Меморіальна дошка Янові Фітцке. Що він зробив для Луцька
На вулиці Богдана Хмельницького, 12 в малопомітному місці висить меморіальна дошка археологу Янові Фітцке. Він попрацював на Волині всього кілька років. Але результати його діяльності і спадщина, яку він залишив, досить вагомі, щоб не забувати цю волинську постать і до сьогодні.
Ще наприкінці1920-х у Луцьку відкрили Волинський музей. Туди у серпні 1936 року поїхав працювати молодий і енергійний Фітцке на посаду археолога. Три головні справи, якими опікувався науковець, працюючи в Луцьку і на Волині, – археологічні розкопки, музейна справа і публікація в пресі.
Ян Фітцке зробив важливі розкопки у Луцьку, а саме – на території колишніх приміських сіл Красне, Гнідава та Яровиця. Так, наприклад, під час розкопок біля цегельні Глікліхів на Гнідаві археолог знайшов сім ранньослов'янських землянок, а також землянки культури лінійно-стрічкової кераміки, бронзового віку. Проводив розкопки в районі теперішніх вулиць Богдана Хмельницького, На Таборищі і Шопена, де в середині 1920-х збудували містечко для службовців. Відомою роботою Фітцке стали розкопки могильника стжижовської культури епохи бронзи у Торчині. А в Піддубцях він розкопав кургани Х-ХІІ століть з похованнями, прикрасами і зброєю.
Фітцке досліджував на Волині кремаційні могильники лужицької культури, давньоруські городища, кургани епохи бронзи тощо. Загалом здійснив різні види досліджень у приблизно двох десятках міст та сіл.
Читати ще: 500-літні підземелля з доступом до віртуальної реальності: в Луцьку – новий музейний простір. Фото
З усіх своїх розвідок та розкопок Фітцке створив Карту розміщення археологічних стоянок на території Волинського воєводства, яку археологи вважають цінною і в наш час. У 1937 році Ян Фітцке став працювати головним хранителем у Волинському музеї. Тут він також відзначився широкою діяльністю. Одним із його зацікавлень була нумізматична справа. Упорядкувавши всю нумізматичну колекцію музею, він видав її каталог «Скарби історичних монет Волинського музею Товариства приятелів науки в Луцьку». У 1938 році ця колекція складалася із 32 тисяч монет. Фітцке також збирав матеріали про діяльність і життя Юзефа Крашевського на Волині. Про результати цієї роботи він розповів у статті для видання ZiemiaWołyńska, яку проілюстрував обкладинкою з альбому, подарованого Крашевському Луцьком. На ньому рельєфне металеве зображення двох веж замку, між ними поміщена вочевидь копія ікони Луцької Богоматері із домініканського костелу. Це була коронована чудотворна ікона, яку шанували далеко за межами міста і яка в часи Крашевського перебувала у кафедральному костелі апостолів Петра і Павла. В альбомі поміщено акварелі Яна Конопацького з виглядами Луцька. Працюючи на Волині, Ян Фітцке написав дисертацію «Краківська група культури шнурової кераміки». Але він її видати не встиг, бо почалася війна. Археолога мобілізували на фронт. За короткий час піхотна частина, у якій служив волинський археолог, потрапила в полон до Червоної Армії. Спочатку Фітцке був у таборі в місті Козельськ. У листопаді 1939 року він написав рідним до Кракова останнього листа. Наприкінці квітня його розстріляли у Катинському лісі органи НКВС.
Читати ще: Старовинна садиба біля Луцька: загадка зниклого каміна. Фото
Діяльність Фітцке в Луцьку стала важливою віхою не тільки в археології, а й у розвитку місцевої музейної справи. Сьогодні в Луцьку на одному з будинків на вулиці Богдана Хмельницького висить меморіальна дошка, встановлена з ініціативи луцьких археологів у 2009 році.
Олександр КОТИС
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ще наприкінці1920-х у Луцьку відкрили Волинський музей. Туди у серпні 1936 року поїхав працювати молодий і енергійний Фітцке на посаду археолога. Три головні справи, якими опікувався науковець, працюючи в Луцьку і на Волині, – археологічні розкопки, музейна справа і публікація в пресі.
Ян Фітцке зробив важливі розкопки у Луцьку, а саме – на території колишніх приміських сіл Красне, Гнідава та Яровиця. Так, наприклад, під час розкопок біля цегельні Глікліхів на Гнідаві археолог знайшов сім ранньослов'янських землянок, а також землянки культури лінійно-стрічкової кераміки, бронзового віку. Проводив розкопки в районі теперішніх вулиць Богдана Хмельницького, На Таборищі і Шопена, де в середині 1920-х збудували містечко для службовців. Відомою роботою Фітцке стали розкопки могильника стжижовської культури епохи бронзи у Торчині. А в Піддубцях він розкопав кургани Х-ХІІ століть з похованнями, прикрасами і зброєю.
Фітцке досліджував на Волині кремаційні могильники лужицької культури, давньоруські городища, кургани епохи бронзи тощо. Загалом здійснив різні види досліджень у приблизно двох десятках міст та сіл.
Читати ще: 500-літні підземелля з доступом до віртуальної реальності: в Луцьку – новий музейний простір. Фото
З усіх своїх розвідок та розкопок Фітцке створив Карту розміщення археологічних стоянок на території Волинського воєводства, яку археологи вважають цінною і в наш час. У 1937 році Ян Фітцке став працювати головним хранителем у Волинському музеї. Тут він також відзначився широкою діяльністю. Одним із його зацікавлень була нумізматична справа. Упорядкувавши всю нумізматичну колекцію музею, він видав її каталог «Скарби історичних монет Волинського музею Товариства приятелів науки в Луцьку». У 1938 році ця колекція складалася із 32 тисяч монет. Фітцке також збирав матеріали про діяльність і життя Юзефа Крашевського на Волині. Про результати цієї роботи він розповів у статті для видання ZiemiaWołyńska, яку проілюстрував обкладинкою з альбому, подарованого Крашевському Луцьком. На ньому рельєфне металеве зображення двох веж замку, між ними поміщена вочевидь копія ікони Луцької Богоматері із домініканського костелу. Це була коронована чудотворна ікона, яку шанували далеко за межами міста і яка в часи Крашевського перебувала у кафедральному костелі апостолів Петра і Павла. В альбомі поміщено акварелі Яна Конопацького з виглядами Луцька. Працюючи на Волині, Ян Фітцке написав дисертацію «Краківська група культури шнурової кераміки». Але він її видати не встиг, бо почалася війна. Археолога мобілізували на фронт. За короткий час піхотна частина, у якій служив волинський археолог, потрапила в полон до Червоної Армії. Спочатку Фітцке був у таборі в місті Козельськ. У листопаді 1939 року він написав рідним до Кракова останнього листа. Наприкінці квітня його розстріляли у Катинському лісі органи НКВС.
Читати ще: Старовинна садиба біля Луцька: загадка зниклого каміна. Фото
Діяльність Фітцке в Луцьку стала важливою віхою не тільки в археології, а й у розвитку місцевої музейної справи. Сьогодні в Луцьку на одному з будинків на вулиці Богдана Хмельницького висить меморіальна дошка, встановлена з ініціативи луцьких археологів у 2009 році.
Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
123
Показати IP
16 Липня 2023 14:21
А дошку русофіла Ярослава Галана прибрали?
До 123 до 123
Показати IP
16 Липня 2023 21:58
Та його ж ветеранські мєнти охороняють
Земельні реформи у селах Горохівщини 1920-1930-х років
Сьогодні 15:49
Сьогодні 15:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.