«Молодь – не майбутнє, а теперішнє», – голова молодіжної ради Волині про «забиті» села, заробітки та гроші
«Якщо зараз не почати вкладати в молодь, то кому через рік-два потрібні будуть дороги, освітлення, інтернети? Молодь просто поїде з села у місто, а можливо, й за кордон», – наголошує Дем’ян Петрик.
У молодіжній тусовці Луцька та Волині він з 2015 року. На першому своєму заході Дем’ян Петрик розливав каву та чай, а нещодавно його обрали керівником Молодіжної ради Волині. Волинянин вже має амбітні плани щодо розвитку молодіжної політики в області, особливо у маленьких селах, адже каже, що молодь має бути рушієм змін вже зараз, а не колись.
Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало Дем’яна Петрика про те, чи мають вплив молодіжні ради, про села, де нічого не відбувається, та складність залучення інвестицій.
Як ти розпочав діяльність у сфері молодіжної політики?
Усе розпочалося в лютому 2015 року, коли я подав заявку у студраду політеху (Луцький національний технічний університет, – О.З.). На той час на це вплинув Майдан, вже й АТО почалася. До цього трохи «активничав» у селі, так вийшло, що те ж саме довелося робити і в місті. Не хотів іти в культуру, співати чи танцювати,тому подався в студраду. На той час головою студради був Олексій Табачук, який запитав, що можу робити, а я відповів, що можу робити все. На першому заході моїм завданням було те, що я розливав каву і чай. Це такий собі громадський активізм, але все почалося відтоді, почали робити «двіжухи» і «двіжувати» в студраді. Потім зрозумів, що можна робити інші штуки за межами універу, вийшов на місто, довгий час працював у «Молодіжному центрі Волині». Після цього нас забрали в громадську організацію «Молодіжна платформа», де я працюю і зараз. Паралельно був головою Молодіжної ради Луцька і зараз так сталося, що мене обрали головою Молодіжної ради Волині.Що саме тебе спонукало до цього, чому ти почав, як сам кажеш, «двіжувати»?
У 2014 році я вступив до університету в Луцьку, мало кого тут знав: групу, може, ще одну-дві людини з факультету. Моє життя в Луцьку відбувалося так: універ, ввечері додому і на вихідних в село. Тобто автостанція, універ, гуртожиток – це такий маленький трикутник. В один момент стало нудно, адже ти не розумієш, чи цікаво тобі буде й далі просто вчитися. Так вийшло, що захотів якогось «двіжу». На той момент багато кому не довіряв, адже приїхав з села, не знав, хто і чим тут займається. Тому вирішив піти саме в студраду.Які молодіжні організації є у нашому місті, яку вони роль відіграють так як туди потрапити молодій людині?
У Луцьку є два великі молодіжних центри, де завжди активна тусовка:«Волинський обласний молодіжний центр» та «Молодіжний центр Волині». Перший – це комунальна установа, яка працює по області. А другий – це громадський центр, створений для молоді. Але можна і загуглити, погортати Instagram, щоб обрати, діяльність якої організація вам ближча. Можна просто написати, вони вам не відмовлять.
Ці громадські організації займаються усім. Немає якогось такого профільного напрямку. Наприклад, «Молодіжний центр Волині» вчить вас працювати в команді, бути стресостійким, креативним, мати проєктне мислення та купу всього іншого. Обласний центр має більш профільну роботу, вони створюють молодіжні простори в селах, допомагають розвиватися малим громадам.Є громадські організації, яка займаються дебатами, середньовічним боєм, якщо ви не боїтеся отримати мечем по голові (сміється, – О.З.). Цікава організація – «Студрада Волині», вони об’єднують усіх студентів Волинської області та роблять багато цікавих, класних проєктів, починаючи від фестивалю «Студреспубліка» та закінчуючи «Школою лідера», де розвивають професійні навички.
У таких організаціях можна прийти послухати якогось відомого бізнесмена, чогось навчитися, починаючи від SMM та закінчуючи проєктним менеджментом. Головне – шукати та пробувати.
