Луцький незалежний театр «Гармидер» представив новий сезон: стилістка, прем’єри та пітчинг

Презентація нового сезону відбулася в мистецькому просторі «Ангар» за участі колективу театру, а також представників дружніх та партнерських спільнот Луцька.

За словами організаторів, концепції нового, 21-ого сезону театру «Гармидер», – гасло-цитата українського режисера й теоретика театру Леся Курбаса: «Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра». Команда готова говорити про завтра – вже сьогодні, що й зробила під час представлення сезону наприкінці серпня через відеоманіфест, який можна переглянути на каналі театру в YouTube.

Про дві нові прем’єри

Під час представлення сезону йшлося про спектакль, якого досі ще не ставили в Україні. Йдеться про п’єсу «Шлюб» видатного польського прозаїка і драматурга Вітольда Ґомбровича у перекладі Лариси Андрієвської. Наразі постановку цього твору польського драматурга підтримало Генеральне Консульство РП в м. Луцьку. Показ вистави, за словами керівниці театру «Гармидер» та режисерки спектаклю Руслани Порицької, запланували на вересень.Другу прем’єру заплановано на жовтень. І йдеться про виставу-дослідження «Пчілка», проєкт за підтримки Українського культурного фонду, яку готують у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Оскільки саме цьогоріч минає 175 років з дня народження Ольги Косач-Драгоманової, її постать відкривають по-новому дослідники її біографії, науковці і театрали. Команда театру «Гармидер» створить серію роликів, які показуватимуть етапи дослідження її постаті, а на основі зібраних матеріалів, рефлексій, відгуків, листів буде створений сценарій, за яким поставляють виставу.

Про стилістику кольору

Колір 21-го нового сезону, який в театрі називають дорослим, - неон блакитний – колір мрії та ідеальності, свіжості та майбутнього. Колір безмежних неба та моря, що на перетині утворюють горизонт. Він гіпнотизує та надихає думати про ціннісне. Це колір свободи, без якої, кажуть у театрі, неможливо створювати якісний мистецький продукт.Читати ще: Режисерка з Луцька зняла фільм про українських дітей, які через війну сьогодні змушені вкрай швидко дорослішати

У цьому кольорі, як і в стилістиці чернеток, в яких ми любимо фіксувати нове, робити підкреслення, виділяти важливе й значуще, яке з мрії виростає у реальні проєкти, були зроблені іменні запрошення на подію. У цьому кольорі минатиме сезон, він буде також в основі мерчу та маркетингових матеріалів. Варіанти вирішення вже можна було побачити безпосередньо під час події, як-от на етикетках до варення «Сливове Косачівське», зварене під час променад-перформансу «Садиба Косачів: то власне дома», реалізованого колективом театру «Гармидер» в селі Колодяжне, та чаю синього кольору з натяком на екзотичний смак сезону.

Про пітчингові проєкти

На події також провели й два пітчинги – короткі усні презентації соціальних проєктів, для втілення яких будуть потрібні кошти.

Один із них мав назву «Вірші. Хліб. Вино» й розповідав про важливу терапевтичну складову поезії в час війни. Інший, «Теплий вечір», має на меті підтримку творчості військових, які до початку повномасштабного вторгнення були дотичними до творення культурних проєктів у музиці, живописі, танці, фотографії, віршуванні тощо. Під час пітчингу присутні задонатили на старт проєктів понад 8000 грн сукупно.Про творчі колаборації

Їх у театрі «Гармидер» планують здійснювати з представниками різних соціальних інституцій, готових вкладатися ідеями та ресурсами в культуру як обов’язкову складову ідентифікації, зміцнення та безпеки держави.

Творчі колаборації плануються і з колективами з інших міст. Вже на цій презентації присутні мали змогу побачити виступ учасниць вільного мистецького проєкту «... і сад зацвів...» Юлії Оліяр та Марини Мазур. Виставу за участі мисткинь також можна буде побачити в одному з просторів «Гармидера» вже цієї осені.

Читати ще: Юні актори з синдромом Дауна зіграли в Луцьку у виставі «Одного разу в потязі»

Під час зустрічі з нагоди відкриття символічно розчинили та замісили хліб, і, поки спілкувалися та проводили презентації, тісто підійшло. Його й роздали всім учасникам у спеціальних боксах з написом «Мій хліб. Мій театр. Моє завтра», аби вдома кожен отримав можливість в тиші і спокої спекти маленьку хлібинку. З вірою, що навіть найменше наше зусилля сьогодні принесе гідні плоди завтра. З надією на свої сили та підтримку своїх людей. З любов’ю до того, що ми творимо сьогодні, щоб наше завтра відбувалося, і щоб воно було українським.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---