«Моя допомога – емоційна, психологічна та інформаційна, а не медична», – доула з Луцька про те, навіщо вагітній «професійна подружка»

27 Січня 2021 18:57

Лучанка Наталя Бохонко – щаслива мама чотирьох діток. Зізнається: материнство для неї – не обов’язок, не рутина, а свято, до того ж, щодня різне. «Вагітність, пологи – це найбільше диво, яке жінка здатна дарувати світові», – вважає вона.

А ще Наталка – професійна доула. Каже, це саме та сфера діяльності, у якій вдалося знайти себе.

«Багато хто сам процес пологів асоціює з негативом, а в мене – навпаки. Я часто розповідала подругам, як у мене все легко й просто відбувалося, – ділиться багатодітна мама. – Коли ходила на курси з підготовки до пологів, то ділилася власним досвідом із майбутніми матусями, які збиралися народжувати вперше, аби їх надихнути, заспокоїти. Насправді народжувати – не страшно, усі страхи живуть у нас в голові».

І справді, початкову інформацію про вагітність та пологи жінка передусім черпає із чийогось досвіду – маминого, бабусиного, подружчиного.

То чому б не зарядитися позитивним настроєм від людини, яка вважає, що пологи – це свято, замість того, аби слухати чиїсь страхалки?
«Мене ця тема настільки чіпає, що чимало елементів свого побутового життя я переводжу на пологи, – усміхається жінка. – От якось пішла на Різдво до сина на свято, вони ставили вертеп. Діти співають про те, що Божа Мати народила Сина в яслах. А я собі думаю: і нікого ж поряд не було! Нікого не кликали. Вона народила в хліві. А чого почалися пологи? Бо було три Т, про які каже всесвітньо відомий акушер-гінеколог Мішель Оден: тепло, тихо і темно. Саме за таких умов починає працювати окситоцин, що запускає пологову діяльність. Бачите, Діва Марія ж не народила в дорозі, а лише тоді, коли знайшла ясла, які зігріли своїм диханням ягнята, коли відчула себе в безпеці».

«Біль – це безпека жінки»

Наталка каже: коли йшла народжувати першу дитину, зовсім не відчувала страху.

«Мої мама та сестра народжували легко, тож я вірила, що і в мене так буде, – розповідає жінка. – Загалом, страх з будь-якого приводу виникає через брак інформації. І щоб цих страхів позбутися, треба її отримати».
Один з найпоширеніших страхів вагітних – це страх перед болем. Наталка Бохонко наголошує: треба чітко розуміти, для чого жінці цей біль дано.

«Біль – це безпека жінки, – пояснює вона. – Відчуваючи його, породілля обирає таку позу, такий стан, коли цей біль менш відчутно. Дитина шукає собі найбільш ергономічний, найкоротший шлях виходу. Коли вона проходить через пологові шляхи, це ж не відбувається за десять хвилин, іноді пологи тривають і добу, й довше. Біль допомагає жінці відчувати своє тіло. Звісно, я не стверджую, що пологи – це ідеальний процес і у всіх вони проходять так, як налаштуєшся. Ні. Буває по-різному. Але дуже багато залежить від підготовки. Крім того, неабияку вагу має те, який у жінки настрій».

Коли Наталка народила вже четверту дитину, її вагітна подруга попросила піти з нею на пологи, бо не хотіла брати туди чоловіка.
«Напевно, саме тоді я й знайшла себе, – усміхається доула. – Оскільки моя четверта дитина ще маленька, то сама народжувати ще раз я наразі не готова, але от допомагати комусь проживати процес пологів – дуже готова. І от коли подруга мене про це попросила, того ж місяця я знайшла інформацію про те, де навчають на доулу. У Києві є така громадська організація «Асоціація фахівців з природного батьківства» – АФПБ, яка працює вже понад десять років».

Тож не зволікаючи, Наталка взялася вчитися. Щоправда, через карантин теоретичний курс довелося проходити онлайн. Але на практичні заняття та іспити вона їздила до Києва.

«Наші ментори – доули, які мають понад 15 років практики, – провадить жінка. – Нещодавно я вже закінчила навчання, маю відповідний сертифікат. До того досвід супроводу в пологах у мене був, але тоді я просто допомагала як подруга. Крім того, четверо власних пологів – теж чимала практика, тож поділитися я справді маю чим, знаю як і хочу це робити».

«Пологи – це свято, до якого треба готуватися»

Доула – це помічниця в пологах. Як зазначає Наталка – така собі професійна подружка, яка знає, що і як робити, казати, як зреагувати.

«Доула йде в пологи не тільки з тією жінкою, яка не має партнера, – пояснює Наталка Бохонко. – Буває, жінки не хочуть, щоб у ці миті з ними поряд був чоловік чи хтось із родичів, а буває, що породіллі потрібні і чоловік (або сестра, подруга, мама, свекруха), і доула, бо так вона почувається в безпеці».

Під час пологів із жінкою має бути той, із ким вона почувається комфортно, розкуто, не соромиться. Бо насправді це дуже важливо.

