Мобілізація в Україні: що зміниться з 17 липня і які санкції передбачені для «ухилянтів»

16 липня 2024 року спливає 60-денний строк, відведений законом про мобілізацію для оновлення військово-облікових даних.

Наприкінці травня народні депутати запропонували продовжити його ще на 90 днів. Міністерство оборони спершу підтримало цей законопроєкт, та згодом передумало. Зрештою кінцевою датою для оновлення даних залишилося 16 липня.

Уточнення даних відбувається через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста "Резерв+".

За даними Міноборони, наразі оновили дані понад 4 мільйони військовозобов'язаних, серед яких 2,7 мільйони – через "Резерв+".

Станом на зиму 2024 року в Україні проживали орієнтовно 11,1 мільйона громадян, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають ІПН – індивідуальний податковий номер.

Серед них приблизно 1 мільйон вже служать. Тобто станом на зараз оновили дані майже 36% військовозобов'язаних. Однак варто враховувати, що серед тих, хто оновив дані, певний відсоток складають чинні військові.

Українська правда пояснює, що зміниться для військовозобов'язаних після завершення строку для оновлення військово-облікових даних, а також відповідає на популярні серед військовозобов'язаних запитання.

Які існують проблеми з оновленням даних

Представники територіальних центрів комплектування, м'яко кажучи, не в захваті від терміну для оновлення даних – 16 липня. Мовляв, ТЦК не справляються з потоком охочих.

Часто військовозобов'язані, які оновлюють дані в ЦНАПі або застосунку "Резерв+", зіштовхуються з проблемами, які можна вирішити тільки в ТЦК. Найпоширеніша серед них – в електронному кабінеті не підтягуються дані з реєстру "Оберіг", який збирає, зберігає та обробляє інформацію для військового обліку громадян.

"Якщо це стосується оновлення даних через "Резерв+" чи ЦНАП – двох місяців цілком достатньо. Але проблеми, з якими стикаються люди під час оновлення даних, все одно потребують звернення до ТЦК. І через це ми не справляємося за ці два місяці.

Читати ще: Мобілізація в Україні: яке покарання загрожує за неявку до ТЦК за повісткою

Орієнтовна кількість людей, яких ми мали б прийняти за 60 днів – приблизно 40 тисяч (в одному з обласних ТЦК, – УП). Ми прийняли орієнтовно 3-4 тисячі. Решта або не прийдуть ні в ЦНАП, ні в "Резерв+", ні до нас, або вони вже оновили дані через ЦНАП або "Резерв+", і в них усе гаразд", – розповідає УП не під запис один із працівників територіального центру комплектування в обласному центрі на заході України.

Ще дві проблеми – брак кваліфікованих працівників і недосконалість електронної черги, яка працює лише для запису на оновлення даних військовозобов'язаних. Але в ТЦК приходять люди з різними питаннями. Як наслідок, усі "відвідувачі" центру комплектування "змішуються" в одну чергу. Відповідно немає гарантії, що військовозобов'язаного, який прийшов оновити дані, умовно кажучи, на 9:00, приймуть вчасно.

Повістки поштою і штрафи. Що зміниться з 17 липня

З 17 липня представники ТЦК матимуть право надсилати громадянам повістки поштою.

Читати ще: Кабмін упорядкував механізм друку і надсилання повісток поштою

Якщо військовозобов'язаний не оновив дані до 16 липня, повістка надсилатиметься за місцем реєстрації. Така повістка вважатиметься врученою навіть у разі, якщо громадянин не отримав її на руки або відмовився підписувати.

Водночас повістки електронною поштою в застосунках "Дія" чи "Резерв+" громадянам не надсилатимуть.

Читати ще: Направлення на ВЛК надсилатимуть через застосунок «Резерв+», – Міноборони

Якщо військовозобов'язаному вручили повістку, зокрема вперше, але він не прийшов до ТЦК, його оголошують у розшук. Статус "у розшуку" з'являється в електронному реєстрі "Оберіг".

Нещодавно стало відомо, що цей статус безпідставно відображався у 710 тисяч громадян. Міноборони виправило цю помилку завдяки застосунку "Резерв+".

Читати ще: Чи можуть оштрафувати 17-річних, які ще не стали на військовий облік. Відповідь Міноборони

Порушника, який не оновив дані або не став на військовий облік до 17 липня, оштрафують на суму від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень. Повноваження накладати штрафи в таких випадках мають керівники ТЦК, а оскаржити їх можна буде через суд.

Сплата штрафу не звільняє людину від обов'язку з'явитись до ТЦК та оновити військово-облікові дані. Термін у такому випадку не визначений законом. Повторне неоновлення даних призведе до чергового штрафу в таких самих розмірах.

Поліція матиме право затримувати порушників і доставляти їх у ТЦК.

Якщо штраф не сплачений, справу передадуть до виконавчої служби, яка відкриватиме провадження і може накласти арешт на майно або заблокувати банківські рахунки. При цьому закон "Про виконавче провадження" передбачає: якщо загальна сума штрафу не перевищує 160 тисяч гривень, арешт житла або земельної ділянки не здійснюється. У такому разі виконавча служба зобов'язана арештувати інше майно боржника відповідно до розміру штрафу.

Читати ще: Чи всім автоматично випишуть штрафи за неоновлення даних. Пояснення від Міноборони

Крім того, людину, яка не оновила дані, можуть тимчасово обмежити в праві користування автівкою.

Як це відбуватиметься на практиці? Керівник ТЦК просить поліцію доставити порушника до центру комплектування. Якщо поліція відповідає, що не змогла його знайти, ТЦК відправляє порушнику паперового листа з вимогою оновити дані. Якщо людина не виконує вимогу, її можуть позбавити водійського посвідчення за рішенням суду.

