.
Також сучасним трендом стала дуальна освіта, яку особливо пропагують лесині люди, низка меморандумів якої передбачає підготовку майбутніх фахівців на підприємствах, в установах, організаціях. Тоді навіщо така кількість викладачів у самому вищі, коли їх значно якісніше заміщують саме працівники згаданих вище інстанцій? І справді, теорія не може бути якісною без практичного досвіду самого викладача.
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.