Наскільки участь у різних молодіжних університетських тусовках допомагає випускнику університету потім знайти роботу?
Це дуже серйозно допомагає, адже в університеті ти робиш різноманітні заходи, куди приходять бізнесмени, різні підприємці. Ми знайомилися з ними. Після багатьох організованих заходів я, наприклад, знаю чимало волинських та луцьких бізнесменів, які і далі пропонують робити спільні проєкти. Вони готові взяти тебе на роботу, головне – мати бажання і щоб ти підходив їм, а вони – тобі.Ти був головою Молодіжної ради Луцька, тепер пішов на підвищення, ставши головою Молодіжної ради Волині…
Головою Молодіжної ради Луцька став випадково, попросили. Бо на той момент молодіжну раду в Луцьку набрали вперше, ніхто не знав, що і як робити. А мене помічали, що я десь «двіжую», і сказали, аби я спробував. Тоді мою кандидатуру поставили на голосування, було чотири тури й мене обрали. Не знав на той момент, як воно все має працювати і що має робитися, тоді нам допомагав департамент сім’ї, молоді і спорту. Ми робили заходи, проєкти, але потім у мене сталася конфліктна ситуація, і я склав повноваження. Проте це був правильний досвід того, як набити ґуль та рухатися далі.
Молодіжну раду Волині я очолив свідомо, дуже вболівав за її створення. Наша рада минулої каденції – це приклад ради, яка поставила ціль, досягла її та завершила іяльність. Коли ми зібралися вперше, то сказали, що в області потрібно створити молодіжний центр, аби він їздив селами та створював молодіжні осередки. Цей процес відбувався доволі довго, адже розпочинався ще до нашого періоду, приїжджали і заступники міністрів, громадські діячі просували ці штуки. На той момент ми були в хороших стосунках з депутатами обласної ради, з тодішньою головою облради Іриною Вахович. Ми зібралися з громадськими організаціями, підписали колективне звернення, щоб обрада проголосувала за створення цього центру. Після того молодіжна рада мала розформуватися, проте цього так і не сталося.Цей склад… Я побачив, що є багато напрямків, за які потрібно братися, куди треба рухатися. На сьогодні в Молодіжній раді Волині набралося 29 людей – це студенти, учні, представники громадських організацій, молодіжних рад з малих громад. Ми ще не збиралися, але я вже готовий запропонувати чотири напрямки, щоб їх втілювати. Роботи буде багато, вони готові, вони знають, адже я їх «налякав» ще на першому засіданні, що вони не просто прийшли сюди сидіти.
Чи плануєш зустріч зі студентами?
Так, планую зустрічі зі студентами не лише університетів, а й коледжів. Також маю амбітний план поїздити по волинських громадах, оскільки є тусовки молодих людей, які не організовані. Наприклад, троє-четверо людей роблять якісь класні речі, але вони не є на папері, тобто сільська чи міська влада їх не визнає. Тому потрібно зробити так, аби про них знали та чули. Необхідно, щоб це стало мейнстрімом, бо молодь потрібно розвивати. Від кожного чиновника ми чуємо на День молоді, що молодь – наше майбутнє. Але коли це майбутнє настане? Вже десять років так говорять.
