Латвія запроваджує обовʼязкову строкову службу на тлі побоювань щодо війни з Росією

Латвія запроваджує обовʼязкову строкову службу для чоловіків віком від 18 до 27 років, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
Про це виданню The Telegraph повідомив латвійський міністр закордонних справ Крішʼяніс Каріньш, пише Бабель.
Таке рішення набуло чинності на початку січня, за кілька тижнів до другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Ми знову внесли проєкт. Ми використовуємо це для збільшення розміру нашого активного й готового резерву», – сказав Каріньш.
У війську матимуть прослужити всі чоловіки віком від 18 до 27 років, включно з тими, хто перебуває за кордоном. Відмова від служби загрожує штрафом або вʼязницею. Винятки передбачені для латвійців, які мають подвійне громадянство та вже відслужили за кордоном, а також для тих, хто має проблеми зі здоровʼям, і для батьків-одинаків.
Читати ще: Польща попередила про можливу активізацію військової авіації на сході країни
План Латвії полягає в тому, щоб мати 61 тисячу боєздатних військовослужбовців, розподілених між чинними військами та резервними частинами.
З моменту відновлення військової повинності на службу пішло достатньо добровольців, тож владі поки не доводилося проводити випадковий відбір для поповнення лав.
«Ми маємо бути в такому стані готовності, щоб російські генерали та політичні класи чітко бачили, що напрямок Європи є забороненим», – сказав Каріньш.
Голова МЗС зазначив, що призовники навчатимуться необхідних навичок у «професійних підрозділах», чоловіки мають бути повністю готовими до бою. Вони отримуватимуть щомісячну зарплату до €300, а також їм дозволятимуть взяти відпустку до одного місяця.
Як зазначає видання, раніше цього місяця Латвія, Естонія та Литва домовилися створити «спільну лінію оборони» вздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю. У рамках угоди мали б збудувати сотні бункерів та інших оборонних споруд уздовж кордонів.
Читати ще: Росія готується до війни проти НАТО: в ISW назвали ознаки
За словами голови латвійського МЗС, навіть якщо Україна звільнить всю захоплену Росією територію і війна закінчиться, РФ усе одно буде загрозою.
«Зараз я не бачу жодної прямої військової загрози для країн НАТО, і є багато аргументів на користь того, що такий сценарій уявити дуже важко. Втім ми стверджуємо: те, що це важко уявити, не означає, що цього не спробують зробити, тому ми маємо просто бути готовими», – додав Каріньш.
На території НАТО вже не перший день точаться дебати про те, як найкраще підготуватися до потенційної війни, зокрема у Великій Британії нещодавно закликали розглянути відновлення призову.
Як пишуть у виданні, раніше цього місяця міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що Росія може напасти на НАТО в найближчі пʼять-вісім років. Перед цим голова Військового комітету Альянсу, нідерландський адмірал Роб Бауер також закликав Захід готуватися до війни з РФ у найближчі 20 років.
Читати ще: Можуть спробувати захопити Сувальський коридор: Daily Mail публікує імовірний план наступу РФ на НАТО
На тлі останніх побоювань щодо конфлікту, який назріває, Латвія планує до 2027 року збільшити свій оборонний бюджет до 3% ВВП – цього року він становить 2,4%. Країна також нарощує свій військовий потенціал, укладаючи великі угоди з Німеччиною та США про закупівлі ППО та ракетних установок.
«Якщо Росія досягне успіху в Україні, то вирішить, що «все зробила правильно», тож там прагнутимуть і надалі застосовувати силу. Зупинити їх пізніше коштуватиме більше грошей і життів солдатів НАТО. Це ситуація, в якій ми не хочемо опинитися ніколи», – сказав Каріньш.
Він додав, що набагато розумніше підтримувати Україну, оскільки тим самим Альянс зміцнює власну оборону.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це виданню The Telegraph повідомив латвійський міністр закордонних справ Крішʼяніс Каріньш, пише Бабель.
