Молилися, сварилися та билися: у селі на Волині поскандалили через церкву. Відео

У селі Скулин на Ковельщині місцеві жителі посварилися і навіть побилися через церкву. Точніше, через її приналежність. Меншість, а це двадцять людей разом зі священником, проти переходу храму до ПЦУ. Хоча відповідне рішення вже прийняли на зборах.

10 червня на території храму конфлікт намагалися вирішити мирним шляхом, але, на жаль, не вдалося, йдеться у сюжеті 12 каналу.

На зборах, що відбулися ще 5 червня, понад 400 людей, а це більшість, підтримала перехід храму до Православної церкви України. Не хочуть покидати лоно Московського патріархату близько 20 людей. Настоятель отець Федір – разом із ними.

«Завжди так було, і це є тим важелем, який і керує порядком у країні і взагалі у світі: менша частина має піти за більшою», – вважає місцева мешканка Ольга.

Отримавши указ від владики Луцького і Волинського Михаїла про те, що їхню церкву прийняли у клір ПЦУ, вирішили звершити молебень. Запросили священнослужителів із сусідніх сіл, адже знали, що прихильники УПЦ МП разом зі священником підготували їм сюрприз. А саме у храм їх вирішили не пустити.Правили службу під дверима церкви отець Федір та священник із сусіднього Білина, який нині – без парафії. У когось на очах сльози, але люди продовжували співати.

Журналісти були вражені історіями, які почули від місцевих мешканців. Чимало з них відвідують храми у сусідніх селах, адже у своїй церкві священник їх не визнає.

«Особисто мене священник не хоче приймати в цьому храмі, оскільки я з чоловіком вінчана в українській церкві. Не допускає нас до сповіді, до причастя, хоча дітей моїх він охрестив», – ділиться місцева мешканка Марія.

А для того, щоб посповідатися в цьому храмі та в отця Федора, подружжю слід узагалі перевінчатися.

«До причастя я вас не допущу до того часу, поки ви не перевінчаєтеся», – переказує слова батюшки жінка.

Кажуть, поки не було війни, ще терпіли, але нині, бачачи, що відбувається в країні, не можуть бути осторонь. І, як виявляється, це далеко не поодинокі випадки.

«Наречена з української церкви, жених з московської – все, вінчати не буде. Якщо дитина народилася, а мама в українській хрещена – теж хрестити не буде, бо мама з неправильної церкви... Уже в людей теж терпець урвався», – каже місцева мешканка Галина.

Цього року на Великдень храм у Скулині був майже порожнім, бо ж люди пішли святити паски у сусідні села у церкви ПЦУ.

«Самі відганяють нас від церкви. Хіба б я їхала на десяте село паску святити? Чи до сповіді. Самі відганяють», – розказує пані Галина.

Разом із тим місцеві були би раді, якби священник перейшов до ПЦУ разом з ними.

«Ми так йому й казали. Коли краще, коли гірше, але він повинен бути з людьми. Не з купкою, а з усім селом», – вважає місцева мешканка Віра.

Тим часом отець Федір категорично сказав, що лишиться зі своєю «двадцяткою». Так він називає своїх парафіян. Прихильники УПЦ МП і далі служили біля храму. Селяни ж попросили священника поговорити. У відповідь співати почали ще голосніше.

Не дочекавшись кінця безперервної служби, священники намагалися поговорити з отцем Федором і його «двадцяткою». Зокрема донести те, що церковна громада має право змінювати конфесію.

От тільки прихильники УПЦ МП не те, що зборів громади не визнають, а й саму Православну церкву України не вважають церквою. Як запевняють, рішення про церковну підлеглість має приймати їхня парафіяльна рада, а не всі, хто мешкає у Скулині.

У відповідь на заклик священника переходити до ПЦУ люди хотіли почути отця Федора, але слово взяв його заступник. Проте компромісу досягнути так і не вдалося. Отець Федір і його прихильники почали співати далі. Тим часом священнослужителі ПЦУ із громадою стали служити молебень. Співи обох сторін злилися. Різниця лише у мові: українській та російській. Градус суперечки наростав.

Подекуди словесні суперечки обох сторін переросли у фізичні. Жінки від побаченого почали кричати. Тому ситуація ставала дедалі критичнішою. Чоловіки, які стояли під храмом, і стали щитом зі священниками, приїхали допомогти відстояти церкву.

Крики, іноді й лайка. Церковні співи лунали одночасно. Врегулювати ситуацію намагалися поліцейські. Отця Федора і благочинного Ковельського району ПЦУ отця Івана правоохоронці відвели на розмову. Але тривала вона недовго і, на жаль, результату не дала. На другу годину розбірок ситуація досягнула піку. Уникнути шарпанини не вдалося.

Після трьох годин протистояння зайти у храм так і не вдавалося. Одні запитували, що тримає людей у Московському патріархаті? Інші відповідали, що його не існує: «Всі церкви українські, зараз немає російських церков!»

Паралельно із градусом суперечок зростала й кількість поліцейських на території храму. Очікувати можна було чого завгодно, тому залучили до 50 правоохоронців. Коли на вулиці почало сутеніти і вирішенням конфлікту не спостерігалось, охоронці правопорядку вирішили вкотре переконати отця Федора і його «двадцятку» відступитися й дати опечатати храм.

На жаль, пропозиція «покинути подвір’я церкви» стала єдиною, з якою погодилися обидві сторони конфлікту. Але розмови на цьому не стихли, а продовжилися вже за ворітьми храму.

Поліцейські опечатали усі двері храму до вирішення конфлікту мирним шляхом. До слова, отець Федір зазначив, що буде шукати юристів, подаватиме до суду і таким чином відстоюватиме церкву.

Більшість церковної громади, яка вже прийняла остаточне рішення про приєднання до ПЦУ, запевнила, що зроблять усе, аби їхній храм не мав зв’язків із агресором і молитва лунала українською мовою.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---