Лише 50%: оплата енергоносіїв – головний виклик для медзакладів Волині у 2023 році
Наступного року ресурс, передбачений на фінансування волинських обласних медичних установ, буде меншим на понад 90 мільйонів гривень.
Про це повідомив голова бюджетної комісії Волинської облради Орест Маховський, інформує пресслужба облради
«Уся базова дотація з державного бюджету традиційно спрямовувалася на оплату компослуг для закладів охорони здоров’я. Цього року її обсяг склав 112 мільйонів гривень, наступного буде лише 20. Не передбачено державою у 2023 році і цільового трансферту на енергоносії, який ми мали цьогоріч. Єдине сподівання, яке у перспективні зможе трохи полегшити ситуацію із бюджетним забезпеченням цієї статті видатків, – це додаткова дотація, яка, однак, поки не розподілена, але й вона, найпевніше, буде для області суттєво меншою», – пояснив причини очільник бюджетної комісії.
Він закликав керівників обласних медзакладів дуже ретельно спланувати видатки, звернувши увагу, що більшість лікарень обласної комунальної власності завдяки контрактуванню з національною службою здоров’я все ж мають фінансову «подушку».
Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що установи, які мають індивідуальні котельні і комбіновані види опалення, пеебувають у значно кращому становищі.
«У перспективі ми все ж повинні вирішити питання встановлення модульних котелень в усіх комунальних установах. Це – економно і ефективно», – впевнений очільник облради.
Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух констатував, що 2023-ій буде роком випробувань для галузі і в фінансовому плані, і в організаційному. За його словами, тенденції вказують на те, що при збереженні обсягу медичних гарантій для населення оплачуватися вони будуть НСЗУ в менших обсягах. Окрім того, суттєві виклики стоять перед малими лікарнями.
«Завдання галузі вистояти у дуже складних умовах. Наведу лише один приклад: тиждень роботи обласної клінічної лікарні на генераторах – це 1 мільйон 200 тисяч гривень додаткових витрат», – зазначив посадовець.
Друга за актуальністю потреба – це генератори. Попри те, що майже всі лікарні їх мають, тривалі перебої в електропостачанні, спричинені масовими бомбардуваннями, виявили необхідність збільшити кількість цих агрегатів. Вирішено частково залагодити цю проблему за рахунок зекономлених цьогоріч коштів за окремими статтями видатків обласного бюджету.
В додатковий бюджетний запит внесено і потребу в облаштуванні укриттів. Сертифіковані сховища мають не усі медустанови, як і власні кошти для їх створення. За таких обставин їх доведеться обладнувати за рахунок обласного бюджету, оскільки за позовом прокуратури вже є судові рішення про примусові зобов’язання.
Окрім вищезазначених потреб, медичні директори озвучували й іншу нагальну для своїх закладів проблематику.
Так, головний лікар обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував додаткову потребу у понад 30 мільйонів гривень. Йдеться про збільшення видатків на специфічні ліки для хворих з трансплантованими органами, розхідні матеріали для оперативних втручань, придбання, ремонт та обслуговування медапаратури (вартість лише однієї запчастини до ангіографа перевищує 2,5 млн грн). Щодо обладнання та виробів медичного призначення, то Григорій Недопад попросив подати окремий список необхідного.
«Нещодавно ми налагодили контакт і благодійними фондами Німеччини та Нової Зеландії, які спеціалізуються на медичних потребах, тому спробуємо закрити якусь частину з переліченого», – висловив сподівання голова Волиньради.
Керівниця ТМО охорони дитинства і материнства Ірина Горавська, крім потреби замінити централізоване опалення на індивідуальне, подала додатковий запит на встановлення ліфта у санаторії матері і дитини «Дачний».
«Це санаторій для діток з інвалідністю. Іншої технічної можливості зробити цю будівлю інклюзивною, крім як облаштування підйомника, немає», – повідомила вона.
Також констатувала, що реальна потреба у коштах на придбання ліків для дітей з орфанними захворюваннями становить 16 мільйонів гривень, натомість передбачено лише 500 тисяч.
Головна лікарка обласної психіатричної лікарні Людмила Юрко назвала критичною нестачу коштів на медикаменти і харчування загальним обсягом близько 7 мільйонів гривень. Вона розповіла, що з початком великої війни кількість хворих зросла удвічі, заклад переповнений, тут – понад півтисячі пацієнтів.
«Послуга психіатричного профілю НСЗУ значно недооцінена. Окрім того, термін перебування одного пацієнта у нас в середньому становить 30 днів. Нам, звісно, допомагають продуктами і обласна рада, і благодійники. Але цього все одно не вистачає», – бідкається медична директорка. Вона також клопочеться про виділення коштів на проведення аварійних ремонтних робіт та встановлення пожежної сигналізації.
Жодних понад доведені граничні показники асигнувань не декларують обласний центр терапії залежностей та волинська екстренка. Не заявили їх додатково, окрім енергоносіїв, також і госпіталь інвалідів війни, обласний Хоспіс, інфекційна лікарня, фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери.
Натомість виникло чимало питань до організації діяльності обласної служби крові. Детальному аналізу поточного стану справ та стратегії функціонування установи депутати вирішили присвятити окреме засідання профільної комісії.