Таке рішення набуло чинності на початку січня, за кілька тижнів до другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Ми знову внесли проєкт. Ми використовуємо це для збільшення розміру нашого активного й готового резерву», – сказав Каріньш.
У війську матимуть прослужити всі чоловіки віком від 18 до 27 років, включно з тими, хто перебуває за кордоном. Відмова від служби загрожує штрафом або вʼязницею. Винятки передбачені для латвійців, які мають подвійне громадянство та вже відслужили за кордоном, а також для тих, хто має проблеми зі здоровʼям, і для батьків-одинаків.
Читати ще: Польща попередила про можливу активізацію військової авіації на сході країни
План Латвії полягає в тому, щоб мати 61 тисячу боєздатних військовослужбовців, розподілених між чинними військами та резервними частинами.
З моменту відновлення військової повинності на службу пішло достатньо добровольців, тож владі поки не доводилося проводити випадковий відбір для поповнення лав.
«Ми маємо бути в такому стані готовності, щоб російські генерали та політичні класи чітко бачили, що напрямок Європи є забороненим», – сказав Каріньш.
Голова МЗС зазначив, що призовники навчатимуться необхідних навичок у «професійних підрозділах», чоловіки мають бути повністю готовими до бою. Вони отримуватимуть щомісячну зарплату до €300, а також їм дозволятимуть взяти відпустку до одного місяця.
Як зазначає видання, раніше цього місяця Латвія, Естонія та Литва домовилися створити «спільну лінію оборони» вздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю. У рамках угоди мали б збудувати сотні бункерів та інших оборонних споруд уздовж кордонів.
Читати ще: Росія готується до війни проти НАТО: в ISW назвали ознаки
За словами голови латвійського МЗС, навіть якщо Україна звільнить всю захоплену Росією територію і війна закінчиться, РФ усе одно буде загрозою.
«Зараз я не бачу жодної прямої військової загрози для країн НАТО, і є багато аргументів на користь того, що такий сценарій уявити дуже важко. Втім ми стверджуємо: те, що це важко уявити, не означає, що цього не спробують зробити, тому ми маємо просто бути готовими», – додав Каріньш.
На території НАТО вже не перший день точаться дебати про те, як найкраще підготуватися до потенційної війни, зокрема у Великій Британії нещодавно закликали розглянути відновлення призову.
Як пишуть у виданні, раніше цього місяця міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що Росія може напасти на НАТО в найближчі пʼять-вісім років. Перед цим голова Військового комітету Альянсу, нідерландський адмірал Роб Бауер також закликав Захід готуватися до війни з РФ у найближчі 20 років.
Читати ще: Можуть спробувати захопити Сувальський коридор: Daily Mail публікує імовірний план наступу РФ на НАТО
На тлі останніх побоювань щодо конфлікту, який назріває, Латвія планує до 2027 року збільшити свій оборонний бюджет до 3% ВВП – цього року він становить 2,4%. Країна також нарощує свій військовий потенціал, укладаючи великі угоди з Німеччиною та США про закупівлі ППО та ракетних установок.
«Якщо Росія досягне успіху в Україні, то вирішить, що «все зробила правильно», тож там прагнутимуть і надалі застосовувати силу. Зупинити їх пізніше коштуватиме більше грошей і життів солдатів НАТО. Це ситуація, в якій ми не хочемо опинитися ніколи», – сказав Каріньш.
Він додав, що набагато розумніше підтримувати Україну, оскільки тим самим Альянс зміцнює власну оборону.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Австрійська розвідка викрила групу російських шпигунів, яка поширювала дезінформацію про Україну
Сьогодні 12:49
Сьогодні 12:49
Вертикальний чи контейнерний пилосос: який варіант кращий?
Сьогодні 12:16
Сьогодні 12:16
На Волині попрощалися з Героєм Дмитром Дмитруком
Сьогодні 11:43
Сьогодні 11:43
У Луцьку остаточно припинять опалювальний сезон 27 березня
Сьогодні 10:55
Сьогодні 10:55
У сервісі е-Підприємець вже доступні 14 послуг
Сьогодні 10:38
Сьогодні 10:38
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.