«Коли жінка йде на пологи з партнером, тоді набагато зменшується ймовірність кесаревого розтину. Адже коли вона змучена, підтримка дуже важлива. Жінка проживає свій процес і не завжди може зрозуміти, що їй хочеться пити чи їсти, – розповідає Наталка. – Дуже супер, коли пологи тривають, як-от у мене, дві години, а буває ж і по 12 годин, і довше. Крім того, больовий поріг також у всіх різний. Коли в пологах є партнер, потреба у стимуляції окситоцином зменшується на 40%, на 60% менша імовірність кесаревого розтину, на 25% менша тривалість пологів».

Доула потрібна жінці для того, аби вона отримала задоволення від пологів.
«Напевно, це найвища оцінка нашої роботи, коли породілля каже, що задоволена своїми пологами, що вони пройшли класно. Бо пологи – це свято. І до нього треба готуватися, – вважає Наталка. – Пологи минають добре, коли жінка готується до події. Або ж, коли не готується, але вмикає власні інстинкти».

Також доула допомагає взаємодіяти чоловікові та дружині, якщо це партнерські пологи.

«Загалом, так склалося історично, що жінка ніколи не була на пологах сама. Функцію доули виконували сусідка, подруга, свекруха, – провадить Наталка. – Колись, якщо пологи йшли нормально, не було жодних загроз ні для матері, ні для дитини, то жінка народжувала вдома, а не в лікарні. І найчастіше у цій справі допомагали свекрухи. Знаєте, чому? По-перше, зазвичай, коли дівчата виходили заміж, ішли жити додому до чоловіка. А свекруха була найбільш зацікавленою в тому, щоб із жінкою та дитиною було все гаразд, бо ж дитина – це її внук або внучка, а молода мама – робочі руки в господарстві. По-друге, свекруха не така емоційно включена, як мама. До речі, деякі психологи кажуть, що на пологи не варто брати маму, бо вони з донькою вже раз прожили цей процес».
Доула додає: багато жінок відмовляються від присутності чоловіка на пологах, бо переймаються, що коханому стане зле чи що розлюбить.

«Але ж основна функція чоловіка в пологовій залі – не фізіологію розглядати, а рука біля руки, очі біля очей, на вушко потрібні слова нашіптувати, вчасно зводити в туалет, дати попити чи поїсти, тобто зробити так, як хоче жінка», – додає вона.

Доула під час пологів не йде якимось одним шляхом, адже бувають різні ситуації. Буває, жінці пропонують якісь медичні маніпуляції, вона має вирішити, чи це їй треба, а доула – її підтримати, поінформувати, наприклад, розповісти про плюси та мінуси стимуляції окситоцином.

«Доула передусім надає моральну та психологічну підтримку жінці, а не медичну допомогу. Для цього в пологовому будинку є спеціально навчений персонал, – веде далі співрозмовниця. – Доула може не мати медичної освіти. Її допомога – емоційна, психологічна, інформаційна та фізична».
Доула – не акушерка!

Нині доволі часто доводиться чути, що доула – це акушерка, яка приймає пологи вдома. Тож і критики з цього приводу чимало.

«Звісно, є шахрайки, які називають себе доулами, а насправді ними не є. Треба знати, що в Україні законодавчо заборонено медикам, які працюють у лікувальних установах, надавати медичну допомогу вдома, – пояснює Наталка. – Жінка, яка вирішує народжувати вдома, може це зробити, законодавством це не заборонено. До речі, під час карантину таких побільшало: жінки йдуть на домашні пологи, бо вдома їм безпечно. Але доула в такі пологи не йде. Це заборонено нашим кодексом доул, якщо немає медичного супроводу».

Крім того, доула має добре знати права жінок у пологах. Виявляється, їх є чимало, а дуже багато жінок про них навіть не здогадуються.

«Наприклад, коли лікар приходить і каже: «У вас є дві хвилини, щоб ухвалити рішення, бо ми рятуємо вам дитину», то це є агресивне залякування і так не має бути. Також жінка має право отримати інформацію про ту чи ту маніпуляцію доступною для неї мовою», – перераховує Наталка.

Присутність доули під час пологів – безперервна, тоді як за умови нормального їх перебігу акушерка приходить час до часу, а втручання лікаря взагалі потрібне мінімальне. Також вона має право на бажання вагітної чи її родичів коротко повідомляти їм про те, як тривають пологи.
«Для лікарів ідеально, коли жінка йде в пологи з партнером, не обов’язково з доулою, адже коли є хтось поряд, він вчасно покличе на допомогу, адекватно оцінить її стан, – каже доула. – Жінка, яка народжує, має знати, що відбувається з її тілом, і бути готовою до різних фізіологічних процесів. І їсти в пологах треба обов’язково, адже жінці потрібні сили».

Також, додає Наталка, важливо, щоби майбутня мама обрала собі ту доулу, з якою їй буде максимально комфортно.

«У пологах жінка може бути в різних станах, і їй має бути не соромно, – пояснює вона. – Вона не має соромитися подзвонити своїй доулі, якщо пологи почнуться у вихідні, вночі чи в свято. Їй має бути не соромно попросити зробити масаж чи залишитися без одягу».

