Голова Меджлісу кримськотатарського народу з візитом відвідав Луцьк
Із візитом до Луцька завітав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він взяв участь у презентації унікального двомовного видання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» кримськотатарською та українською мовами.
Захід відбувся 29 жовтня у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
Видання «Лісової пісні» українською та кримськотатарською мовами – четверта книга в рамках проєкту Волинського національного університету імені Лесі Українки у виданні білінгвальних видань «Лісової пісні». Переклад «Лісової пісні» «Орман Тюркюси» виконав талановитий кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Юнус Кандим.Як зазначив проректор з навчальної роботи та рекрутації, кандидат філологічних наук Юрій Громик, «Лісова пісня» – це вершинний твір українського романтизму, своєрідний гімн Волині.«Сьогодні предметом розмови є ще один унікальний проект Волинського національного університету. За фінансової підтримки Луцької міської ради науково-дослідний інститут Лесі Українки відтепер має серію унікальних двомовних видань «Лісової пісні». За попередні роки світ побачили три двомовні книги – англійською, німецькою та польською мовами. Цього року світ побачили ще дві книги – білоруською та кримськотатарською мовою. Вибір кримськотатарської мови для наступної книги був невипадковим. У такий спосіб ми висловлюємо підтримку кримськотатарському народові, який потерпає через окупацію Криму», – зазначив професор.Зі слів упорядника двомовного видання Сергія Романова, спочатку був задум видати «Лісову пісню» тими мовами, якими володіла Леся Українка.
«Так і вийшло з першими трьома виданнями. Але потім ми подумали, що це можна розширювати мовами тих країн, де побувала письменниця. Головний твір письменниці начебто й простий, але водночас багатий своїми змістами й сенсами. «Лісова пісня» написана на чужині, з туги за рідною землею, волинськими лісами. Сьогодні кримські татари як ніхто розуміють відчуття втраченої не з власної волі вітчизни. І ця книга – спосіб підтримати братній народ. Крим – це була улюблена земля Лесі. Від Волині до Криму Україна єдине, бо там живе один народ, який любить свободу, правду, честь і пам’ятає про своїх великих земляків», – каже доктор філологічних наук.
До слова, переклав передмову видання викладач кафедри тюркології Київського національного університету Абібулла Сеїт-Джеліль.«Маю честь подякувати за величезну працю, за продовжені дослідження вашої геніальної землячки. І те, що переклад здійснено кримськотатарською мовою має величезне значення для кримськотатарської літератури. Але я би хотів відзначити ще одну ціннісну особливість цього перекладу. Річ у тім, що ми працюємо над стратегією розвитку кримськотатарської мови. Такі переклади класиків літератури дадуть можливість дихати розвитком мови, бо завдяки художній літературі ми можемо продовжувати мислити, де б ми не були. Коли виходять подібні збірки для мене, як для фахівця це ніби свято», – наголосив він.
Потому присутні на дійстві мали унікальну нагоду першими почути завершальний монолог Мавки кримськотатарською мовою у виконанні Султаніє Зейнідінової.«Це для мене велика честь бути на такому святі. Книжка справді для кримських татар є особливим подарунком, тому ми намагаємось врятувати свою мову, яка з різних причин, що від нас не залежали, може щезнути. А такі видання є суттєвою підтримкою. Я не знаю, чи думала Леся Українка, коли писала цей твір у Криму 110 років тому, про те, що її геніальні строки повернуться на рідну землю ще й в кримськотатарському оновленні. Якщо нам не завадить карантин, будемо у Києві презентувати таку ж двомовну книгу «Сонети Міцкевича». І це проект президента Польщі. Але видання «Лісової пісні» для нас є більш цінним, бо це відбувається тут, знизу, без стимулу чи наказу згори», – зауважив присутній на заході голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.Він пообіцяв, що якщо випаде така нагода, декілька примірників книги передадуть його землякам у Крим.
«Можете собі уявити, як це підніме моральний дух кримських татар, коли вони її отримають», – підкреслив голова Меджлісу.
Рефат Чубаров подарував університету книгу про підготовку і проведення кримськотатарського весілля та запропонував провести таку ж презентацію і у Києві.
