Могли згоріти живцем: як німкеня врятувала жителів волинського села в Другу світову війну
Усе село на Волині могло бути знищене у часи Другої світової війни під час окупації німецькими військами. Але на заваді цьому став вчинок німкені – місцевої мешканки.
Про жінку, якій завдячують кілька поколінь, – у сюжеті ТРК «Аверс».
Корінних жителів села Берестяне Цуманської громади могло би вже й не бути. У вересні 1943 року німецькі солдати мали намір стратити всіх: від новонароджених до старих. Врятувала селян Ельза Шнетінберг.
«Вона врятувала село від спалення, а людей – від гибелі. Мовиться про Ельзу Шнетінберг або по чоловікові Ольгу Міцевич. Вона прибула сюди наприкінці 19-го століття, а її сім’я походить із німців-колоністів, яких направили працювати на завод із виготовлення скла», – поінформувала староста села Берестяне Олена Назарчук.
Німецьке прізвище жінка змінила на польське, коли вийшла заміж на поляка. А Ольгою охрестили українці, бо наче співзвучно з Ельзою. У подружжя на українській землі народилися діти. Їм казки мати розповідала польською мовою, спілкувалася – українською, а Біблію читала німецькою.
Читати ще: У його стінах знайшли прапор України: Свято-Михайлівський храм – окраса волинського села
Під час окупації села в 1943 році неподалік відбувся бій між німцями та «власівцями» з одного боку та партизанами – з іншого. У лісі загинув німецький генерал. Люті солдат не було меж, тому все населення почали зганяти у дві великі клуні. Старожили розповідали, що до страти готували понад 200 селян, серед яких були і діти.
«Ольга Міцевич стала на коліна перед нацистськими карателями і благала їх про щось. Достеменні ніхто не знає, що саме жінка казала, бо розмова велася на німецькій мові. Але все-таки вона домоглася, щоб людей відпустили», – переповіла Олена Назарчук.
Нацисти дозволили виходити однією дорогою на село Сильне. Тих, хто ослухався і побіг до лісу, схопили російські зрадницькі війська, що воювали на боці нацистів, – так звані «власівці». Втікачів знову зачинили в клуні й підпалили.Серед жертв були родичі пані Олени: сестра її бабусі з двома малими дітьми згоріли живцем, інша змогла врятуватися.
«Коли тривала пожежа, вона змогла вибити дірку в клуні. І хоча залишилася живою, навіки оніміла», – пригадала староста села Берестяне.
На місці згорілої клуні встановили хрест. Жертв могло бути й більше, аби не німкеня.
«Проста місцева мешканка Ольга Міцевич врятувала велику кількість людей від смерті. У тих двох клунях могли згоріти дві сотні людей. Скажу без перебільшення: таким чином вона зберегла генетичний код села Берестяне», – зазначила Олена Назарчук.
Читати ще: «Діти бігали дивитися на полуницю та просили білих пирогів»: історія старої польської садиби на Волині
За вчинок жінки, який передають з уст в уста, місце поховання Ельзи-Ольги увічнили символічним пам’ятником. Раніше ж там стояв тільки дерев’яний хрест. Ескіз розробляв краєзнавець Микола Подзюбанчук. Кошти збирали всією громадою. Про цю історію й необхідність встановлення надгробка написали в газеті. У 2014 році його встановили із двох половинок.
«Одна половинка – бо вона німкеня, а інша – бо українка. По центру серце, бо любила Україну. І, звісно, хрест, бо вона взяла на себе хрест. Також написали символічні слова: «Хто рятує одне життя – той рятує весь світ», – поділився Микола Подзюбанчук.
Поряд з Ельзою в українській землі поховані її діти – напів німці, напів поляки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про жінку, якій завдячують кілька поколінь, – у сюжеті ТРК «Аверс».
Корінних жителів села Берестяне Цуманської громади могло би вже й не бути. У вересні 1943 року німецькі солдати мали намір стратити всіх: від новонароджених до старих. Врятувала селян Ельза Шнетінберг.
