Менший син на фронті, старший – у полоні, а їхній батько загинув. Історія сім’ї з Ковеля

25 років колонії суворого режиму. Саме на стільки росіяни засудили українського захисника, сина ковельчанки Світлани Богдан. 24-річний військовий потрапив у полон після виходу з «Азовсталі». Відтоді від сина – жодної звістки. Підтримує жінку її менший син, але здаля, бо він на фронті. Нещодавно приїздив, аби провести в останню дорогу загиблого батька.

Про те, як Світлана Богдан виступала в ООН і чи може лікувати час, ідеться в сюжеті 12 каналу.

Світлана Богдан – мама двох синів. Менший 22-річний Анатолій зараз на фронті. Старший 24-річний Андрій – у російському полоні.

Жінка працює медичною сестрою в одній із ковельських шкіл. Світлана каже, що їй допомагають триматися робота й волонтерство.

Нещодавно родину Богданів сколихнула ще одна біда. Від важких поранень помер батько синів Світлани, її колишній чоловік Ярослав Богдан. Свій останній бій він прийняв на Донеччині. За життя чоловік боровся сім місяців у лікарні.

Ярослав Богдан став до лав Збройних сил у перші дні повномасштабного вторгнення, аби не відставати від синів-військових. Першим в армію пішов старший Андрій. Матір каже: її син – патріот і постійно був за справедливість у всьому. Вона й не здивувалася, коли дізналася, що Андрій іде служити в «Азов».

Він пройшов непростий курс підготовки і в 2019 році розпочав службу. Тоді йому було лише 20 років.

Перед початком великої війни, будучи в Маріуполі, син заспокоював матір, казав, що все буде гаразд.

«Азов» був готовий. Вони були напоготові. Вони розуміли, що будуть першими брати на себе удар. Так воно і вийшло, – каже Світлана Богдан. – Від дзвінка до дзвінка. Телефон завжди з собою… Андрій подзвонив. Все, всі тихесенько, бо Андрій дзвонить… Усі підтримували».

Та «Азовсталь» було оточено. Востаннє Андрій зателефонував, коли разом із побратимами покинув завод.

«Він виходив з «Азовсталі» 16 травня. 15-го писав, дзвонив. Був оптимістично налаштований і казав: мамо, в нас усе добре, ми скоро зустрінемося», – пригадує жінка.

Читати ще: Матері двох бійців полку «Азов» з Волині чекають на повернення синів із полону

Про те, що син у полоні, вона дізналася з новин. Після цього не було жодної звістки про те, де її дитина. Лише в серпні цього року Світлана почула про страшний сфабрикований вирок для Андрія – 25 років колонії суворого режиму.

Разом з Андрієм у полоні – ще двоє бійців із Ковеля. Його друзі – два Владислави, яких також незаконно ув’язнили.

«Усі злочини вони перекладають на азовців. Роблять їх злочинцями і судять», – каже Світлана Богдан.Син завжди мужньо приймав виклики долі, тому Світлана нині намагається жити так само. Вона не перестає робити все, що в її силах, аби звільнити Андрія та інших полонених захисників. У травні виступила з промовою в ООН. Акції рідні полонених ковельчан проводять і в рідному місті.

«Хочеться, щоб пам’ятали, щоб допомагали, підтримували, щоб не забували про те, що ми всі маємо об’єднатися задля того, щоб перемогти в цій війна, – наголошує Світлана Богдан. – Ті, хто має рідних, які захищають країну, розуміють, що потрібно підтримувати грошові збори, що на фронті потрібні медикаменти, турнікети, автомобілі, дрони».

Матір вірить, що її сини повернуться додому. Просить і інших не забувати дякувати за щоденний подвиг нашим захисникам та не мовчати про тих, хто досі перебуває в російському полоні.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---