У Колодяжному презентували відреставровану садибу родини Лесі Українки. Фото
12 липня уже вчетверте у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки пройшов фестиваль «Літо в садибі Косачів». Він був започаткований у 2021 році та приурочений до дня народження Олени Пчілки.
Цьогоріч у межах фестивалю відбулася низка цікавих подій, інформують в музеї. Зокрема, відкриття оновленої експозиції меморіальних будинків. Ця подія приурочена до 75-річчя від часу відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки та 175-річчя від дня народження Олени Пчілки.
Також до річниці від дня народження Олени Пчілки «Укрпошта» та «Козацька пошта» випустили блок ювілейних марок та конверт. Над проєктом працювали наукові співробітники Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки та завідувачка Музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук.До першого блоку марок увійшли світлини Олени Пчілки, надані Музеєм видатних діячів української культури завдяки співпраці із завідувачкою Київського музею Лесі Українки Іриною Щукіною та співробітницею цього музею Аллою Дибою. Використані у другому блоці світлини узорів та писанок, що їх збирала Ольга Драгоманова-Косач, походять з фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.Під час погашення марки штемпелем «Укрпошти» на конверті було поставлено штамп із використанням нового логотипа музею. У спецпогашенні взяли участь директорка обласної філії АТ «Укрпошта» Валентина Варголяк, засновник проєкту «Козацька пошта», автор штампу, присвяченого садибі Косачів, Андрій Пелих, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, народний депутат України Микита Потураєв, перша заступниця Комітету, народна депутатка України Ірина Констанкевич, т. в. о. обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, заступник голови Волинської обласної військової адміністрації Тарас Шкітер, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.Після проведення реставраційно-ремонтних робіт меморіальних будинків Косачів другим важливим кроком стало брендування музею, яке втілила в життя компанія PaRtyzan. В основу брендування заклали неофіційну назву музею – садиба Косачів.
Також у рамках фестивалю розпочинається реалізація проєкту «Садиба Косачів» – сучасний осередок культурних наративів і сенсів українського суспільства», який фінансується Українським культурним фондом за програмою «Відновлення культурно-мистецької діяльності». Основним продуктом проєкту стала реекспозиція садиби Косачів у Колодяжному, її презентація широкому загалу як сучасного культурного центру, який сприятиме усвідомленню національної ідентичності, цінностей українців на прикладі родини Косачів.
Саме в межах цього проєкту театр «ГаРмИдЕр» під керівництвом Руслани Порицької представив променад-перформанс «Садиба Косачів: то власне дома».Це була справжня театралізована мандрівка в минуле, починаючи з 1882 року, коли Косачі переїхали до Колодяжного. Гармидерівці показали, як у сірому будиночку Олена Пчілка та Петро Косач гостять гостей, займаючись спільною роботою і заодно розважаючись віршами та «живими картинами». А в білому будиночку Леся та Максим Славинський перекладають Гейне і навіть разом із братом Михайлом грають у крокет. Врешті груша Ізидори Косач ожила її голосом. Під час перформансу глядачі могли долучитися до традиційних ігор, які дійшли до нас завдяки записам Лесі. Для створення пісні та перформансу було використано фрагмент поеми «Русалка», яку Леся написала в Колодяжному. Опісля гостей чекало пригощення «Лизаветиним борщем».«У селі Колодяжне Волинської області розташовані дві садиби, відомі як білий і сірий будинки Косачів, що належали родині Лесі Українки. З 1881 по 1891 рік тут проживала сама письменниця, а опісля – Іван Франко. Сімейна садиба Косачів, де виростала Леся Українка, її брати та сестри, є пам’яткою національного значення та охороняється державою.
Довгий час будиночки перебували у незадовільному стані і потребували ремонту. Питання збереження музею Лесі Українки у Колодяжному та виділення на це коштів державного бюджету виконавча влада області неодноразово порушувала перед керівництвом держави.Тож у 2021 році історичні будівлі реконструювали за кошти державного та обласного бюджетів, однак відкриттю завадило повномасштабне російське вторгнення.
Сьогодні, завдяки Збройним силам України, у Волинській області стало можливим відкриття відновленої садиби та презентація експозиції музейного простору «Білого і сірого будинків Косачів», – йдеться у повідомленні Волинської ОВА.
До слова, до повномасштабної війни та пандемії щороку подивитися на родовий маєток Лесі Українки приїжджало до 25 тисяч відвідувачів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Цьогоріч у межах фестивалю відбулася низка цікавих подій, інформують в музеї. Зокрема, відкриття оновленої експозиції меморіальних будинків. Ця подія приурочена до 75-річчя від часу відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки та 175-річчя від дня народження Олени Пчілки.