«Вона врятувала село від спалення, а людей – від гибелі. Мовиться про Ельзу Шнетінберг або по чоловікові Ольгу Міцевич. Вона прибула сюди наприкінці 19-го століття, а її сім’я походить із німців-колоністів, яких направили працювати на завод із виготовлення скла», – поінформувала староста села Берестяне Олена Назарчук.
Німецьке прізвище жінка змінила на польське, коли вийшла заміж на поляка. А Ольгою охрестили українці, бо наче співзвучно з Ельзою. У подружжя на українській землі народилися діти. Їм казки мати розповідала польською мовою, спілкувалася – українською, а Біблію читала німецькою.
Читати ще: У його стінах знайшли прапор України: Свято-Михайлівський храм – окраса волинського села
Під час окупації села в 1943 році неподалік відбувся бій між німцями та «власівцями» з одного боку та партизанами – з іншого. У лісі загинув німецький генерал. Люті солдат не було меж, тому все населення почали зганяти у дві великі клуні. Старожили розповідали, що до страти готували понад 200 селян, серед яких були і діти.
«Ольга Міцевич стала на коліна перед нацистськими карателями і благала їх про щось. Достеменні ніхто не знає, що саме жінка казала, бо розмова велася на німецькій мові. Але все-таки вона домоглася, щоб людей відпустили», – переповіла Олена Назарчук.
Нацисти дозволили виходити однією дорогою на село Сильне. Тих, хто ослухався і побіг до лісу, схопили російські зрадницькі війська, що воювали на боці нацистів, – так звані «власівці». Втікачів знову зачинили в клуні й підпалили.Серед жертв були родичі пані Олени: сестра її бабусі з двома малими дітьми згоріли живцем, інша змогла врятуватися.
«Коли тривала пожежа, вона змогла вибити дірку в клуні. І хоча залишилася живою, навіки оніміла», – пригадала староста села Берестяне.
На місці згорілої клуні встановили хрест. Жертв могло бути й більше, аби не німкеня.
«Проста місцева мешканка Ольга Міцевич врятувала велику кількість людей від смерті. У тих двох клунях могли згоріти дві сотні людей. Скажу без перебільшення: таким чином вона зберегла генетичний код села Берестяне», – зазначила Олена Назарчук.
Читати ще: «Діти бігали дивитися на полуницю та просили білих пирогів»: історія старої польської садиби на Волині
За вчинок жінки, який передають з уст в уста, місце поховання Ельзи-Ольги увічнили символічним пам’ятником. Раніше ж там стояв тільки дерев’яний хрест. Ескіз розробляв краєзнавець Микола Подзюбанчук. Кошти збирали всією громадою. Про цю історію й необхідність встановлення надгробка написали в газеті. У 2014 році його встановили із двох половинок.
«Одна половинка – бо вона німкеня, а інша – бо українка. По центру серце, бо любила Україну. І, звісно, хрест, бо вона взяла на себе хрест. Також написали символічні слова: «Хто рятує одне життя – той рятує весь світ», – поділився Микола Подзюбанчук.
Поряд з Ельзою в українській землі поховані її діти – напів німці, напів поляки.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцькій громаді розпочали встановлення системи оповіщення
Сьогодні 17:17
Сьогодні 17:17
У двох селах Волині – спалахи вірусного гепатиту А
Сьогодні 16:44
Сьогодні 16:44
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Анонси
Сьогодні 16:11
Сьогодні 16:11
Росія пригрозила Польщі через відкриття бази США
Сьогодні 15:38
Сьогодні 15:38
Пам’яті Героїв: у Луцькому педколеджі – волейбольний турнір, присвячений загиблим на війні випускникам. Фото
Сьогодні 15:03
Сьогодні 15:03
На Харківщині загинув боєць з Волині Віталій Корень
Сьогодні 14:47
Сьогодні 14:47
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.