Як розповіла представниця кримськотатарського народу, випускниця факультету романо-германської філології ВНУ Сусанна Зейнідінова, у 2007 році вона переступила поріг університету і це був найкращий етап у її житті.
«В стінах цього вишу навіть готувалася національна кримськотатарська страва кубіте. В школі у кримських татар не в усіх була можливість вивчати рідну мову. На сьогодні я розмовляю кримськотатарською, але цьому мене навчила бабуся. В мене був такий скарб і можливість», – зауважила дівчина.Вона розповіла, що пише есе та твори про свій Крим, його традиції та мову:
«Я знаю, що українці хочуть чути нашу мову, запитують як перекласти те чи інше слово. Тому я часто використовую в своїх творах кримськотатарські елементи і слова, перекладаю їх. Я щаслива, що сьогодні ми маємо можливість чути, що «Лісову пісню» переклали нашою мовою, бо це означає, що одного дня кримськотатарська залунає у класах шкіл. Поринуть у чарівний світ міфології моєю рідною мовою. Це не лише великий крок в майбутнє мови, а й у зміцнення відносин двох народів – українського і кримськотатарського».
Насамкінець докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка Верховної ради України Ірина Констанкевич вручила грамоти від Верховної Ради «За заслуги перед українським народом» ректору вишу Анатолію Цьосю, упоряднику двомовного видання «Лісової пісні» Сергію Романову та завідувачці музею Лесі Українки Тетяні Данилюк, яка має в своєму доробку понад 50 унікальних наукових публікацій.«Я щаслива від того, що ми маємо унікальне видання, яке стало продовженням тієї серії, яка триває 10 років. Це найкраща ілюстрація того, що проросло із справжнього волинського патріотизму. Я хочу наголосити, що наукові дослідження – це тонка і специфічна матерія, що не народжується на порожньому місці, вона потребує часу, зусиль та фінансування. Я дякую всім, хто уможливив цю унікальну серію», – підкреслила народна обраниця.
По завершенню презентації голова Меджлісу Рефат Чубаров дав пресконференцію для журналістів на тему «Крим та його мешканці в умовах російської окупації: порушення прав корінного кримськотатарського народу та етнічних українців».
Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини розповідало про те, що у Луцьку видали повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.
Вікторія СЕМЕНЮК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Захід відбувся 29 жовтня у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
Видання «Лісової пісні» українською та кримськотатарською мовами – четверта книга в рамках проєкту Волинського національного університету імені Лесі Українки у виданні білінгвальних видань «Лісової пісні». Переклад «Лісової пісні» «Орман Тюркюси» виконав талановитий кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Юнус Кандим.Як зазначив проректор з навчальної роботи та рекрутації, кандидат філологічних наук Юрій Громик, «Лісова пісня» – це вершинний твір українського романтизму, своєрідний гімн Волині.«Сьогодні предметом розмови є ще один унікальний проект Волинського національного університету. За фінансової підтримки Луцької міської ради науково-дослідний інститут Лесі Українки відтепер має серію унікальних двомовних видань «Лісової пісні». За попередні роки світ побачили три двомовні книги – англійською, німецькою та польською мовами. Цього року світ побачили ще дві книги – білоруською та кримськотатарською мовою. Вибір кримськотатарської мови для наступної книги був невипадковим. У такий спосіб ми висловлюємо підтримку кримськотатарському народові, який потерпає через окупацію Криму», – зазначив професор.Зі слів упорядника двомовного видання Сергія Романова, спочатку був задум видати «Лісову пісню» тими мовами, якими володіла Леся Українка.
«Так і вийшло з першими трьома виданнями. Але потім ми подумали, що це можна розширювати мовами тих країн, де побувала письменниця. Головний твір письменниці начебто й простий, але водночас багатий своїми змістами й сенсами. «Лісова пісня» написана на чужині, з туги за рідною землею, волинськими лісами. Сьогодні кримські татари як ніхто розуміють відчуття втраченої не з власної волі вітчизни. І ця книга – спосіб підтримати братній народ. Крим – це була улюблена земля Лесі. Від Волині до Криму Україна єдине, бо там живе один народ, який любить свободу, правду, честь і пам’ятає про своїх великих земляків», – каже доктор філологічних наук.
