«Люди, які зараз на фронті, – справжня Україна». В Луцьку обговорили, як найкраще реінтегрувати ветеранів у мирне життя

Як вдосконалити державну ветеранську політику? Як гарантувати реінтеграцію ветеранів у суспільство? Як створити інклюзивну та безбар’єрну громаду для ветеранів? Над цими питаннями під час форуму «Ветерани – шлях додому» працювали представники влади, органів місцевого самоврядування, науковці та громадські діячі.

Форум «Ветерани – шлях додому» провели 14 травня в музеї Корсаків у Луцьку. Його організували Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту ветеранів, Міжфракційне депутатське об’єднання «Реабілітаційні сили України» за підтримки Програми USAID «Рада: наступне покоління» та у співпраці з Волинською облдержадміністрацією, Волинською обласною радою.

Мета – сформувати пропозиції для вдосконалення державної політики підтримки ветеранів, членів їхніх сімей, родин зниклих безвісти, полонених військовослужбовців.«Я В ОКОПІ БУВ ГЕРОЄМ, А ТЕПЕР, КОЛИ ПОВЕРНУВСЯ, – НІКОМУ НЕ ПОТРІБНИЙ»

Потрібно припинити займатися пустослів’ям, наголосила віцепрем’єр-міністр України, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

«Потрібно реально вгризатися в проблеми і вирішувати їх. Головне – чути наших ветеранів, уважно їх слухати. Єдино можливий шлях – слухати людей, які на своїх плечах нині несуть увесь тягар війни, особистої та колективної відповідальності, які є нашим найціннішим скарбом. Вони наш потенціал у всіх його проявах», – сказала вона.

Народна депутатка України, членкиня Міжфракційного депутатського об’єднання «Реабілітаційні сили України» Ірина Констанкевич звернула увагу, що ключове питання – ветерани та їх повернення в цивільне життя, щоб це повернення було ефективним, комфортним і на благо відновлення України.«Нам потрібно зробити все для того, щоб ветеран, який приїде в Ковель, Олику чи будь-який інший населений пункт, знав, куди йому звернутися, що він може отримати від місцевої влади, що держава зробила для його гарантій, соціального пакету, чи буде ця підтримка стабільною та постійною. «Я в окопі був героєм, а коли повернувся, я нікому не потрібний». Щоб такого не було, ми повинні напрацювати конкретні рішення, підготуватися до повернення наших ветеранів. Їх на Волині буде чимало, і ми це знаємо», – зазначила Ірина Констанкевич.

Ми повинні готуватися, гуртуватися та гартуватися, акцентував народний депутат України, член Міжфракційного депутатського об’єднання «Реабілітаційні сили України» Тарас Тарасенко.

«Ми повинні готуватися приймати ветеранів, військовослужбовців, які захищали і захищають нашу Україну, додому. Вони будуть повертатися у громади, у свої домівки. На жаль, не всі громади в Україні спроможні зустріти своїх ветеранів. Об’єднання громад, підтримка одне одного повинні слугувати тою силою, яка зможе повернути життя в зранені душі наших військових. Тільки в об’єднанні ми можемо створити ту силу, яка дасть нам снагу перемогти. Нам потрібно перемогти, а потім вижити після перемоги. Тільки разом ми зможемо відновити країну», – зауважив Тарас Тарасенко.Ветерани заслуговують на усе найкраще, впевнений директор Офісу демократичного врядування USAID Марк Елінгстад: «І критично важливо для всіх нас створити таке середовище, щоб, коли вони повернуться до своїх домівок, могли розраховувати на задоволення власних індивідуальних потреб, на підтримку».

«Український воїн зараз робить найважливішу справу у світі. Про це знає кожна українська сім’я. Я дивлюся на перемогу очима мого брата, командира взводу у бригаді імені Богуна. На його думку, перемога – коли воїн, який зараз захищає весь світ, зможе повернутися додому й будувати мирне, щасливе життя. Мій брат не може сказати цього особисто, тому що він загинув 2022 року під Бахмутом. Зараз я продовжую ту справу, яку робив він. Ми повинні все зробити для того, щоб наші герої змогли мати мирне, щасливе майбутнє», – прокоментував радник Програми USAID «Рада: наступне покоління» Андрій Шевченко.За його словами, із таким масштабним завданням, яке Україна повинна нині й згодом вирішувати, не стикалася жодна країна світу щонайменше останні 50 років.

«Ті люди, які нині на фронті, – справжня Україна. Це золотий фонд суспільства. Наше завдання – зробити так, щоб їхня мотивація, їхні таланти послужили якісно в мирному житті», – додав він.

«СУСПІЛЬСТВО ПОВИННЕ ІНТЕГРУВАТИСЯ ПІД ВЕТЕРАНА»

Т. в. о. міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун нагадав, що із 2014 року в Україні сформувалися нові ветерани – ті, хто боровся та бореться за територіальну цілісність і незалежність країни. Середній вік новітнього ветерана – від 35 до 45 років.

