«Люди подібні на терни й ожини»: Сергій Жадан зробив лучанам весняний подарунок. Фоторепортаж

Авторські поетичні читання в драмтеатрі імені Тараса Шевченка зібрали поціновувачів поезії, яка описує реальне життя без прикрас.

10 березня зі сцени театру звучали вірші. Сумні, тужливі, різкі, філософські, ліричні – різні. Об’єднує їх одне: Сергій Жадан ділиться своїм баченням навколишнього. І воно сповнене надії та кохання, хоча видається похмурим та без зайвих прикрас.

Так само – без зайвих слів – і розпочався поетичний вечір, що його організували івент-агенція Tikhonov сoncert and event agency та SIVAK.Concert agency. Жадан скромно вийшов на сцену і почав читати вибрані вірші. Деякі з них пояснював та розповідав передісторію написання. Загалом, звучали твори різних років, хоча було й кілька зовсім нових.Вірші, звичайно, дуже умовно можна поділити на кілька циклів. Це – «карантинний» (так його назвав сам автор), «кримський», «любовний» та «соціально-побутовий». Несподіванкою стало авторське виконання… дитячого вірша.


Читати ще: «Література як футбол», – Сергій Жадан пообіцяв вийти з карантину з новими книгами. Відео

Сергій Жадан відзначив: «Я, в принципі, дуже рідко читаю їх. А тим більше, на вечорах, за які люди платять гроші…» Однак поезія «Що робити з котом…» дуже сподобалася глядачам різного віку.Хай про що йдеться у поезії Сергія Жадана, вона завжди про нас і наше життя. У текстах впізнаємо себе, знайомих, власні проблеми й переживання. Оця життєвість, прості слова про непросте і є найголовнішою характеристикою його творчості. Її відзначають і літературні критики, і шанувальники.Лучанка Людмила, одна з гостей концерту, не стримує емоцій: «Він яскравий і оригінальний. Дивуюся, як можна вкласти стільки думок у лаконічні й чіткі рядки. Дуже люблю творчість Жадана. Там стільки філософії у простих словах! Хоча і нецензурні трапляються. Але таке вже наше життя – без них інколи просто неможливо обійтися».Символічно, що закінчив творчий вечір Серій Жадан віршем «Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра…», який написав у грудні 2013 року. І в ньому є такі рядки:

«Країна болить, як перебита лапа

щеняти, що виривається з нічної облоги.

Виривайся, виривайся з ночі й туману,

вигризай зневіру та безнадію.

Я потім лікуватиму твою рану,

наскільки встигну, наскільки зумію».

Краще про значення та роль поезії, мабуть, і не скажеш.Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---