Також до річниці від дня народження Олени Пчілки «Укрпошта» та «Козацька пошта» випустили блок ювілейних марок та конверт. Над проєктом працювали наукові співробітники Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки та завідувачка Музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук.До першого блоку марок увійшли світлини Олени Пчілки, надані Музеєм видатних діячів української культури завдяки співпраці із завідувачкою Київського музею Лесі Українки Іриною Щукіною та співробітницею цього музею Аллою Дибою. Використані у другому блоці світлини узорів та писанок, що їх збирала Ольга Драгоманова-Косач, походять з фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.Під час погашення марки штемпелем «Укрпошти» на конверті було поставлено штамп із використанням нового логотипа музею. У спецпогашенні взяли участь директорка обласної філії АТ «Укрпошта» Валентина Варголяк, засновник проєкту «Козацька пошта», автор штампу, присвяченого садибі Косачів, Андрій Пелих, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, народний депутат України Микита Потураєв, перша заступниця Комітету, народна депутатка України Ірина Констанкевич, т. в. о. обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, заступник голови Волинської обласної військової адміністрації Тарас Шкітер, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.Після проведення реставраційно-ремонтних робіт меморіальних будинків Косачів другим важливим кроком стало брендування музею, яке втілила в життя компанія PaRtyzan. В основу брендування заклали неофіційну назву музею – садиба Косачів.
Також у рамках фестивалю розпочинається реалізація проєкту «Садиба Косачів» – сучасний осередок культурних наративів і сенсів українського суспільства», який фінансується Українським культурним фондом за програмою «Відновлення культурно-мистецької діяльності». Основним продуктом проєкту стала реекспозиція садиби Косачів у Колодяжному, її презентація широкому загалу як сучасного культурного центру, який сприятиме усвідомленню національної ідентичності, цінностей українців на прикладі родини Косачів.
Саме в межах цього проєкту театр «ГаРмИдЕр» під керівництвом Руслани Порицької представив променад-перформанс «Садиба Косачів: то власне дома».Це була справжня театралізована мандрівка в минуле, починаючи з 1882 року, коли Косачі переїхали до Колодяжного. Гармидерівці показали, як у сірому будиночку Олена Пчілка та Петро Косач гостять гостей, займаючись спільною роботою і заодно розважаючись віршами та «живими картинами». А в білому будиночку Леся та Максим Славинський перекладають Гейне і навіть разом із братом Михайлом грають у крокет. Врешті груша Ізидори Косач ожила її голосом. Під час перформансу глядачі могли долучитися до традиційних ігор, які дійшли до нас завдяки записам Лесі. Для створення пісні та перформансу було використано фрагмент поеми «Русалка», яку Леся написала в Колодяжному. Опісля гостей чекало пригощення «Лизаветиним борщем».«У селі Колодяжне Волинської області розташовані дві садиби, відомі як білий і сірий будинки Косачів, що належали родині Лесі Українки. З 1881 по 1891 рік тут проживала сама письменниця, а опісля – Іван Франко. Сімейна садиба Косачів, де виростала Леся Українка, її брати та сестри, є пам’яткою національного значення та охороняється державою.
Довгий час будиночки перебували у незадовільному стані і потребували ремонту. Питання збереження музею Лесі Українки у Колодяжному та виділення на це коштів державного бюджету виконавча влада області неодноразово порушувала перед керівництвом держави.Тож у 2021 році історичні будівлі реконструювали за кошти державного та обласного бюджетів, однак відкриттю завадило повномасштабне російське вторгнення.
Сьогодні, завдяки Збройним силам України, у Волинській області стало можливим відкриття відновленої садиби та презентація експозиції музейного простору «Білого і сірого будинків Косачів», – йдеться у повідомленні Волинської ОВА.
До слова, до повномасштабної війни та пандемії щороку подивитися на родовий маєток Лесі Українки приїжджало до 25 тисяч відвідувачів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині покращилася ситуація з профілактичними щепленнями
Сьогодні 18:26
Сьогодні 18:26
США і Світовий банк надали Україні $485 млн
Сьогодні 17:48
Сьогодні 17:48
Через ожеледицю в Луцьку травмувалось понад 30 людей
Сьогодні 17:31
Сьогодні 17:31
Понад півтора року вважався зниклим: підтвердили загибель Героя з Волині Андрія Мережі
Сьогодні 16:58
Сьогодні 16:58
Уряд дозволив бронювати священнослужителів, а релігійні організації відніс до критично важливих
Сьогодні 16:26
Сьогодні 16:26
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.