До слова, переклав передмову видання викладач кафедри тюркології Київського національного університету Абібулла Сеїт-Джеліль.«Маю честь подякувати за величезну працю, за продовжені дослідження вашої геніальної землячки. І те, що переклад здійснено кримськотатарською мовою має величезне значення для кримськотатарської літератури. Але я би хотів відзначити ще одну ціннісну особливість цього перекладу. Річ у тім, що ми працюємо над стратегією розвитку кримськотатарської мови. Такі переклади класиків літератури дадуть можливість дихати розвитком мови, бо завдяки художній літературі ми можемо продовжувати мислити, де б ми не були. Коли виходять подібні збірки для мене, як для фахівця це ніби свято», – наголосив він.
Потому присутні на дійстві мали унікальну нагоду першими почути завершальний монолог Мавки кримськотатарською мовою у виконанні Султаніє Зейнідінової.«Це для мене велика честь бути на такому святі. Книжка справді для кримських татар є особливим подарунком, тому ми намагаємось врятувати свою мову, яка з різних причин, що від нас не залежали, може щезнути. А такі видання є суттєвою підтримкою. Я не знаю, чи думала Леся Українка, коли писала цей твір у Криму 110 років тому, про те, що її геніальні строки повернуться на рідну землю ще й в кримськотатарському оновленні. Якщо нам не завадить карантин, будемо у Києві презентувати таку ж двомовну книгу «Сонети Міцкевича». І це проект президента Польщі. Але видання «Лісової пісні» для нас є більш цінним, бо це відбувається тут, знизу, без стимулу чи наказу згори», – зауважив присутній на заході голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.Він пообіцяв, що якщо випаде така нагода, декілька примірників книги передадуть його землякам у Крим.
«Можете собі уявити, як це підніме моральний дух кримських татар, коли вони її отримають», – підкреслив голова Меджлісу.
Рефат Чубаров подарував університету книгу про підготовку і проведення кримськотатарського весілля та запропонував провести таку ж презентацію і у Києві.
Як розповіла представниця кримськотатарського народу, випускниця факультету романо-германської філології ВНУ Сусанна Зейнідінова, у 2007 році вона переступила поріг університету і це був найкращий етап у її житті.
«В стінах цього вишу навіть готувалася національна кримськотатарська страва кубіте. В школі у кримських татар не в усіх була можливість вивчати рідну мову. На сьогодні я розмовляю кримськотатарською, але цьому мене навчила бабуся. В мене був такий скарб і можливість», – зауважила дівчина.Вона розповіла, що пише есе та твори про свій Крим, його традиції та мову:
«Я знаю, що українці хочуть чути нашу мову, запитують як перекласти те чи інше слово. Тому я часто використовую в своїх творах кримськотатарські елементи і слова, перекладаю їх. Я щаслива, що сьогодні ми маємо можливість чути, що «Лісову пісню» переклали нашою мовою, бо це означає, що одного дня кримськотатарська залунає у класах шкіл. Поринуть у чарівний світ міфології моєю рідною мовою. Це не лише великий крок в майбутнє мови, а й у зміцнення відносин двох народів – українського і кримськотатарського».
Насамкінець докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка Верховної ради України Ірина Констанкевич вручила грамоти від Верховної Ради «За заслуги перед українським народом» ректору вишу Анатолію Цьосю, упоряднику двомовного видання «Лісової пісні» Сергію Романову та завідувачці музею Лесі Українки Тетяні Данилюк, яка має в своєму доробку понад 50 унікальних наукових публікацій.«Я щаслива від того, що ми маємо унікальне видання, яке стало продовженням тієї серії, яка триває 10 років. Це найкраща ілюстрація того, що проросло із справжнього волинського патріотизму. Я хочу наголосити, що наукові дослідження – це тонка і специфічна матерія, що не народжується на порожньому місці, вона потребує часу, зусиль та фінансування. Я дякую всім, хто уможливив цю унікальну серію», – підкреслила народна обраниця.
