Луцька вулиця, де жили вдова генерала, людина з кола Бандери, тесть польського депутата. Фото

Це одна з тих тихих (колись) вуличок, яка нині стала вельми заповненою автівками. Йдеться про Яровицю, яка тягнеться від кільця біля «Променя» аж до вулиці Івана Франка.

Якось так склалося, що у міжвоєнний період на цій вулиці мешкали чимало українців. Якщо поглянути на план Кумівської, як вона тоді називалася, то він просто пістрявіє українськими прізвищами. То була нетипова ситуація, адже більшість мешканців довоєнного Луцька становили євреї (близько половини) та поляки (третина населення).

Скажімо, власницею ділянки землі, що на розі нинішніх Яровиці та Стрілецької, була Олімпіада Савицька. Далі на вулиці склади мав відомий луцький підприємець Марк Кронштейн.Навпроти Савицької стояв будинок родини Миців. У ньому проживали Дарія та Никифор з сином Юрієм. Їхня донька Зінаїда у 1930 році вийшла заміж за українського громадського та політичного діяча Петра Певного. На той час він редагував тижневик «Українська нива», що виходив у Луцьку. Очолював Волинське Українське об’єднання і був депутатом польського сейму, за що його недолюблювали у націоналістичних колах.Будинок Миців спроєктував відомий діяч УНР, луцький інженер Сергій Тимошенко. Будову було завершено у травні 1932 року. До наших часів вона не збереглася. Наскільки вдалося встановити, будинок розташовувався неподалік сучасного кільця, де нині незабудована ділянка.Читати ще: Луцькі закутки: ґанки біля багатоквартирних будинків. Фото

Трохи далі вулиця Кумівська повертала ліворуч. В одному з будинків проживала родина Кохів: Варвара, Анатолій, Юрко та Богдан. У 1936 році вони добудували до будинку кухню, сіни та підвал. Спроєктував добудову Пилип Пилипчук, прем’єр уряду УНР у вигнанні, професор Українського (таємного) університету, пізніше став архітектором у Луцьку. Глава сімейства Анатолій Олександрович працював землеміром, але захоплювався вивченням мови есперанто. Його вважають патріархом українських есперантистів. А есперанто-українсько-російський словник його авторства досі не видано. Старший син Юрко ще в студентські часи вступив до ОУН, двічі його арештовувала поліція. Освіту здобував у Варшавській політехніці та Берліні. Вважають, що саме він на початку липня 1941 року як член проводу ОУН проголосив у Луцьку Акт незалежності Української держави. Пізніше був заарештований гестапо, втік з концтабору, пішов в УПА і загинув у бою з червоними партизанами.Сусідкою Кохів була Тереза Алмазіва, вдова генерал-хорунжого Дієвої армії УНР Олекси Алмазіва. У 1936 році генерал Алмазів помер і був похований у Луцьку. А слід його дружини загубився в круговерті Другої світової.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---