«Любов має відчути кожна дитина», – подружжя, яке створило єдину патронатну сім'ю на Волині

У селі Дігтів Володимирського району проживає єдина у Волинській області патронатна сім'я. Подружжя 37-річної Надії та 40-річного Олександра Степанюків разом уже 16 років.

Як розповіла Суспільному Надія, наразі мають семеро дітей під патронатом, що є формою тимчасової опіки. Окрім патронатних, Степанюки виховують всиновлених і прийомних дітей.

«У нас на сьогодні 19 дітей разом із зятями й невістками. Найменшому патронатному хлопчику два роки, а найстаршій нашій донечці, яка з прийомної сім'ї, буде 29», – каже волинянка.

Вихованка патронатної сім'ї 10-річна Марія розповіла, що у сім'ї разом з іншими дітьми любить проводити час, малювати і гратися.«Показали мені, що є така кімната, де багато іграшок, і можна ними гратися. Ми з Камалієм, буває, не можемо поділитися іграшкою, але іграшками треба ділитися. Він каже «нєт», але потім Надюха нас мирить», – каже дівчинка.

Читати ще: Скільки на Волині є дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Під патронатом сім'ї Степанюків і 12-річний Назарій. Каже: у сім'ї навчився порядку і отримує багато уваги та підтримки.«Зі всіма здружився. Чого навчився – це не бути жадібним. Можемо разом у настільні ігри грати. Вдома собакам їсти даємо, курей відкриваємо, сніг чистимо. Чого ще навчився, чого не бачив раніше? Такої любові...» — ділиться хлопець.

Із вихованням дітей батькам допомагає старша донька Надія Борис. Вона – помічниця патронатного вихователя. У сім'ю Степанюків, каже, прийшла у 14-річному віці. Зі слів волинянки, дітям у сім'ї намагаються дати ту любов, якої їм не вистачало.

«У нас у сім'ї є в кожного свій обов’язок, ми хочемо привчити їх до самостійності. Ми хочемо показати їм і дати любов... Коли дітки виходять із патронатної сім'ї, ідуть далі в прийомні сім'ї чи повертаються до батьків, то зідзвонюємося, вітаємо з днем народження, можемо і бачитися», – каже Надія Борис.Патронатною сім’єю Степанюки стали 2021 року, відтоді під патронатом опіку надали десятьом дітям.

Зі слів Надії, кожна дитина має мати дитинство і відчути любов. Каже: із чоловіком до дітей сильно звикають, потім їх важко відпускати.«Ми ніколи не розділяємо. Наші діти інколи ображаються, кажуть: «Мамо, ти їх любиш так само, які і нас». Так, приходять чужі, але я не можу сказати, що когось люблю менше, когось не обійняла чи не приділила увагу... От щось купую – то всім, як обіймаю, то стараюся обійняти кожного», – каже волинянка.

Як зазначила начальниця служби у справах дітей Володимирської міськради Лілія Сидорук, діти, батьків яких позбавляють прав, потрапляють у такі форми виховання: опіка і піклування, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, усиновлення. З її слів, патронатними вихователями можуть бути не всі.«Сім'я Степанюків дуже гарно справляється зі своїми обов'язками. До неї було влаштовано вже дуже багато дітей: деяких повернули у сім'ю, деякі пішли в прийомні сім'ї, деякі вернулися до батьків. 99% діток хочуть залишитися у Надії та Олександра назавжди», – сказала посадовиця.

Начальниця Служби у справах дітей у Володимирі додала: на відміну від притулків, у яких теж є хороші умови, в патронатній сім'ї діти адаптовуються краще.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---