На завершення Орест Маховський зазначив, що на підставі додаткових запитів постійною депутатською комісією з питань бюджету будуть сформовані рекомендації щодо остаточного варіанту видатків на галузь охорони здоров’я у 2023 році.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомив голова бюджетної комісії Волинської облради Орест Маховський, інформує пресслужба облради
«Уся базова дотація з державного бюджету традиційно спрямовувалася на оплату компослуг для закладів охорони здоров’я. Цього року її обсяг склав 112 мільйонів гривень, наступного буде лише 20. Не передбачено державою у 2023 році і цільового трансферту на енергоносії, який ми мали цьогоріч. Єдине сподівання, яке у перспективні зможе трохи полегшити ситуацію із бюджетним забезпеченням цієї статті видатків, – це додаткова дотація, яка, однак, поки не розподілена, але й вона, найпевніше, буде для області суттєво меншою», – пояснив причини очільник бюджетної комісії.
Він закликав керівників обласних медзакладів дуже ретельно спланувати видатки, звернувши увагу, що більшість лікарень обласної комунальної власності завдяки контрактуванню з національною службою здоров’я все ж мають фінансову «подушку».
Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що установи, які мають індивідуальні котельні і комбіновані види опалення, пеебувають у значно кращому становищі.
«У перспективі ми все ж повинні вирішити питання встановлення модульних котелень в усіх комунальних установах. Це – економно і ефективно», – впевнений очільник облради.
Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух констатував, що 2023-ій буде роком випробувань для галузі і в фінансовому плані, і в організаційному. За його словами, тенденції вказують на те, що при збереженні обсягу медичних гарантій для населення оплачуватися вони будуть НСЗУ в менших обсягах. Окрім того, суттєві виклики стоять перед малими лікарнями.
«Завдання галузі вистояти у дуже складних умовах. Наведу лише один приклад: тиждень роботи обласної клінічної лікарні на генераторах – це 1 мільйон 200 тисяч гривень додаткових витрат», – зазначив посадовець.
Друга за актуальністю потреба – це генератори. Попри те, що майже всі лікарні їх мають, тривалі перебої в електропостачанні, спричинені масовими бомбардуваннями, виявили необхідність збільшити кількість цих агрегатів. Вирішено частково залагодити цю проблему за рахунок зекономлених цьогоріч коштів за окремими статтями видатків обласного бюджету.
В додатковий бюджетний запит внесено і потребу в облаштуванні укриттів. Сертифіковані сховища мають не усі медустанови, як і власні кошти для їх створення. За таких обставин їх доведеться обладнувати за рахунок обласного бюджету, оскільки за позовом прокуратури вже є судові рішення про примусові зобов’язання.
Окрім вищезазначених потреб, медичні директори озвучували й іншу нагальну для своїх закладів проблематику.
Так, головний лікар обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував додаткову потребу у понад 30 мільйонів гривень. Йдеться про збільшення видатків на специфічні ліки для хворих з трансплантованими органами, розхідні матеріали для оперативних втручань, придбання, ремонт та обслуговування медапаратури (вартість лише однієї запчастини до ангіографа перевищує 2,5 млн грн). Щодо обладнання та виробів медичного призначення, то Григорій Недопад попросив подати окремий список необхідного.
«Нещодавно ми налагодили контакт і благодійними фондами Німеччини та Нової Зеландії, які спеціалізуються на медичних потребах, тому спробуємо закрити якусь частину з переліченого», – висловив сподівання голова Волиньради.
Керівниця ТМО охорони дитинства і материнства Ірина Горавська, крім потреби замінити централізоване опалення на індивідуальне, подала додатковий запит на встановлення ліфта у санаторії матері і дитини «Дачний».
«Це санаторій для діток з інвалідністю. Іншої технічної можливості зробити цю будівлю інклюзивною, крім як облаштування підйомника, немає», – повідомила вона.
Також констатувала, що реальна потреба у коштах на придбання ліків для дітей з орфанними захворюваннями становить 16 мільйонів гривень, натомість передбачено лише 500 тисяч.
Головна лікарка обласної психіатричної лікарні Людмила Юрко назвала критичною нестачу коштів на медикаменти і харчування загальним обсягом близько 7 мільйонів гривень. Вона розповіла, що з початком великої війни кількість хворих зросла удвічі, заклад переповнений, тут – понад півтисячі пацієнтів.
«Послуга психіатричного профілю НСЗУ значно недооцінена. Окрім того, термін перебування одного пацієнта у нас в середньому становить 30 днів. Нам, звісно, допомагають продуктами і обласна рада, і благодійники. Але цього все одно не вистачає», – бідкається медична директорка. Вона також клопочеться про виділення коштів на проведення аварійних ремонтних робіт та встановлення пожежної сигналізації.
Жодних понад доведені граничні показники асигнувань не декларують обласний центр терапії залежностей та волинська екстренка. Не заявили їх додатково, окрім енергоносіїв, також і госпіталь інвалідів війни, обласний Хоспіс, інфекційна лікарня, фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери.
Натомість виникло чимало питань до організації діяльності обласної служби крові. Детальному аналізу поточного стану справ та стратегії функціонування установи депутати вирішили присвятити окреме засідання профільної комісії.
На завершення Орест Маховський зазначив, що на підставі додаткових запитів постійною депутатською комісією з питань бюджету будуть сформовані рекомендації щодо остаточного варіанту видатків на галузь охорони здоров’я у 2023 році.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На війні загинули четверо військових з Луцької громади
Сьогодні 15:20
Сьогодні 15:20
Просять гроші за вирішення питань: на Волині від імені податкової служби орудують шахраї
Сьогодні 15:10
Сьогодні 15:10
Спека не відступає: якою буде погода на Волині цього тижня
Сьогодні 14:26
Сьогодні 14:26
Щодня долали по 250-300 км: волинські медики-рятувальники повернулися з деокупованих територій
Сьогодні 14:10
Сьогодні 14:10
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.