Потрібно донести, що ми не майбутнє, а теперішнє. Я завжди на зустрічах з сільськими та міськими головами говорю таку тезу:«Якщо ви зараз не почнете вклади в молодь, то кому через рік-два потрібні будуть ваші дороги, освітлення, інтернети? Молодь просто поїде з села у місто, а можливо, й за кордон». Потрібно створювати для молоді можливості.Якби, наприклад, у моїй громаді був молодіжний центр чи якісь громадські організації, які робили б якісь інтерактиви, то коли я телефонував би мамі, вона мені не казала б, що в селі нічого нового. Моє покоління у якийсь футбол грало, займалося чимось, нас було видно. Зараз я приїжджаю в село і там немає нікого: ні дітей, які гралися б, ні старшої молоді. Старшокласники вже їздять на заробітки, їм не потрібно чекати повноліття. Якщо місцева влада не буде створювати гідні робочі місця, тусовки, де можна просто себе реалізувати… Наприклад, ти в селі, але не хочеш працювати в полі, а займатися культурою, музикою, щось малювати. Та створіть для цієї молоді молодіжний центр, куди вона зможе прийти, щось намалювати, побринькати на гітарі, аби цю молодь не засуджували. Цілком можливо, що в майбутньому ви будете пишатися цією людиною, це буде створювати вам імідж. Не потрібно зараз сільським та міським головам розказувати, що таке імідж, адже вони знають, що він пропорційний інвестиціям.Ось ти зараз розповів про села. Які молодіжні ініціативи та проєкти розвиватимете в містах?
У містах це робити набагато легше, але це також залежить від міста. Якщо говорити про Луцьк, то тут все набагато цікавіше, ніж в інших містах. В інших містах є також чималий пласт роботи, але він не такий великий, як по селах. У малих селах молоддю займається одна людина, здебільшого це соцслужби. Але є на Волині й такі міста, де спить молодіжна політика, потрібно їх розворушити. Тому один з пріоритетів – туди зайти, допомогти їм запуститися. Там є молодь, але там інші пріоритети, ніж у місті, багато хто хоче звідти виїхати. Проте там все одно потрібно щось робити.Як саме ти бачиш розвиток громад? Ти вже згадував про чотири напрямки роботи.
Так, поки є чотири напрямки, які ми виділяємо. Наша область поки пасе задніх з точки зору молодіжної політики. Ми це не приховуємо та відкрито про це говоримо. Якщо говорити про обласний рівень, то на молодь Волині (є така програма) виділено 50 тисяч на рік. Ми порахували і вийшло 16 копійок на одну молоду людину. Якщо в 2016 році ми були передостанні серед областей за цим показником, то на сьогодні ми вже останні. Великий пласт роботи буде в тому, щоб збільшити фінансування, аби це мало солідніший вигляд. Оскільки є громадські організації, які роблять різні обласні заходи та цікаві проєкти, а на сьогодні вони між собою ділять тих 50 тисяч гривень, хоча їм на один захід потрібно 100 тисяч.Власне, де брати фінанси, як залучити інвесторів?
Молодіжні ради не фінансують, вони й не мають мати фінансування. Молодіжні ради – це консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування. Не скажу, що це опозиція до нинішньої влади, це радше місток між молоддю та органом місцевого самоврядування, тобто це люди, які слухають одних та передають іншим. Якщо хтось із них заплатить молодіжній раді, то вона перейде на їхній бік. Тобто ти не зможеш вже бути в певній опозиції, сказати щось проти, бо тобі платять. Або, наприклад, якщо партійна молодіжка заплатила вам гроші, щоб ви просунули якийсь їхній захід на сесії, – це теж не окей. Тому молодіжні ради – це повністю волонтерська штука. Ні я, ні будь-хто з членів ради не отримуємо зарплатні.
За що ти живеш?
Я працюю у громадській організації «Молодіжна платформа». Маю контракт з іншими організаціями. На цей момент допомагаю реалізовувати більш як 80 проєктів у восьми областях західної України. Наразі в мене ще півтора року за контрактом, але шукаю й інші можливості. Поєднувати нормально, легко і нічого складного в цьому нема. Звичайно, хотілося б додати кілька годин в добу, але як виходить, так і працюю.Насамкінець поставлю лайтове запитання. Колись бачив у тебе на Facebook, що ти збирав на MacBook. Розкажи, як до цього додумався?
Ця ідея виникла дуже давно. В європейських країнах така штука дуже поширена, неодноразово бачив, як молоді активні люди в такий спосіб збирають на корисні штуки. Це називається краудфандинг – коли громада об’єднується, щоб принести користь комусь іншому.