По завершенню презентації голова Меджлісу Рефат Чубаров дав пресконференцію для журналістів на тему «Крим та його мешканці в умовах російської окупації: порушення прав корінного кримськотатарського народу та етнічних українців».
Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини розповідало про те, що у Луцьку видали повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.
Вікторія СЕМЕНЮК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 15
і що?
Показати IP
31 Жовтня 2021 12:31
по його фізіономії видно, що він Крим повертає тільки в ресторанах
ОДІН.
Показати IP
31 Жовтня 2021 13:28
А в БЕРЕСТЕЧКО ЧОМУ ЙОГО НЕ ПОВЕЗЛИ .....?
всі
Показати IP
31 Жовтня 2021 13:34
без масок, на масовому заході...ну-ну
ВІРУС
Показати IP
31 Жовтня 2021 13:51
Пару сіл в якості ЯСИРА ЙОМУ ДАДУТЬ?
ГIсть
Показати IP
31 Жовтня 2021 14:22
Цел той,хто в 90-х разом з ДжемIлэвим обкрадали кримських татар ,з турецьких грошей,ще й лэп пIдривали.
Українці хочуть чути татарську мову? Борони Бог. У нас різний світогляд і теракти ми не робимо на відміну від мусульман.
А
Показати IP
31 Жовтня 2021 16:00
В Луцьку кажуть мечеть буде... Це початок кінця...
вася
Показати IP
31 Жовтня 2021 16:59
які злобні коментарі
Гек
Показати IP
31 Жовтня 2021 19:02
Турція і спить і бачить Крим Турецьким і татари теж.
Степан (Крымчанин)
Показати IP
31 Жовтня 2021 19:22
Скопировал все комментарии. Завтра перекину на крымскотатарский телеканал "Миллет".
Люди
Показати IP
1 Листопада 2021 13:51
Люди добрі!Будьте милосердні та мудріші .
Бо ви ще б шовініста Бєлінского згадали ,який колись писав: "Прибывши в Крымские степи, мы увидели три новые для нас нации: крымских баранов, крымских верблюдов и крымских татар. Я думаю, что это разные колена одного племени: так много общего в их физиономии"...Приїхав собі чоловік ,відбив номер і хай собі спокійнесенько єхає зі звітом туди ,де йому
знову грошей дадуть.Навіщо гостя ображати,краще вже не запрошувати.
.
Всім
Показати IP
1 Листопада 2021 18:11
коментаторам. Народ, який не поважає себе, не здатний поважати інших. Такий народ поважає лише переможців та сильніших. Вчора лизали чоботи росіянам, сьогодні плазуєте перед поляками та німцями.
Місцевий
Показати IP
1 Листопада 2021 19:03
Думав, що нащадки енкеведістів, тих, хто вивозив волинян, галичан до Сибіру та Далекого Сходу, хто мордував вояків УПА, хто винищував місцевих інтелектуалів, хто вивозив кримських татар з Криму, схаменулись. А ні. Тепер вони союзники путліна, йому за рублі сапогі лижуть.
Вимагав 400 доларів для судді? Волинського адвоката судять за шахрайство і зловживання впливом
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
Понад 60% німців проти надання Україні Taurus
Сьогодні 07:46
Сьогодні 07:46
На Волині цьогоріч виявили понад 70 випадків крадіжок газу
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Рада ухвалила законопроєкт про безпеку в закладах загальної середньої освіти. Що він передбачає
Сьогодні 06:47
Сьогодні 06:47
На Марсі знайшли ознаки життя: що кажуть вчені
Сьогодні 00:19
Сьогодні 00:19
22 листопада: свята, події, факти. Убивство Джона Кеннеді та початок Помаранчевої революції
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Наловив карасів на понад 60 тисяч: на Волині рибпатруль спіймав браконьєра-рецидивіста
21 Листопада 2024 23:50
21 Листопада 2024 23:50
Делегація Луцької міськради взяла участь у зустрічі шведсько-українських партнерств у Брюсселі
21 Листопада 2024 23:31
21 Листопада 2024 23:31
Розвідка Британії оцінила зміни в армії РФ за час повномасштабної війни
21 Листопада 2024 23:12
21 Листопада 2024 23:12
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.