Людину – в інтернат, її ділянку – кому треба: як у сільраді на Волині дерибанять землю

На Волині чвари між головою сільради та деякими невдоволеними жителями повитягували на світ цікаві історії, повідомляє телеканал «Аверс». Зокрема йдеться про те, що у 2011 році жительку Радомишльської сільської ради Луцького району відправили в інтернат і забрали землю. Про те, що вона недієздатна і потребує особливого догляду, клопоталася сільська рада.

Зараз жінці 57, коли вона потрапила у Берестечківський психоневрологічний заклад, їй було 48 років. Валентина Михалюта справді перебувала у складних життєвих обставинах, мала проблеми зі здоров’ям. А ще в неї був добрий клапоть землі і яке-не-яке обійстя.

Для чого відправили жінку до інтернату – щоби врятувати чи тому, що зазіхнули на землю? Зазначимо, що ділянку, яка числиться за цією громадянкою, зараз обробляє приватне підприємство. Принаймні так пояснили у сільській раді.

Жителі Радомишльської сільради переконують: тут проводять махінації з землею. І причетний до цього попередній голова Володимир Семенюк. Люди заявляють, що не хочуть, аби він лишався старостою в їхньому селі.

«Якимось чином земля одиноких старих людей, які повмирали, стає власністю Семенюка, – каже місцевий житель Ігор Гач. – Те, про що вам кажу, – стовідсотково правдива інформація».

«Землі природоохоронного значення не мають передавати чи здавати, це компетенція не сільського голови, а районної або обласної ради чи Держгеокадастру, – додає його односельчанин Володимир Бондар. – Натомість їх віддали підприємцям невідомо коли й на якій сесії. Роздано було десь 150 гектарів, на сьогодні з тих земель лишилося хіба 50 гектарів. Бачу, цієї осені вже землі державного резерву, де були пасовища, переорані».

«У нас люди корів мають, а випасати їх ніде, бо Семенюк землі пороздавав підприємцям», – провадить Ігор Гач.

«От жила сім’я, хай вони, може, й мали проблеми, але ж жили собі. То він їх в інтернат здав, а землю, якою вони користувалися, і їхню хатину приватизував сам», – розповідає Володимир Бондар.Утім сам Володимир Семенюк, звісно, спростовує цю інформацію, каже, на нього зводять наклеп.

«Михалюта зараз перебуває у Берестечку в психоневрологічному диспансері, її громадянський чоловік помер. Щодо землі я неодноразово телефонував у Берестечко, оскільки вони ж доглядають жінку, щоб приїхали й оформили право на цю ділянку, – переконує пан Семенюк. – Земельна ділянка перебуває в невизначеній формі».

За підопічними психоневрологічних інтернатів має зберігатися майно. Тобто землю чи будинок ніхто не має права забрати у людини, яка перебуває у спеціальному закладі.

Директорка Берестечківського психоневрологічного інтернату Світлана Приходько пояснила, що у них є такі підопічні, які, наприклад, мають земельний пай, і якщо він в оренді, то кошти ідуть на власника. Вона також зазначила, що разом з Валентиною Михалютою їм привезли лише акт огляду місця проживання. І жодних документів на землю немає.

Між тим, землею Валентини Михалюти зараз користуються приватні підприємці. Сільський голова каже, що ділянка числиться за нею. Але чому ж тоді про це не знають в інтернаті?

Хай як ця людина жила, ніхто не має права забирати її землю чи обробляти без дозволу. І якщо земельна ділянка належить все-таки Валентині Михалюті, сільська рада мала б передати усі відомості й документи щодо неї опікуну, тобто керівництву інтернату. Утім сам же сільський голова розповідає, що землею користуються без відома власника.

Отож, якщо людина – інвалід і не має родичів, які про неї подбали б, то виходить, що її дуже легко ошукати.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---