Я доволі грамотно це зробив. Кажу відверто. В мене мав бути день народження, і я написав пост в соціальній мережі, що розпочався карантин, я багато працюю, перейшовши в онлайн, а мій ноутбук починає здихати. У мене було трохи заощаджень, але я подумав, що було б прикольно, аби люди скинулися, я ж все-таки для них працюю. У дописі попросив подарувати мені чашку кави, а це десь 20 гривень, вказав номер картки, і люди почали скидати гроші. Дуже багато людей скинуло по 20 гривень, здається, 176. Найбільше – дві тисячі, було й по тисячі. Тоді мені скинули 9 тисяч 700 гривень.
Сьогодні я маю ноутбук. Вдома з сім’єю були скандали, адже наше українське суспільство не готове до цього. Однак зараз люди почали збирати на різні соціальні проєкти. У нас є недовіра до різних благодійних штук. Але якщо тебе знають, і ти все правильно оформив, то все вийде. Я не просив мільйон.
Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ
Фото автора та Олени ТРЕТЯК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У молодіжній тусовці Луцька та Волині він з 2015 року. На першому своєму заході Дем’ян Петрик розливав каву та чай, а нещодавно його обрали керівником Молодіжної ради Волині. Волинянин вже має амбітні плани щодо розвитку молодіжної політики в області, особливо у маленьких селах, адже каже, що молодь має бути рушієм змін вже зараз, а не колись.
Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало Дем’яна Петрика про те, чи мають вплив молодіжні ради, про села, де нічого не відбувається, та складність залучення інвестицій.
Як ти розпочав діяльність у сфері молодіжної політики?
Усе розпочалося в лютому 2015 року, коли я подав заявку у студраду політеху (Луцький національний технічний університет, – О.З.). На той час на це вплинув Майдан, вже й АТО почалася. До цього трохи «активничав» у селі, так вийшло, що те ж саме довелося робити і в місті. Не хотів іти в культуру, співати чи танцювати,тому подався в студраду. На той час головою студради був Олексій Табачук, який запитав, що можу робити, а я відповів, що можу робити все. На першому заході моїм завданням було те, що я розливав каву і чай. Це такий собі громадський активізм, але все почалося відтоді, почали робити «двіжухи» і «двіжувати» в студраді. Потім зрозумів, що можна робити інші штуки за межами універу, вийшов на місто, довгий час працював у «Молодіжному центрі Волині». Після цього нас забрали в громадську організацію «Молодіжна платформа», де я працюю і зараз. Паралельно був головою Молодіжної ради Луцька і зараз так сталося, що мене обрали головою Молодіжної ради Волині.Що саме тебе спонукало до цього, чому ти почав, як сам кажеш, «двіжувати»?
У 2014 році я вступив до університету в Луцьку, мало кого тут знав: групу, може, ще одну-дві людини з факультету. Моє життя в Луцьку відбувалося так: універ, ввечері додому і на вихідних в село. Тобто автостанція, універ, гуртожиток – це такий маленький трикутник. В один момент стало нудно, адже ти не розумієш, чи цікаво тобі буде й далі просто вчитися. Так вийшло, що захотів якогось «двіжу». На той момент багато кому не довіряв, адже приїхав з села, не знав, хто і чим тут займається. Тому вирішив піти саме в студраду.Які молодіжні організації є у нашому місті, яку вони роль відіграють так як туди потрапити молодій людині?
У Луцьку є два великі молодіжних центри, де завжди активна тусовка:«Волинський обласний молодіжний центр» та «Молодіжний центр Волині». Перший – це комунальна установа, яка працює по області. А другий – це громадський центр, створений для молоді. Але можна і загуглити, погортати Instagram, щоб обрати, діяльність якої організація вам ближча. Можна просто написати, вони вам не відмовлять.
