«Медицина має бути превентивною», – офтальмолог з Луцька

Як відомо, 80% інформації з навколишнього середовища ми отримуємо за допомогою зору. Недарма кажуть, що щось найцінніше треба берегти, як зіницю ока. Про те, які фактори впливають на зір, та як зберегти його гострим якомога довше, в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» говорили з доктором медичних наук, професоркою, завідувачкою обласного офтальмологічного центру КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Надією Ульяновою.

Які патології зору в людей трапляються найчастіше?

Насправді орган зору – це набагато більше, ніж тільки око. Очні яблука – це лише периферична частина зорового аналізатора. А центральна частина розташована у центральній нервовій системі в потиличній ділянці. Око зв’язане з ЦНС за допомогою зорового нерва та нервових шляхів.

Якщо систематизувати всю різноманітність патологій органа зору, то можна виділити окремі групи. Перш за все, це патологія придаткового апарата ока – повік, кон’юнктиви, м’язів. Придатковий апарат нам потрібен для захисту очних яблук. Найбільш поширені його захворювання можна розподілити на запальні, дистрофічні та новоутворення.

Коли ми сьогодні кажемо про профілактику очної патології, дуже важливо звертати увагу на будь-які новоутвори, що можуть локалізуватися на повіках, на шкірі, на реберній частині повіки, де розташовані вії, та своєчасно звертатися до лікаря.

Патології безпосередньо очного яблука також можна розподілити на запальні, дистрофічні, новоутворення. Запальна патологія об’єднується в дуже велику групу – синдром червоного ока. Сюди належать кон’юнктивіти – поверхневі запалення слизової оболонки ока, а також безпосередні запалення оболонки ока: кератити – запалення рогівкової оболонки, увеїти – запалення судинної оболонки. Вони можуть супроводжуватися стійким порушенням зорової функції. Тож якщо почервоніло око, треба проводити огляд і ретельну диференційну діагностику. Не можна зволікати та починати лікувати червоне око вдома якимись краплями.

Другий великий синдром – це синдром зниження зору. Особливу увагу звертаємо на синдром безболісного зниження зору, оскільки саме він є найбільш драматичним. Коли пацієнт має больові відчуття в оці або якийсь дискомфорт, це його спонукає швидше звернутися до лікаря. А коли це безболісне поступове зниження зорових функцій, людина навіть може не помічати цього. І буває, що пацієнти звертаються із досить значними порушеннями, інколи навіть із незворотними.До синдрому безболісного зниження зору передусім належить дегенеративна патологія – або катаракта, або глаукома, або дистрофія сітківки.

Якщо ми виділяємо групи патологій, то не можна сказати, що якісь із них більш небезпечні, якісь – менш небезпечні. Немає жодного простого симптому, жодної легкої хвороби. Одразу при появі будь-якого дискомфорту в оці варто звернутися до кваліфікованого спеціаліста.

Які найбільш поширені симптоми й на що варто звертати увагу?

Симптоми також можна розділити. Одні з них – це відчуття болю, присутності стороннього тіла в оці, сльозотечі, виникнення патологічних виділень з ока. А другі стосуються суто зорових відчуттів.

Коли розвивається вікова катаракта або за наявності патології, що провокує розвиток ускладненої катаракти, кришталик поступово стає непрозорим, гострота зору знижується, це супроводжується появою туману, який може бути різної інтенсивності.

Якщо говорити про безболісне поступове зниження зорових функцій, то дуже грізним захворюванням є первинна відкрита кутова глаукома. Загалом глаукома – це група захворювань, що супроводжуються поступовим безболісним зниженням зорових функцій внаслідок атрофії зорового нерва, що може супроводжуватися підвищеним внутрішньоочним тиском. Це призводить навіть до інвалідизації.

При глаукомі ми можемо говорити про підтримання зорових функцій шляхом компенсації внутрішньоочного тиску. Тому що раніше виявляють цю хворобу, то більше можливостей для збереження зору. Бо якщо приходять люди, які вже мають трубчасте поле зору, то, на жаль, відновлення зорових функцій неможливе.

Дуже велика група захворювань – це хвороби сітківки, зорового нерва. Коли ми говоримо про розлади зорових функцій, це стосується центральної зони сітківки – так званої макули. Найбільш розповсюдженими є її вікова дегенерація або зміни сітківки при загальних захворюваннях, зокрема при цукровому діабеті. Це спочатку може виявлятися викривленням форм предметів, зміною їх кольору. Потім це може призводити до появи плями в центральному зорі.

Важливо розуміти, що сітківка – це дуже делікатна частина. Її порушення також треба своєчасно виявляти й ефективно лікувати. На щастя, ми маємо терапевтичні можливості для відновлення зорових функцій при патології макули.

Читайте ще: «Якщо в маленької дитини підвищений тиск, треба негайно звертатися до кардіолога», – кардіоревматолог з Луцька

Найчастіші проблеми, пов’язані з периферичною частиною сітківки, – це її розриви та відшарування. Це також безболісний процес. Але поступово пацієнт починає бачити завісу та відчувати проблеми з полем зору із якогось з боків. Це також грізний симптом, який має змусити вас прийти до лікаря.

Дуже часто лікарі кажуть, що потрібно обстежити очне дно. Що це таке і к його обстежувати?

Очне дно – це внутрішня поверхня очного яблука. Це сітківка, зоровий нерв і судини. Щоб його обстежити, треба мати спеціальну лінзу і прилад, який буде освітлювати внутрішню поверхню очного яблука. Наявність судин на очному дні і робить це дослідження таким популярним та універсальним.

Обстеження стану очного дна досить актуальне для наших колег кардіологів, терапевтів, ендокринологів. Цей стан може бути змінений при такій патології, як гіпертонічна хвороба, атеросклероз, при проблемах із нирками та розвитку ниркової недостатності. І найбільш важливим та актуальним дослідження очного дна є при цукровому діабеті.

Як потрапити на прийом до офтальмолога в умовах карантину?

У поліклініці зараз є прийом, але він не такий, як був до карантину. На одного пацієнта розраховують певний час. Людина може потрапити з направленням до нашої реєстратури. Електронне направлення треба взяти у свого сімейного лікаря. На вході пацієнту вимірюють температуру. Якщо людина має при собі засоби захисту, то немає жодних перешкод для того, щоб вона потрапила до вузького спеціаліста.

Як зберегти зір?

На сьогодні профілактика є основним напрямком. Медицина має бути превентивною. Тільки тоді вона може бути спрямована не лише на відновлення функцій органа, але й на покращення якості життя. Саме якості життя треба приділяти більше уваги. Око – це такий орган, що хворіє у будь-якому віці. Та незважаючи на те, скільки вам років, ким ви працюєте і який зір маєте, якщо відчуваєте якісь проблеми, обов’язково прислухайтеся до себе і вчасно звертайтеся до лікаря. Хочу процитувати академіка Володимира Філатова: «Кожна людина має бачити сонце». Ми, офтальмологи, зі свого боку будемо робити все, щоб це втілити у життя, щоб дати можливість більшості наших пацієнтів мати гарний зір, аби вони бачили сонце і світ, який нас оточує.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---