Усе це обговорюють перед укладанням договору.

Спочатку відбувається співбесіда. А вже коли вагітна визначилася з вибором доули, цей договір підписують.
«Сюди входить дві зустрічі до пологів. Вагітна ставить доулі всі питання, які її турбують, і в довільній кількості, – веде далі Наталка. – Вони разом складають план пологів. Я неодмінно маю запитати вагітну, чого саме вона хоче, бо від цього залежить моя робота. Далі доула супроводжує жінку в самих пологах і прихід додому після них. Крім того, коли пологи закінчилися, кілька годин, за бажанням жінки, вона також перебуває поряд з нею. Також за кілька днів після виписки доула приїжджає та надає мамі консультацію. Бо телефоном – це одне, а віч-на-віч – зовсім інше, адже тоді ти бачиш, яка атмосфера, чи все гаразд. Якщо жінка планує грудне вигодовування, можна також дати їй поради, як це краще робити, підказати, якщо щось не виходить».
Якщо доула бачить, що є питання поза її компетенціями, вона може порадити звернутися, наприклад, до консультанта з грудного вигодовування. Або ж коли її непокоїть емоційний стан жінки – порекомендувати хорошого психолога чи психотерапевта. І це важливо зробити вчасно, аби в молодої мами не розвинулася післяпологова депресія.

«Коли під час пологів потрібні три Т, то після них – три Л: лінуватися, лежати і любити, – усміхається Наталка. – Оце робота жінки на найближчі 40 днів, а не прибирати, вішати тюлі та не відходити від плити».

У кожної доули є кейс якихось фішечок. У когось – ефірні олійки, які можна дати вагітній понюхати, щоб відволікти її від больових відчуттів, у когось – свічки чи ліхтарики для створення атмосфери, хтось практикує масаж за допомогою спеціальної тканини – ребозо.

Наталка каже, що ця робота її зовсім не виснажує, навпаки – надихає. Крім того, вимагає організованості, що дуже важливо для багатодітної мами, аби все встигати і не втомлюватися.
«Вагітна вечірка» – час для майбутньої мами

Дедалі більшої популярності в нас набувають «вагітні вечірки». Наталка Бохонко знайшла себе і в цій царині.

«Є свята, що називаються Baby shower. Вони дуже популярні в США, але й у нас їх влаштовують усе частіше. Суть такої вечірки в тому, що для майбутньої дитинки влаштовують такий собі душ із подарунків. Ще є гендер-паті, на яких дізнаються стать майбутньої дитини. Для цього або проколюють повітряну кульку із рожевим чи блакитним наповненням, або ж пригощають солодощами відповідного кольору. Одне слово, поле для фантазії тут – величезне, можна організувати усілякі конкурси, вікторини з призами», – усміхається вона.

А найзворушливішою Наталка вважає вечірку «Благословення на пологи», яку вперше вона проводила для близької подруги, а загалом – для сімох жінок. «Це таке таїнство, на яке збирається дуже вузьке коло людей, від яких вагітна відчуває підтримку, жіночу енергію. Відбувається такий собі енергетичний обмін. Наприклад, жінки плетуть браслетик з намистинок, і кожну з них «заговорюють» побажаннями майбутній мамі, або ж роблять їй масаж, спа-процедури. Можна проговорити всі свої страхи, змити їх водою. Можна запалити свічку й передавати її вагітній як силу роду: мами, сестри, бабусі, прабабусі… Одне слово, така вечірка – час для вагітної», – ділиться доула.

Таке благословення відбувається напередодні пологів, аби налаштувати жінку на позитивний лад. Бо пологи, зазначає Наталка, починаються не тоді, коли вагітна миє підлогу, посуд чи ще щось робить і термін прийшов. Вони починаються, коли жінка розслаблена, задоволена, тоді гормон окситоцин вступає в дію і сприяє процесу.
«Пологи – це не робота. Це розслаблення. Коли матка скорочується і розслабляється, відбувається її відкриття і дитинка народжується легко, – додає вона. – Перед тим як проводити таку «вагітну вечірку», усе з’ясовуємо із майбутньою мамою: якою вона бачить цю вечірку – можливо, веселою, а може, душевною, проникливою. А хтось хоче просто розслабитися. У кожної є якісь незакриті питання, і їх треба прожити. Бо коли ти йдеш у пологи із якимись своїми незакритими питаннями, вони будуть дуже заважати. Я дуже рекомендую всім майбутнім мамам ходити на курси для вагітних.

Здебільшого інструктори там – кваліфіковані психологи, які знають, як допомогти жінці позбутися її страхів за допомогою арттерапії, метафоричних карт тощо».

Допомога доули під час пологів – це як підтримка для подорожнього, якому треба пройти шлях через темний дрімучий ліс, вважає Наталка. Адже коли хтось тебе тримає за руку, то стає не так страшно навіть у найгустішій пітьмі. Та й сам шлях здається набагато коротшим, коли відчуваєш когось поряд, коли маєш із ким поговорити. Важливо, коли у відповідь на своє «Я боюся» чуєш: «Не бійся, я поряд, усе нормально».