Ці громадські організації займаються усім. Немає якогось такого профільного напрямку. Наприклад, «Молодіжний центр Волині» вчить вас працювати в команді, бути стресостійким, креативним, мати проєктне мислення та купу всього іншого. Обласний центр має більш профільну роботу, вони створюють молодіжні простори в селах, допомагають розвиватися малим громадам.Є громадські організації, яка займаються дебатами, середньовічним боєм, якщо ви не боїтеся отримати мечем по голові (сміється, – О.З.). Цікава організація – «Студрада Волині», вони об’єднують усіх студентів Волинської області та роблять багато цікавих, класних проєктів, починаючи від фестивалю «Студреспубліка» та закінчуючи «Школою лідера», де розвивають професійні навички.
У таких організаціях можна прийти послухати якогось відомого бізнесмена, чогось навчитися, починаючи від SMM та закінчуючи проєктним менеджментом. Головне – шукати та пробувати.
Наскільки участь у різних молодіжних університетських тусовках допомагає випускнику університету потім знайти роботу?
Це дуже серйозно допомагає, адже в університеті ти робиш різноманітні заходи, куди приходять бізнесмени, різні підприємці. Ми знайомилися з ними. Після багатьох організованих заходів я, наприклад, знаю чимало волинських та луцьких бізнесменів, які і далі пропонують робити спільні проєкти. Вони готові взяти тебе на роботу, головне – мати бажання і щоб ти підходив їм, а вони – тобі.Ти був головою Молодіжної ради Луцька, тепер пішов на підвищення, ставши головою Молодіжної ради Волині…
Головою Молодіжної ради Луцька став випадково, попросили. Бо на той момент молодіжну раду в Луцьку набрали вперше, ніхто не знав, що і як робити. А мене помічали, що я десь «двіжую», і сказали, аби я спробував. Тоді мою кандидатуру поставили на голосування, було чотири тури й мене обрали. Не знав на той момент, як воно все має працювати і що має робитися, тоді нам допомагав департамент сім’ї, молоді і спорту. Ми робили заходи, проєкти, але потім у мене сталася конфліктна ситуація, і я склав повноваження. Проте це був правильний досвід того, як набити ґуль та рухатися далі.
Молодіжну раду Волині я очолив свідомо, дуже вболівав за її створення. Наша рада минулої каденції – це приклад ради, яка поставила ціль, досягла її та завершила іяльність. Коли ми зібралися вперше, то сказали, що в області потрібно створити молодіжний центр, аби він їздив селами та створював молодіжні осередки. Цей процес відбувався доволі довго, адже розпочинався ще до нашого періоду, приїжджали і заступники міністрів, громадські діячі просували ці штуки. На той момент ми були в хороших стосунках з депутатами обласної ради, з тодішньою головою облради Іриною Вахович. Ми зібралися з громадськими організаціями, підписали колективне звернення, щоб обрада проголосувала за створення цього центру. Після того молодіжна рада мала розформуватися, проте цього так і не сталося.Цей склад… Я побачив, що є багато напрямків, за які потрібно братися, куди треба рухатися. На сьогодні в Молодіжній раді Волині набралося 29 людей – це студенти, учні, представники громадських організацій, молодіжних рад з малих громад. Ми ще не збиралися, але я вже готовий запропонувати чотири напрямки, щоб їх втілювати. Роботи буде багато, вони готові, вони знають, адже я їх «налякав» ще на першому засіданні, що вони не просто прийшли сюди сидіти.
Чи плануєш зустріч зі студентами?
Так, планую зустрічі зі студентами не лише університетів, а й коледжів. Також маю амбітний план поїздити по волинських громадах, оскільки є тусовки молодих людей, які не організовані. Наприклад, троє-четверо людей роблять якісь класні речі, але вони не є на папері, тобто сільська чи міська влада їх не визнає. Тому потрібно зробити так, аби про них знали та чули. Необхідно, щоб це стало мейнстрімом, бо молодь потрібно розвивати. Від кожного чиновника ми чуємо на День молоді, що молодь – наше майбутнє. Але коли це майбутнє настане? Вже десять років так говорять.