«Найголовніше – відхід від пострадянського Закону України, відповідно до якого ми зараз проводимо соціальні виплати, та формування нових інструментів розвитку. Держава повинна взяти на себе відповідальність після повернення ветеранів із війни так, як останні взяли відповідальність на себе, вирішивши захищати державу. Суспільство повинне інтегруватися під ветерана», – підкреслив Олександр Порхун.Основні напрямки – реабілітація, перекваліфікація та здобуття освіти, ветеранське підприємництво, надання адміністративних послуг, забезпечення житлом, зокрема пільгове кредитування чи іпотеки, а також вшанування пам’яті та увічнення Героїв. Наприклад, цього року 5,5 мільярда гривень буде спрямовано на забезпечення майже 2000 родин новими домівками.

«Уперше в історії нашої незалежної країни розпочалися підготовчі роботи з будівництва Національного військового меморіального кладовища, де буде увічнено пам’ять усіх Героїв, які віддали життя за незалежність нашої країни. Це тільки початок», – анонсував т. в. о. міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун.

У планах Міністерства ветеранів – розробка єдиної концепції облаштування меморіальних дошок, встановлених на пам’ять про загиблих воїнів. Також тривають роботи з напрацювання змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу», щоб була можливість із почестями ховати невстановлених солдатів.

«Разом із Міністерством внутрішніх справ напрацьовується такий законопроєкт. Сподіваюся, що найближчим часом він буде схвалений Верховною Радою України. Ми плануємо наприкінці липня – на початку серпня провести такі поховання. Нині нараховується 2300 таких осіб», – повідомив Олександр Порхун.Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович звернула увагу, що підхід, який зберігався в країні відносно ветеранів Другої світової війни, абсолютно не влаштовує сучасних військовослужбовців, які прагнуть активного життя та включеності в суспільство.

«Ми з Міністерством оборони розпочали пілотний проєкт у п’яти військових частинах. Соціальні фахівці працюють у бойових підрозділах і допомагають українцям, які пішли служити, вирішувати їхні цивільні питання. Багато питань не вирішити з окопів. Також завдання соціальних працівників – супроводжувати поранених військових. Тому що коли людина потрапляє в лікарню, не знає, які гарантії для неї передбачені державою. Торік ми разом із Міністерством охорони здоров’я залучили соціальних працівників до мультидисциплінарних реабілітаційних команд у лікарнях. Цього року таких працівників уже впроваджено в штат кожної лікарні. Безпосередньо до лікарень залучено протезистів-ортезистів. Ми спростили механізм отримання необхідних девайсів. Тепер не потрібно оформлювати інвалідність – достатньо висновку лікарської мультидисциплінарної команди», – інформувала Оксана Жолнович.Читати ще: Які соцвиплати можуть отримати ветерани та родини загиблих військових у Луцькій громаді

«Військовий супермаркет»

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад зауважив: попри те, що війна в Україні триває 10 років, тема ветеранської політики в державі відносно нова.

«Нам потрібне щось на зразок «військового супермаркету». Ветеран повинен мати змогу швидко організувати свій побут. Він не має думати, що буде далі, що буде з його родиною, де він має працювати, де зможе відпочивати, де буде проходити реабілітацію», – наголосив він.Перед усіма нами – дуже багато викликів. Важливо, щоб люди, які повернуться з війни, могли скористатися всіма доступними рішеннями, прийнятими владою на різних рівнях, впевнена заступниця голови Волинської ОДА Мирослава Якимчук.

«Елементарні речі, які ми маємо робити вже, – це безбар’єрність, вільний доступ до всіх закладів. Потрібно, щоб люди відчували турботу в цих простих речах, щоб вони не думали, як зайти до того чи того закладу. Матеріальний добробут людей, які повернуться з війни, гратиме важливу роль. Про це ми теж повинні думати, адже не завжди ветерани зможуть працювати на своїх попередніх роботах. Ми повинні створити для них належні умови на наших підприємствах», – сказала вона.На думку Луцького міського голови Ігоря Поліщука, щоб краще інтегрувати ветеранів у цивільне життя, насамперед потрібно запитувати порад у самих військовослужбовців. Він нагадав, що його радник із питань роботи з ветеранами Тарас Сасовський сам пройшов пекло війни і втратив там обидві нижні кінцівки. Додав, що в Луцькій громаді кілька років діє комплексна програма, спрямована на покращення життя ветеранів.

«Ми надаємо допомогу на лікування, ми надаємо допомогу бійцям-добровольцям на оплату комунальних послуг, ми оплачуємо навчання для водіїв. Окремим пунктом програми є забезпечення житлом. Наше місто – одне з небагатьох в Україні, де працює програма придбання житла на умовах співфінансування 50 на 50. 50% вартості житла оплачує ветеран, 50% – орган місцевого самоврядування. В місті працює комунальний реабілітаційний центр. Торік 1018 ветеранів пройшли там реабілітацію», – розповів Ігор Поліщук.Фото з сайта Луцької міської ради

Він нагадав, що в Луцькій громаді будують ветеранський хаб площею 1000 квадратів. Там будуть просторі зали для проведення зустрічей, майстер-класів, навчань, приміщення для занять із психологами, куточки надання послуг ЦНАПу і департаменту соціальної та ветеранської політики, тренажерний зал, кімнати для ігор тощо.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУБОВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---