Леся Українка іде в світ: у Луцьку представили двомовне видання «Лісової пісні»

В обласному центрі Волині представили ще одне двомовне видання найвідомішого твору письменниці Лесі Українки «Лісова пісня». Цього разу драму-феєрію переклали на білоруську мову.

Двомовне видання українською та білоруською мовами презентували 6 грудня у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Переклав «Лісову пісню» білоруською український та білоруський літературознавець, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури Білоруського державного університету В’ячеслав Рагойша.Читайте ще: У Луцьку представили двомовне видання «Лісової пісні»

Проректор Волинського національного університету Юрій Громик відзначив, що у рік 150-річчя Лесі Українки українці отримали можливість актуалізувати непересічну постать Лесі Українки.

«Свого часу ми започаткували серію двомовних видань найгеніальнішого тексту Лесі Українки «Лісової пісні». Сьогодні ми маємо нагоду презентувати чергову «Лісову пісню» української та білоруською мовами. Геніальний переклад на білоруську зробив український та білоруський літературознавець, професор В’ячеслав Рагойша. Видання стало можливим завдяки фінансовій підтримці Луцької міської ради – це дуже гарний приклад співпраці університету і влади у вшануванні Лесі Українки, – сказав Юрій Громик. – «Лісова пісня» – це текст, який не просто перекладати на іншу мову. Це той унікальний випадок, коли В’ячеслав Рагойша добре знає всі нюанси та виражальні можливості української та білоруської мови. Текст перекладено на такому якісному рівні, що оригінал та переклад, мабуть, мають однакову літературну та мистецьку цінність».Упорядник двомовного видання, доктор філологічних наук Сергій Романов розповів, що від початку задум полягав у тому, аби представити Лесю Українку тими мовами, які вона знала сама, але згодом дійшли думки, що Леся Українка має звучати якомога більшою кількістю мов.

«Леся Україна почалася у Білорусі. Це січень 1901 року в Мінську, коли вона пише свою першу драму «Одержима», і являє світу своє величчя драматурга, мислителя та філософа. Леся Українка не була дуже обізнана білоруською мовою та традицією літератури, але вона чітко орієнтувалася в тому. Тож важливо, щоб Леся Українка зазвучала білоруською мовою, яка близько до нашої», – зазначив Сергій Романов.Народний депутат Ірина Констанкевич наголосила, що ВНУ відіграв колосальну роль у відзначенні ювілею Лесі Українки на високому рівні.

«Мені здається, що ювілей Лесі Українки стане яскравою віхою в новітній історії. Ми не тільки відзначили Лесю Українку на високому рівні, але й показали усьому світові, як потрібно шанувати митців. Я пишаюся тим, що все найкраще, що відбувалося з нагоди ювілею, відбувалося саме у ВНУ», – відзначила Ірина Констанкевич.До слова, проєкт двомовних видань «Лісової пісні» розпочався десять років тому. Наразі є двомовні видання українською мовою разом з польською, німецькою, англійською, кримськотатарською і зараз білоруською.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---