Потрібно донести, що ми не майбутнє, а теперішнє. Я завжди на зустрічах з сільськими та міськими головами говорю таку тезу:«Якщо ви зараз не почнете вклади в молодь, то кому через рік-два потрібні будуть ваші дороги, освітлення, інтернети? Молодь просто поїде з села у місто, а можливо, й за кордон». Потрібно створювати для молоді можливості.Якби, наприклад, у моїй громаді був молодіжний центр чи якісь громадські організації, які робили б якісь інтерактиви, то коли я телефонував би мамі, вона мені не казала б, що в селі нічого нового. Моє покоління у якийсь футбол грало, займалося чимось, нас було видно. Зараз я приїжджаю в село і там немає нікого: ні дітей, які гралися б, ні старшої молоді. Старшокласники вже їздять на заробітки, їм не потрібно чекати повноліття. Якщо місцева влада не буде створювати гідні робочі місця, тусовки, де можна просто себе реалізувати… Наприклад, ти в селі, але не хочеш працювати в полі, а займатися культурою, музикою, щось малювати. Та створіть для цієї молоді молодіжний центр, куди вона зможе прийти, щось намалювати, побринькати на гітарі, аби цю молодь не засуджували. Цілком можливо, що в майбутньому ви будете пишатися цією людиною, це буде створювати вам імідж. Не потрібно зараз сільським та міським головам розказувати, що таке імідж, адже вони знають, що він пропорційний інвестиціям.Ось ти зараз розповів про села. Які молодіжні ініціативи та проєкти розвиватимете в містах?
У містах це робити набагато легше, але це також залежить від міста. Якщо говорити про Луцьк, то тут все набагато цікавіше, ніж в інших містах. В інших містах є також чималий пласт роботи, але він не такий великий, як по селах. У малих селах молоддю займається одна людина, здебільшого це соцслужби. Але є на Волині й такі міста, де спить молодіжна політика, потрібно їх розворушити. Тому один з пріоритетів – туди зайти, допомогти їм запуститися. Там є молодь, але там інші пріоритети, ніж у місті, багато хто хоче звідти виїхати. Проте там все одно потрібно щось робити.Як саме ти бачиш розвиток громад? Ти вже згадував про чотири напрямки роботи.
Так, поки є чотири напрямки, які ми виділяємо. Наша область поки пасе задніх з точки зору молодіжної політики. Ми це не приховуємо та відкрито про це говоримо. Якщо говорити про обласний рівень, то на молодь Волині (є така програма) виділено 50 тисяч на рік. Ми порахували і вийшло 16 копійок на одну молоду людину. Якщо в 2016 році ми були передостанні серед областей за цим показником, то на сьогодні ми вже останні. Великий пласт роботи буде в тому, щоб збільшити фінансування, аби це мало солідніший вигляд. Оскільки є громадські організації, які роблять різні обласні заходи та цікаві проєкти, а на сьогодні вони між собою ділять тих 50 тисяч гривень, хоча їм на один захід потрібно 100 тисяч.Власне, де брати фінанси, як залучити інвесторів?
Молодіжні ради не фінансують, вони й не мають мати фінансування. Молодіжні ради – це консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування. Не скажу, що це опозиція до нинішньої влади, це радше місток між молоддю та органом місцевого самоврядування, тобто це люди, які слухають одних та передають іншим. Якщо хтось із них заплатить молодіжній раді, то вона перейде на їхній бік. Тобто ти не зможеш вже бути в певній опозиції, сказати щось проти, бо тобі платять. Або, наприклад, якщо партійна молодіжка заплатила вам гроші, щоб ви просунули якийсь їхній захід на сесії, – це теж не окей. Тому молодіжні ради – це повністю волонтерська штука. Ні я, ні будь-хто з членів ради не отримуємо зарплатні.
За що ти живеш?