Суд може відмовити ТЦК. Зокрема, якщо позбавлення прав залишить людину без основного законного джерела доходу – тобто якщо людина працює водієм. А також якщо вона використовує автівку у зв'язку зі своєю інвалідністю чи інвалідністю особи, яку вона утримує. Крім того, військовозобов'язаний має право на апеляційне оскарження рішення суду.

Читати ще: Українців за кордоном також штрафуватимуть за неоновлення даних, – Міноборони

Аналогічні "санкції" стосуються військовозобов'язаних, які не оновили персональні дані до 17 липня за кордоном. Крім того, через відсутність актуальних даних в електронному військово-обліковому документі для них діятимуть консульські обмеження. Зокрема, вони не зможуть отримати нові паспорти або продовжити дію старих, набути або вийти з громадянства, стати на консульський облік, одружитися, зареєструвати дитину.

Популярні серед військоовозобов'язаних питання

У військовозобов'язаних залишається чимало запитань щодо мобілізації, не пов'язаних зі змінами, які запрацюють із 17 липня.

Серед найпопулярніших: хто зобов'язаний пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), чи призиватимуть на військову службу аспірантів, жінок і людей з інвалідністю, а також кого можуть мобілізувати до 25 років?

Проходження ВЛК

Наразі всім військовозобов'язаним потрібно оновити свої військово-облікові дані. Натомість необхідність пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) з'явиться лише тоді, коли людина отримає повістку для її проходження.

Важливо зауважити, що строк дії висновку ВЛК під час воєнного стану – 1 рік. Тобто військовозобов'язаний має щороку проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Після скасування "обмеженої придатності" з 4 травня цього року громадяни віком від 18 до 60 років, яким раніше встановили такий статус, мають пройти повторний медичний огляд впродовж 9 місяців – тобто до 4 лютого 2025 року. Тоді за висновком ВЛК вирішать, до якої категорії їх віднести.

(Не)мобілізація аспірантів

Українська правда докладно писала, які категорії громадян мають право на відстрочку від військової служби або підлягають бронюванню, одразу після ухвалення оновленого закону про мобілізацію. Але правила гри змінюються на ходу.

У законі чітко зазначається, що призову на військову службу не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за попередній. А також аспіранти, докторанти та інтерни.

Проте зараз це положення трансформується, зокрема змінюються правила вступу на аспірантуру.

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий 24 червня заявив, що "система освіти стала "дірою" для ухилянства".

"До початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько 7-8 тисяч людей. Вступали на підставі іспитів безпосередньо у ЗВО та наукових установах.

Цього року ми запровадили обов'язковий тест для вступу до аспірантури – ЄВІ (єдиний вступний іспит, – УП). Його також складають і майбутні магістри. І ось, у 2024-му, для складання ЄВІ всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них – це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше – 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів", – написав міністр освіти і науки у Фейсбуці.

Як наслідок МОН затвердило зміни до вступу на аспірантуру. Цьогоріч на денній формі вступники зможуть навчатися винятково за державний кошт. Міністерство збільшить кількість бюджетних місць з 3,2 до 7 тисяч.

До 1 січня 2025 року здобувачі освіти не зможуть вступити на денну та дуальну форми навчання на платній основі. Але вони матимуть можливість навчатися за контрактом на заочній та вечірній формах. Однак для таких студентів не передбачена відстрочка від мобілізації.

Відстрочка для людей з інвалідністю

Не менш обговорювана ймовірна мобілізація громадян, які мають ІІІ групу інвалідності.

Згідно із законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи з інвалідністю не підлягають мобілізації. В документі відсутні будь-які обмеження по групах інвалідності для військовозобов'язаних, щоб отримати відстрочку. Тобто якщо громадянин має І, ІІ, ІІІ групу, в нього є право на відстрочку.

Людина з інвалідністю може вступити на військову службу добровільно – за контрактом. Вона може самостійно обрати бажану військову частину, посаду з урахуванням стану здоров'я, отримати відношення та згодом укласти контракт на проходження військової служби в цьому військовому формуванні. Проігнорувати відношення у такому випадку посадові особи не мають права.

Добровільна мобілізація жінок

Жінки можуть мобілізовуватися тільки добровільно. Якщо вони здобули медичну або фармацевтичну освіту та придатні до служби за станом здоров'я і віком, то мають стати на військовий облік.

Також стати на облік, але вже за бажанням, жінки можуть, якщо їхня професія споріднена з військово-обліковою спеціальністю. Але призивати їх все одно можуть тільки в тому разі, якщо вони самі вирішили йти до армії.

Кого можуть мобілізувати до 25 років

Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років.

Як правило, чоловіки до 25 років є призовниками і не можуть бути мобілізованими. Однак існують винятки.

Зокрема, коли громадянин до 25 років вже перебуває на обліку військовозобов'язаних (а не призовників) і підлягає мобілізації на загальних підставах. Це можливо, якщо він закінчив військову кафедру і відповідно має офіцерське звання або проходив військову службу.

Ще одна категорія людей, яких можуть мобілізувати до 25 років, – непридатні до військової служби в мирний час, але обмежено придатні у воєнний.

"Якщо людина під час постановки на облік в 18 років була визнана непридатною до військової служби в мирний час, але обмежено придатною у воєнний, її можуть мобілізувати до 25 років. Бо він у 18 років був встановлений на облік військовозобов'язаних, а не призовників.

За 2,5 роки війни дуже багато таких людей мобілізували. Це абсолютно законно", – пояснює на умовах анонімності працівник одного з українських ТЦК.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---