Я працюю у громадській організації «Молодіжна платформа». Маю контракт з іншими організаціями. На цей момент допомагаю реалізовувати більш як 80 проєктів у восьми областях західної України. Наразі в мене ще півтора року за контрактом, але шукаю й інші можливості. Поєднувати нормально, легко і нічого складного в цьому нема. Звичайно, хотілося б додати кілька годин в добу, але як виходить, так і працюю.Насамкінець поставлю лайтове запитання. Колись бачив у тебе на Facebook, що ти збирав на MacBook. Розкажи, як до цього додумався?
Ця ідея виникла дуже давно. В європейських країнах така штука дуже поширена, неодноразово бачив, як молоді активні люди в такий спосіб збирають на корисні штуки. Це називається краудфандинг – коли громада об’єднується, щоб принести користь комусь іншому.
Я доволі грамотно це зробив. Кажу відверто. В мене мав бути день народження, і я написав пост в соціальній мережі, що розпочався карантин, я багато працюю, перейшовши в онлайн, а мій ноутбук починає здихати. У мене було трохи заощаджень, але я подумав, що було б прикольно, аби люди скинулися, я ж все-таки для них працюю. У дописі попросив подарувати мені чашку кави, а це десь 20 гривень, вказав номер картки, і люди почали скидати гроші. Дуже багато людей скинуло по 20 гривень, здається, 176. Найбільше – дві тисячі, було й по тисячі. Тоді мені скинули 9 тисяч 700 гривень.
Сьогодні я маю ноутбук. Вдома з сім’єю були скандали, адже наше українське суспільство не готове до цього. Однак зараз люди почали збирати на різні соціальні проєкти. У нас є недовіра до різних благодійних штук. Але якщо тебе знають, і ти все правильно оформив, то все вийде. Я не просив мільйон.
Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ
Фото автора та Олени ТРЕТЯК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 7
ав
Показати IP
17 Серпня 2021 08:48
видно.що він працює цілодобово і навіть не встигає поісти. чи мо й навпаки.
1 до ав
Показати IP
17 Серпня 2021 14:29
Кумедний. І мова в нього така ж, кумедна. Особливо коли він "двіжує"...
факт
Показати IP
17 Серпня 2021 12:06
В україні з молоді залишились в основному наркомани!!! А ще ледарі, лигарі,бездарі,волоцюги,дрібні хулігани і бандюги,гвалтівники і вбивці, і т.д.Розумна,працьовита молодь давно за кордоном!!! Ти Дем"яне не розумієш і не бачиш сьогоднішньої молоді.
Ау до факт
Показати IP
17 Серпня 2021 14:28
Обмежений у вас кругозір та якась озлобленість на світ. Виїзжають молоді люди, але переважно ті хто в Україні не може себе реалізувати, І БІЛЬШІСТЬ ВИЇЗЖАЄ ЧОРНОРОБАМИ. А в Україні залишаються ті, хто вміє працювати на Батьківщині, і таких дуже багато. Хоча й пиятики і наркоти теж є, але такі є всюди.
Анонім
Показати IP
17 Серпня 2021 12:48
Для галочки поговорив.
Боб до Анонім
Показати IP
17 Серпня 2021 13:12
То він так "двіжує", ти цього не зрозумів?
Корки до Боб
Показати IP
17 Серпня 2021 15:09
Де ж то він "двіжує" і с ким? Цікаво глянути на той двіж...
Журналісти з'ясували, скільки заробляють директори українських аеропортів під час війни
Сьогодні 07:17
Сьогодні 07:17
Вчені відкрили 27 нових видів тварин у джунглях Перу
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
У Луцьку 850 гривень штрафу отримав водій Ford, який уночі в’їхав у будівлю магазину
22 Грудня 2024 23:31
22 Грудня 2024 23:31
Албанія на рік заборонила роботу TikTok. Усе через вбивство підлітка
22 Грудня 2024 23:02
22 Грудня 2024 23:02
Ісландія планує винести питання членства в ЄС на референдум до 2027 року
22 Грудня 2024 22:33
22 Грудня 2024 22:33
На кордоні України зафіксовано найбільший пасажиропотік за останні роки
22 Грудня 2024 22:05
22 Грудня 2024 22:05
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.